Модернізація збройних сил Франції: новітні виклики

Загрозою «номер один» для Парижу залишається джихадизм та його прояви, що підтверджується кривавими терактами в столиці держави та Ніцці

rafale

Валерій Кравченко

Франція за останні роки стала одним з ключових міжнародних акторів, що має глобальне бачення власної політики та глобальні інтереси. 

Маючи колоніальний спадок, країна тримається за ідею франкофонії в світі, намагаючись чинити опір американізованій глобалізації. При цьому П’ята республіка в 2008 р. повернулась до воєнної компоненти НАТО, є послідовним та вірним союзником США, має тісні відносини з Великобританією, виступає в ролі економічного «двигуна» Європи разом з Німеччиною, регулярно проводить гуманітарні інтервенції та військові операції в Африці та на Близькому Сході. Останнім часом найвизначнішою загрозою для Парижу стали терористичні акти, які організують радикальні ісламістські угруповання. Чи пристосовані збройні сили Франції до нових викликів?

За традицією, Біла книга з питань оборони та національної безпеки Франції є фундаментальним, глибинним документом, що розкриває суть існуючих викликів та загроз державі й прогнозує сталий розвиток воєнної політики на найближчу перспективу. Чинна редакція Білої книги видана 29 квітня 2013 р. Вона реагує на зміни геостратегічного середовища, фінансові обмеження, що відбулись з часу підписання попередньої Білої книги у 2008 р. Відповідно до документу 2013 р. французькі військові амбіції обмежені економічною кризою та фінансовими проблемами держави. У відсотках від ВВП сьогодні Франція витрачає на оборону все менше коштів (у 1997 році військовий бюджет складав 2 % ВВП; в 2012-2013 рр. він зменшився з 1,7% до 1,5%., щоправда в 2014-2015 – зріс до 1,9 %). Щорічний оборонний бюджет від 2013 р. був «заморожений» на відмітці у 39 млрд. євро. Проте президент Ф. Олланд в 2015 р., в світлі нових загроз, прийняв рішення про зменшення скорочення військовослужбовців з 25 тис. до 6,5 тис. чоловік та збільшення оборонних видатків на 3,8 млрд. євро протягом 2016-2019 рр. Таким чином Франція має третій найбільший за військовими витратами бюджет серед країн-членів НАТО (після США та Великобританії). Але фактичний ризик для Франції полягає не стільки в становищі сучасних французьких військ, скільки в баченні майбутнього держави. По суті «заморожування» оборонного бюджету протягом кількох років обійшлось французам екстенсивним розвитком галузі. Окрім потреби оновлення технічного устаткування, велика частина оборонного бюджету наразі йде на підтримку старіючого обладнання. Також, якщо Франція, як вона декларує, хоче залишитись високотехнологічною державою, існує велика потреба інвестицій в сектор військових досліджень, .

Відповідно до Білої книги 2013 року Париж зберігає діаду ядерного стримування (морська та повітряна компоненти ядерної спроможності), підтверджує свої обов’язки захищати промислову та технологічну автономність виробництва зброї як наріжного каменя французької стратегії. Підтримка глобальної мережі закордонних військових баз та можливість утримувати морський та десантний потенціал на стабільно високому рівні також свідчать про амбіції Франції продовжувати підтримувати глобальні стратегічні цілі.

Сили швидкого реагування Франції налічують 2 300 чол. постійного персоналу з можливістю розгортання контингенту до 15 000 чол. за одним визначеним напрямком за межами території Франції. Особливий акцент Біла книга ставить на  розвитку можливостей по збору розвідувальної інформації, протидії загрозі кібернетичної війни, зміцненню сил спеціального призначення і купівлі (будівництва) безпілотних літальних апаратів (БЛА). Натомість загальна кількість кораблів, гелікоптерів, транспортних літаків та танків має бути зменшена. Наземні сили до 2018 р. мають бути скорочені з 88 000 до 66 000 чол. (на додаток до скорочення 54 000 чол. згідно положень попередньої Білої книги 2008 р.), зокрема будуть перебудовані до 7 бригад (2 важких, 3 середніх і 2 легких). Кількість основних бойових танків «Леклерк» буде зменшена до 200 одиниць (на 50 бойових машин). Натомість запланована купівля 30 тактичних БПЛА (на додаток до 20 БПЛА Sagem Sperwer).

ВМС Франції остаточно відмовились від будівництва другого авіаносця (у складі флоту знаходиться авіаносець «Шарль де Голь», що має стати в 2017-2018 рр. на капітальний ремонт). Також Франція відмовилась від будівництва четвертого великого десантного корабля-вертольотоносця типу «Містраль» (у складі флоту знаходяться три кораблі подібного типу – «Містраль», «Тоннер», «Діксмуд»).

П’ять легких фрегатів типу «Лафайет», що були  класифіковані  у Білій книзі 2008 р. як «фрегати 1 рангу», мають бути вдосконалені гідролокаторами. Загальна кількість «фрегатів 1 рангу» зменшена з 18 до 15 кораблів. ВМС Франції замовили 11 нових багатоцільових фрегатів типу FREMM (9 протичовнових фрегатів для заміни фрегатів типу «Турвіль» і есмінців типу «Жорж Леги», а також два фрегати ППО для заміни есмінців типу «Кассар»). Перший корабель серії під назвою «Аквітанія» увійшов до складу ВМФ ще в 2012 р. Другий французький корабель цього типу «Нормандія», побудований в 2012 р.,  був проданий Єгипту та взятий на озброєння цією країною 23 червня 2015 р. Третій новий фрегат «Прованс» увійшов до складу французького ВМФ 12 червня 2015 р. Проте поширена практика будівництва найновіших кораблів на продаж (Марокко, Єгипет, Алжир) впливає на загальний дисбаланс ВМС Франції. Також, згідно Білої книги, Франція відмовляється від використання плавучих доків типу «Фудр». Так, перший корабель цього типу був проданий ВМС Чилі ще в 2011 р., другий корабель «Сіроко» – проданий в грудні 2015 р. Бразилії за 80 млн. євро. Незважаючи на бюджетні обмеження, Франція продовжує будівництво шести атомних підводних човнів типу «Барракуда» (загальна вартість замовлення понад 9 млрд. євро), що замінять підводні човни типу «Рубі». Перший підводний човен нового типу «Сюффрен» буде спущений на воду в 2017 році для морських випробувань. Біла книга 2013 р. передбачає активізацію співробітництва між ВМС Франції та Королівським флотом Великобританії. Таким чином впроваджуються в життя положення Ланкастерської угоди 2010 р.

Що стосується ВПС Франції, то Біла книга 2013 р. передбачає використання Францією не більше ніж 225 реактивних бойових літаків різного призначення (загальна кількість зменшена на 75 літаків порівняно з Білою книгою 2008 р.), зокрема багатоцільових винищувачів «Рафаль» та модернізованих штурмовиків «Міраж 2000-D». Основним літаком-носієм ядерних бойоголовок до 2018 р. буде залишатись «Міраж 2000-N», якого змінить «Рафаль». Проте загальна кількість замовлення ВПС Франції літаків типу «Рафаль» буде зменшена.  Зважаючи на динамічний розвиток системи міжнародних відносин, виникнення нових конфліктів в регіонах, що мають стратегічне значення для національних інтересів Франції, Біла книга 2013 р. передбачає можливість розгортання до 40 реактивних літаків на віддалених театрах бойових дій. З цією метою Франція володіє чотирма повітряними та трьома морськими системами дальнього радіолокаційного стеження. Військово-транспортний повітряний флот (вантажні літаки та заправники) також підлягає скороченню – з 14 заправників в строю залишаються 12 (20 листопада 2014 р. Франція підписала замовлення на 12 літаків «Аеробус A330», що замінять застарілі «Боїнги KC-135R»),  з 70 військово-транспортних літаків – 50 (наразі поставлено 7 літаків «Аеробус А400М Атлас» з 50 замовлених, що поступово замінять «Трансаль C-160» та «Локхід С-130 Геркулес»).

Оновлення збройних сил Франції є відповіддю на загрозливі зміни стратегічного середовища в Європі. При цьому загрозою «номер один» для Парижу залишається джихадизм та його прояви, що підтверджується кривавими терактами в столиці держави та Ніцці. Боротьба з ІДІЛ (на відміну від російської загрози) – довгостроковий зовнішньополітичний імператив країни, пов’язаний та посилений внутрішніми проблемами у державі. Модернізовані збройні сили Республіки мають забезпечити, в першу чергу, безпеку громадян Франції вдома – новітній виклик для армії, яка завжди була спрямована на попередження зовнішніх загроз.