Огляд ситуації на сході України (друга половина грудня 2016 р.)

debaltsevo2

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк, Владислав Літвін

Друга половина грудня 2016 р. не стала періодом прогресивних зрушень у вирішенні конфлікту на сході. Україна вступає у 2017 рік зі старими внутрішньо- і зовнішньополітичними проблемами. Ситуація ж довкола кризи на Донбасі залишається стабільно напруженою.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ


Геополітична ситуація

Друга половина грудня не стала періодом прогресивних зрушень у вирішенні конфлікту на сході України за участі міжнародних гравців. Зовнішньополітичні кроки української влади в контексті кризи на Донбасі у цей проміжок часу фактично відсутні. Міжнародне ж середовище концентрує свою увагу на близькосхідному питанні, передбаченнях щодо майбутнього розвитку (чи навпаки) Євросоюзу та ситуації довкола майбутньої адміністрації Д.Трампа в США. Україна ж наприкінці 2016 року вже не входить до кола найбільш актуальних тем на порядку денному міжнародного дискурсу.

Тим не менше, деякі події все ж привертають нашу увагу. Серед них можна відзначити підтримку України з боку окремих гравців та міжнародного співтовариства в цілому. 18 грудня 2016 року стало відомо про наміри Великобританії тренувати українських військових ще один рік у зв’язку з агресією Росії. Британський персонал, таким чином, залишиться в Україні до початку 2018 року, щоб продовжити навчати ЗСУ. Раніше Британія передала Україні нелетальне обладнання вартістю понад 1 млн, в тому числі аптечки і теплий одяг. А вже до березня 2017 року британські інструктори проведуть підготовку понад 5000 службовців ЗСУ. Днем пізніше Генасамблея ООН проголосувала за проект резолюції «Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополь (Україна)», підготовлений Україною. Даний документ є «проривним» у тому сенсі, що  в тексті резолюції Росія вперше юридично визнається державою-окупантом, а Крим –  тимчасово окупованою територію. Як вже неодноразово зазначалося, в ньому засуджується анексія Криму та репресії проти кримських татар.

Окрім того, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр привітав досягнення угоди про припинення вогню на лінії зіткнення на сході України, починаючи з 24 грудня, про що було домовлено під час зустрічі Тристоронньої контактної групи у Мінську 21 грудня 2016 року. За його словами, наступними кроками ворогуючих сторін на Донбасі має бути швидке відведення сил та важкого озброєння та надання безперешкодного доступу спостерігачам Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) до всіх районів зони конфлікту. Також міністр закликав сторони до кінця 2016 року здійснити обмін полоненими, насамперед тих із них, хто має проблеми зі здоров’ям.

Знову прикута увага західних лідерів до питань продовження санкцій проти РФ. 19 грудня 2016 року Рада ЄС продовжила економічні санкції проти Росії до 31 липня наступного року. Про це йдеться у відповідному рішенні. США також розширили санкції проти фізичних та юридичних осіб у зв’язку з її роллю у конфлікті в Україні. Санкційний перелік поповнили семеро росіян та декілька юридичних осіб. Всього у ньому зараз більше 30 організацій. Також під санкції потрапили кораблі під російським прапором – «Сталінград» та «Маршал Жуков». А майже тижнем пізніше Сполучені Штати додали до списку суб’єктів, на які поширюються санкції, ще 21 компанію з Росії та 2 компанії з окупованого Криму.

Провокативних відповідей російського керівництва на адресу своїх західних колег у другій половині грудня практично не спостерігалося. Увагу викликали вже звичні польоти російських військових літаків над країнами Балтії. Винищувачі НАТО з місії повітряної поліції в регіоні двічі піднімалися в повітря, щоб супроводити військові літаки РФ, які пролітали над Балтійським морем. Всі російські військові літаки летіли з вимкненими транспондерами.

Абсолютно безрезультативним виявилося третє в цьому році засідання Ради Росія-НАТО на рівні послів, яке відбулося 19 грудня 2016 року. За словами Генсека НАТО Єнса Столтенберга, Північноатлантичний альянс і Росія мають глибокі розбіжності з приводу кризи на сході України (що, власне, не є таємницею). На засіданні союзники знову заявили про свою рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також підтвердили політику невизнання анексії Криму. Представники Альянсу вкотре закликали Росію виконати усі вимоги Мінських угод та наполягали на використанні РФ свого впливу на бойовиків для стабілізації ситуації в регіоні. Окрім України, на зустрічі обговорювалося питання Афганістану, а також  шляхи збільшення прозорості у проведенні військових навчань та зменшення ризиків інцидентів. Проте жодних позитивних зрушень у налагодженні діалогу між сторонами не спостерігалося.

В міжнародному інформаційному середовищі привертають увагу публікації провідних світових аналітичних центрів, які продовжують зосереджуватися на тому, наскільки цей рік був вдалим для провідних світових і регіональних гравців. Окремий «попит» викликає персона Володимира Путіна та зовнішньополітичні кроки російського керівництва загалом. Відтак, аналізуючи політику РФ, автори приходять до суперечливих висновків, що, незважаючи на успіх у військових кампаніях в Україні та Сирії, держава залишається хиткою і слабкою всередині та непривабливою ззовні. Російська економіка стоїть перед серйозними довгостроковими структурними проблемами. В таких умовах наслідками зовнішньополітичної діяльності Росії, ймовірно, ставатиме все більш зростаюча нестабільність. Проте достеменно невідомо, як саме це відбиватиметься на вирішенні «українського питання» у міжнародному форматі.

Таким чином, підводячи підсумки подій другої половини грудня, можна зробити висновки, що Україна вступає у 2017 рік зі старими внутрішньо- і зовнішньополітичними проблемами. Ситуація довкола кризи на Донбасі залишається стабільно напруженою, проте стабільність проглядається і в позиції міжнародної демократичної спільноти стосовно дій Росії в Україні. Напруження у відносинах Кремля із Заходом ще довго не сходитиме нанівець, проте як саме це допоможе покращенню ситуації на сході України – покаже час.

Політична ситуація

Найбільш гострим питанням другої половини грудня залишалося звільнення українських заручників, що перебувають у полоні так званих «ДНР/ЛНР». Так, Ірина Геращенко, представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з вирішення конфлікту на Донбасі, заявила, що після кількох годин важкої розмови у Мінську вона отримала від бойовиків обіцянку щодо звільнення підлітків, які були затримані за “диверсійну діяльність”.

В той самий час, “омбудсмен” донецьких бойовиків Дар’я Морозова заявила, що “ДНР” не мають наміру передавати будь-кого з українських полонених у відповідь на 15 осіб, яких Київ готується передати сепаратистам. Нагадаємо, що українська сторона, намагаючись розблокувати питання обміну полоненими,  заявила про готовність передати бойовикам 15 осіб у якості жесту доброї волі.

На жаль, цей жест не призвів до очікуваних результатів. За підсумками скайп-зустрічі з представниками самопроголошених республік Ірина Геращенко була вимушена констатувати, що переговори з приводу обміну полоненими зайшли у глухий кут. “Вони (бойовики) не підтверджують наявність в себе 110 заручників, що їх вимагає звільнити СБУ і Мінська група, а говорять, що в них утримується вдвічі менше. І вимагають від української сторони негайно передати ОРДЛО 700 осіб”, – стверджує Геращенко. На її думку, ці переговори не дали результату, “бо так вирішила Москва”. Такої ж думки дотримується й Представник України в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Леонід Кучма. Він наголосив, що ситуація залежить найбільшою мірою від російської сторони.

Тим часом, ветерани-добровольці АТО висунули ультиматум бойовикам. Вони заяви, що в тому разі, якщо протягом семи днів усі українські військовополонені не будуть відпущені або ж обміняні, бійці добровольчих батальйонів розпочнуть блокаду тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької області. Для координації своєї діяльності вони утворили штаб блокади окупованих територій, до складу якого увійшли бійці добробатів “Айдар”, “Донбас”, “Правий сектор” і батальйону “Херсон”. Варто також зазначити, що дана акція офіційно  не координується з офіційними представниками від України.

26 грудня, оскільки ультиматум не було виконано, добровольці розпочали блокаду окупованих територій Луганської та Донецької області. Як повідомляє  один з лідерів акції Валентин Лихоліт, організатори не збираються  обмежувати мирних жителів, які проносять собі їжу – хліб, воду, гречку. Натомість вони пообіцяли не пропускати метал, вугілля, деревину і промислові партії алкоголю і сигарет. Лихоліт також заявив, що організатори блокади готуються до “протидій влади, яка, на жаль, бере участь в торгівлі з терористами і окупантами”.

В свою чергу, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука стверджує, що, по-перше, у нього не викликають довіри організатори блокади, а, по-друге, він не вірить в  успіх такого “тиску на сепаратистів”, окрім надання додаткового інформаційного приводу для окупантів.

Крім питання обміну полонених друга половина грудня відзначилась домовленістю про встановлення стійкого режиму припинення вогню на Донбасі з опівночі 24 грудня. Зазначається, що бойовики погодились на цю дату. Однак, за інформацією прес-центру АТО, вже через 25 хвилин після півночі вони здійснили низку провокаційних обстрілів зі стрілецької зброї. Таким чином, досягнути стовідсоткового припинення вогню не вдалося.

Не менш важливою є й подія, що сталося у Донецькій області на території, яка підконтрольна Україні.  Постановою Центральної виборчої комісії № 437 від 7 жовтня 2016 року “Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 18 грудня 2016 року” призначено вибори в трьох об’єднаних територіальних громадах: у Соледарській міській громаді Бахмутського району, Іллінівській сільській громаді Костянтинівського району та Миколаївській міській громаді Слов’янського району. У всіх трьох об’єднаних громадах всі дільниці відкрилися вчасно, а порядок під час самих виборів підтримував спецназ, відряджений з Маріуполя. За інформацією відділу комунікації поліції в Донецькій області, вибори пройшли без грубих порушень громадського порядку.

Таким чином, найбільш гостро наразі постає проблема обміну полоненими та небажання бойовиків та їх російських кураторів іти на компроміс. В той же час, відбуваються позитивні зрушення, які проявляються у встановленні режиму тиші, що принаймні на деякий час зупинив використання артилерії з обох боків. Надзвичайно позитивним фактом є й проведення перших місцевих виборів у трьох об’єднаних територіальних громадах Донецької області згідно прийнятому закону про децентралізацію. У часи, коли частина області окупована російськими військами, і агресор пропонує нам федералізацію, децентралізація може стати гідною відповіддю українського уряду.

Соціально-економічна ситуація

Соціально-економічна ситуація на сході України залишалася в другій половині грудня 2016 р. без суттєвих змін. Зберігаються основні тенденції, такі як: розбудова та відновлення інфраструктури Донбасу, залучення допомоги міжнародних партнерів, діяльність НВФ. Спостерігається зменшення активної діяльності у зв’язку із наближенням зимових свят.

На Донеччині здали в експлуатацію відбудований міст через річку Суха Плотва, підірваний бойовиками в 2014 році. Про це повідомив, у Facebook голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. За його словами, новий міст на 4 м довший, а його вантажопідйомність збільшилася з 80 до 100 тон. На відбудову моста було виділено 12,4 млн. грн. з Державного фонду регіонального розвитку та 1,3 млн. грн. з обласного бюджету.

У місті Бахмут на вул. Ювілейна, 41 відкрився новий сервісний центр МВС, що заміняє МРЕВ. Про це повідомили в прес-службі Головного сервісного центру МВС України. Центр працює без обідньої перерви з вівторка по суботу. Безперервну роботу центру забезпечуватимуть 11 адміністраторів, серед яких також нові співробітники, що пройшли безкоштовну програму стажування та конкурс. У новому сервісному центрі МВС можна зручно та швидко зареєструвати авто, отримати або замінити посвідчення водія. Усі нові центри оснащені електронною чергою, камерами відеоспостереження, спеціальним планшетом для оцінки якості надання послуг. В їх структурі працює так званий інформаційний кіоск.

Маріупольські металургійні комбінати “Метінвесту” – ім. Ілліча та “Азовсталь”, – попри обурення громадськості, отримали дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферу. З цього приводу голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський наголосив, що бізнесу і громадськості треба спільно шукати вирішення екологічних проблем. Громада має контролювати і “тиснути”. А бізнес, чи то приватний, чи то державний, повинен працювати в рамках законодавства – як національного, так і міжнародного. Тому, за словами очільника області, було створено комісію, яка контролюватиме виконання екологічних зобов’язань меткомбінатів. До комісії увійдуть три представники від громадськості, три – від заводів, представник міста, керівник департаменту екології та заступник голови ОДА. Очолить комісію заступник голови ОДА, який курує напрямок екології – Віктор Ремський. “Щодо термінів на реалізацію екологічних заходів. Заводи пропонували 7 років, громадськість пропонувала 2 роки. Прийняли зважене рішення – 5 років. Але із чітким графіком робіт та процесів. І обов’язково із можливістю, в разі невиконання зобов’язань, перегляду дозволу”, – підкреслив Жебрівський. До 15 січня 2017 року, стверджує він, такий план має бути розроблений.

Також у Маріуполі ввели в експлуатацію перший соціальний гуртожиток для переселенців. Врученням ключів від 15 кімнат новим жильцям завершився перший етап спільної програми співпраці Маріуполя з управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців. У реконструкцію старого гуртожитку, закупівлю меблів і побутової техніки було вкладено 8 мільйонів гривень. Першочергове право на соціальне житло отримали самотні мами з дітьми, літні люди та діти-сироти. На сьогоднішній момент в Маріуполі зареєстровано понад 100 тисяч переселенців. З них постійно проживає в місті близько 30 тисяч, а гостро потребують житла 3 тисячі. Запуском в експлуатацію соціального гуртожитку, розрахованого на 72 сім’ї, закінчився перший етап будівництва житла для переселенців Маріуполя. У мерії кажуть, що платити мешканці будуть тільки за комунальні послуги, а кімната в гуртожитку – це тимчасове вирішення житлової проблеми переселенця.

Гуманітарна ситуація

Станом на другу половину грудня мирні жителі України, які перебувають на території Донецької та Луганської областей, знаходились у все ще складних умовах. Обстріли цивільних будівель та житлових районів,  загроза вибухонебезпечних об’єктів, перебої у водопостачанні   ─ все це спостерігалось і за цей проміжок часу.

17 грудня бойовики протягом двох годин вели безперервний мінометний вогонь по селищу Водяне. Усього було випущено близько ста мін. Жертв серед мирного населення не було. Пошкоджено будинки в районі вулиці Набережної. Жителі селища зазначили, що від удару потерпала велика кількість домашніх тварин. Також снаряд влучив і в будівлю, де перебували представники Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.

21 грудня стало відомо про те, що українська сторона підтримала ініціативу Міжнародного Комітету Червоного Хреста почати в рамках Мінських консультацій роботу з питань пошуку зниклих безвісти. Проте, як заявила прес-секретар представника України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучми Дар’я Оліфер, процес заблокований російською стороною. Вона також згадала й про долю п’яти підлітків, які були незаконно затримані в Донецьку.

Нагадаємо, що незадовго до заяви Дар’ї Оліфер перший віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко повідомила про те, що українській стороні вдалось встановити місцеперебування 58 незаконно ув’язнених громадян. Також 17 грудня зазначалось про те, що представники «ДНР» не мають наміру передавати будь-кого з українських полонених у відповідь на 15 сепаратистів, яких українська влада планує передати незаконним збройним формуванням.

25 грудня радник глави Служби безпеки України Юрій Тандіт заявив, що на непідконтрольній Україні території досі 110 осіб знаходяться у полоні в проросійських бойовиків. Ще 10 громадян України перебувають в ув’язнені у межах Російської Федерації.

22 грудня Верховна Рада України відхилила два проекти закону щодо відшкодування громадянам збитків за зруйноване чи пошкоджене приватне житло в зоні проведення АТО. Основний законопроект, відповідно до якого відшкодування збитків здійснювалося б за результатами обстеження спеціально створеною комісією об’єктів, розташованих у Донецькій та Луганській областях, за винятком непідконтрольних Києву територій та населених пунктів на лінії зіткнення, набрав 130 голосів, альтернативний (підготовлений «Опозиційним блоком»)  ─ лише 83 голоса.

23 грудня прес-служба Святого Престолу повідомила про гуманітарну допомогу жителям сходу України. Перший транш сумою в шість мільйонів євро для усунення гуманітарної катастрофи буде перерахований до Різдва. Це половина від суми, яку зібрали за ініціативи Папи Римського Франциска в церквах Європи для українців, які постраждали внаслідок військових дій.

23 грудня бойовики близько вісімнадцяти годин обстрілювали Авдіївку. У результаті була перебита лінія електропередачі, Донецька фільтрувальна станція вкотре зупинилась. Жителі Авдіївки знову залишились без води. За словами керівника військово-цивільної адміністрації міста Павла Малихіна, якщо і далі буде діяти режим припинення вогню, відповідні комунальні служби проводитимуть ремонт та забезпечать відновлення водопостачання в будинки громадян. 25  грудня станом на 3 годину дня основні ремонтні роботи були завершені в повному обсязі.

23 грудня бойовики також обстріляли і населений пункт Північне, що біля Торецька. Унаслідок обстрілу будинки на околиці селища міського типу зазнали руйнувань. Зокрема, на веб-сайті Національної поліції Донецької області зазначається про потрапляння в два будинки по вулиці О. Кошевого. В результаті було пошкоджено вікна, дахи будівель, огорожу.

23 грудня піротехніки ДСНС вилучили і знешкодили 41 вибухонебезпечний предмет на території Донецької області. У межах Слов’янського району було вилучено одразу 1 мінометну міну калібром 120 мм, 9 артилерійських снарядів, 5 гранат та 9 підривників. Також міна була знешкоджена на території міста Бахмут.

Отже, станом на другу половину грудня гуманітарна ситуація на сході України залишалась малозмінною. Жителі Донбасу вкотре зіткнулись із ризиками життю та особистій безпеці. Неодноразово підіймалось питання щодо зниклих безвісти та тих людей, які знаходяться у полоні в проросійських бойовиків.

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ

Останні два тижні 2016 року виявились дуже напруженими у зоні бойових дій. Несподівано “спалахнула”  Світлодарська дуга, “естафету” якій передала авдіївська промзона, де з березня місяця бої не вщухали ні на день.

Починаючи з ранку 18 грудня, на протязі 4 днів тяжкі  бої велись у т.зв. “сірій зоні” між Дебальцево та Світлодарськом. Тут використовувались різноманітні калібри мінометів та артилерії, в тому числі РСЗВ (тільки з боку “Л/ДНР” – з Дебальцево та Горлівки), влучання яких зафіксувала СММ ОБСЄ. Дісталось як самому Світлодарську, так і с. Троїцькому. Можливо влучання снарядів були і по іншим населеним пунктам, але зафіксувати їх було неможливо, через те що інтенсивність бойових дій була настільки високою та поряд з базою Місії лунали артилерійські постріли, що СММ  вирішила евакуювати спостерігачів з небезпечної зони.

Треба відзначити, що СММ нарахувала близько 2900 вибухів у Донецькій області тільки за 18 грудня, що є рекордним числом порушень порівнюючи навіть з бойовими діями у районі Опитного-Водяного-Авдіївки-ДАП-Ясинуватій, де на цей раз було порівняно спокійно. Як завжди обстріли велися на західних околицях Донецька – ділянка Мар’янка-Красногорівка, де за боями “спостерігає” камера ОБСЄ, що встановлена біля ш.Октябрська. Без змін і у Приазов’ї, де під обстрілами перебуває ділянка Широкіне-Саханка-Пікузи-Піщовик.

Треба підкреслити цікавий факт щодо “обстрілу” Дебальцевого  22 грудня, в якому було звинувачено українську сторону. СММ були зафіксовані потрапляння мінометних мін 120 мм калібру відповідно. Враховуючи, що бої у сірій зоні на той момент не вщухли, і українські підрозділи не закріпились на нових позиціях, то відстань навіть від них до крайніх околиць міста була надто далекою, щоб здійснити постріли.

Команди Місії продовжили здійснювати моніторинг у трьох районах розведення військ та засобів. Бої на мосту у Станиці Луганській  не дозволяють спостерігачам повністю виконати свої обов’язки – обидві сторони кожного дня “лякають” членів СММ мінною небезпекою в усіх трьох районах.

Нарешті спостерігачі поступово отримують допуск до баз зберігання “Л/ДНР” та за допомогою БПЛА можуть констатувати порушення відведення техніки з обох боків.

Перебуваючи на неконтрольованих ділянках українсько-російського кордону СММ спостерігало машини, що вивозили до Росії “вантаж 200”.

У цей період, окрім звичайних перепон, спостерігачі стикалися з такими обмеженнями:

Військовослужбовці ЗСУ відмовили патрулю Місії в доступі на територію військової бази. За словами офіцера ЗСУ з СЦКК, ця база не є місцем розміщення відведеного важкого озброєння, а тому доступ туди спостерігачам не надаватиметься; військовослужбовці ЗСУ на блокпості с. Троїцьке  звернулися до членів патруля Місії із проханням пред’явити план патрулювання, однак, отримавши від них відмову, не дозволили спостерігачам проїхати далі. Лише після прибуття офіцера ЗСУ з СЦКК і його сприяння команді Місії дозволили продовжити рух.

На блокпості «ЛНР» неподалік с. Веселогорівка озброєні чоловіки не пропустили патруль СММ до населеного пункту, пояснюючи це тим, що вони отримали від свого «керівництва» наказ не пропускати патрулі Місії. У підконтрольному урядові с. Сопине військові ЗСУ не пропустили членів патруля Місії до ділянки, де вони могли бачити два міномети.

Цивільний автомобіль зупинився перед патрулем Місії, коли спостерігачі здійснювали моніторинг. З машини вийшов чоловік у камуфляжному одязі з нашивкою зі знаками розрізнення «ДНР» на лівому плечі та, почав кричати. Невдовзі він повернувся до автомобіля і дістав автомат. Він продовжив голосно кричати на спостерігачів, постійно тримаючи пальця на спусковому гачку автомата. Після нетривалої розмови з членами патруля СММ він поїхав геть. Патруль Місії покинув цей район.

Командир підрозділу ЗСУ відмовив спостерігачам у доступі до місця розміщення відведеного важкого озброєння ЗСУ, посилаючись на те, що він не отримав на це дозволу від свого командування. Офіцер ЗСУ з СЦКК сказав, що цей район знаходиться за межами зони антитерористичної операції, а тому спостерігачі СММ туди не допускаються.

У підконтрольному «ДНР» с. Пікузи спостерігачі бачили приблизно 15 озброєних членів «ДНР», двоє з яких агресивно жестикулювали в бік спостерігачів. Один із них вдарив по автомобілю СММ рукою, спрямував свою зброю на автомобіль, а потім покинув це місце.

Підсумовуючи події грудня та усього 2016 року треба зазначити, що військова ситуація на сході України характеризується бойовими діями по всій ліній зіткнення, з захопленням вигідних позиції у “сірій ” зоні. Ініціатива повністю була на стороні ЗСУ. Українськи підрозділи впродовж року повністю зайняли  Широкіне та  вигідні позиції під Докучаєвськом, таким чином фактично оточили місто. Увійшовши до авдіївської промислової зони, ЗСУ перерізали трасу Донецьк-Горлівка, наблизившись впритул до Ясинуватої. На світлодарському плацдармі скориставшись контратакою та закріпившись на нових позиціях ЗСУ створюють для себе умови для подальшого просування як у бік Горлівки так до Дебальцевого.

Україна вступає в складний та невідомий 2017 рік, де незабаром зміняться керівники провідних держав ЄС та США і яке буде ставлення нових лідерів до питання війни на сході Європи покаже час.