Огляд ситуації на сході України (травень 2017 р.)

IDPs Ukraine

Олександра Давимука, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк

Згідно прес-служби Міністерства соціальної політики з липня 2016 року кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні зменшилася більше ніж на 200 тисяч. За їхніми словами, лише по Донецькій області протягом липня 2016 – квітня 2017 року знято з обліку понад 190 тисяч осіб. У міністерстві пояснили, що це пов’язано з поверненням людей до місць свого постійного проживання.

Геополітична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація


Геополітична ситуація

Гучні заяви, продовження «епопеї» з позовом України проти Росії, реакція на блокування російських сайтів, зустрічі на високому рівні – такими були реалії міжнародного виміру «українського питання» у травні 2017 року.

Західна демократична спільнота продовжує закликати Російську Федерацію дотримуватися міжнародного права і скоріше врегулювати ситуацію на сході України. Під час своїх дебатів з опонентом тодішній кандидат – нині президент Франції – Емманюель Макрон заявив, що не буде «підкорятися» диктату Путіна. При цьому він зазначив, що має намір у майбутньому обговорювати з російською стороною питання деескалації конфлікту на сході України та війни в Сирії. І вже в кінці травня цей намір був утілений в життя – 29 травня 2017 року відбулася спільна прес-конференція Макрона і Путіна, під час якої французький президент заявив про можливість посилення антиросійських санкцій у разі ескалації конфлікту в Україні.

На початку травня 2017 року пролунала новина про підготовку візиту Ангели Меркель до Москви, де канцлер Німеччини мала провести переговори з Володимиром Путіним. Незадовго до цього віце-президент Європарламенту Александер Граф Ламбсдорфф заявив, що пом’якшення санкцій не відбудеться, допоки Росія не виконає свої зобов’язання для врегулювання конфлікту на Донбасі, та закликав Меркель відстоювати тверду і послідовну позицію щодо «українського питання» під час переговорів з російським президентом. Власне, сама зустріч між німецькою та російською сторонами пройшла 2 травня 2017 року у ключі стандартних переговорів із демонстрацією вже відомих позицій щодо вирішення конфлікту на сході України. Відтак, канцлером Німеччини було зазначено, що Україна має отримати безперешкодний доступ до свого кордону на Донбасі. Натомість зняття санкцій можливе лише після виконання Росією Мінських домовленостей, а перемир’я, як завжди, є конче необхідним. Очікуваною була і заява про відсутність доцільності укладення нової (альтернативної) мирної угоди щодо врегулювання ситуації в Україні. Схожу позицію Меркель відстоювала і під час зустрічі з Петром Порошенком 20 травня 2017 року. Канцлер наголосила на тому, що перемир’я на сьогоднішній день не існує, а Мінські угоди виконуються не повністю. Більше того, було підкреслено, наскільки важливою є гуманітарна ситуація на сході України. Її покращення вимагає виконання режиму припинення вогню, відведення важкої техніки, артилерії, звільнення українських заручників та імплементації всього безпекового комплексу, який передбачений Мінськими угодами.

Велика увага мас-медіа у вищезгаданий період приділялася кримському питанню. 3 травня 2017 року відбулося ухвалення рішення Комітету міністрів Ради Європи (КМРЄ) щодо ситуації Криму, в якому була висунута низка вимог до Російської Федерації стосовно забезпечення прав людини на півострові. Наступного дня Радою Європи була оприлюднена англомовна версія документу, відповідно до якого КМРЄ засуджує анексію Криму і Севастополя, закликає Росію дотримуватися прав людини та розслідувати випадки порушень цих прав на півострові. Крім того, Комітет проголошує необхідність надання доступу до Кримського півострова правозахисним органам Ради Європи, створення безпечного середовища для місцевих і міжнародних засобів масової інформації, правозахисників і неурядових організацій. Восени ж міністри повернуться до обговорення питання щодо ситуації в Україні з перспективою ухвалення більш комплексного рішення. Незабаром після цієї події 5 травня 2017 року МЗС Російської Федерації оприлюднило офіційну реакцію на вищезгадане рішення Комітету. Дипломатичне відомство збирається ініціювати декілька рішень проти української сторони, спрямованих начебто на підтримку Мінського процесу та дослідження порушень прав людини в Україні. Більше того, Росія не збирається виконувати рішення КМРЄ, не дивлячись на свої міжнародні зобов’язання в рамках членства в Раді Європи. Офіційна заява Кремля також містить тезу про те, що Росія буде відмовлятися виконувати всі рішення в Раді Європи, прийняті «неконсенсусним» шляхом.

Також нещодавно був опублікований графік подальшого розгляду звинувачень щодо порушення з боку РФ двох міжнародних конвенцій, погоджений представниками України, Росії та голови Міжнародного суду ООН. Згідно графіку, Україна має рік та 1 місяць для подання документів про дії російської сторони (цей термін спливає 12 червня 2018 року). Після цього Росія має такий самий термін для подання заперечень до даних, наданих українською стороною. Позиції обох сторін будуть розглядатися в Міжнародному суді не раніше 12 липня 2019 року.

Інший блок новин стосувався теми дипломатичних візитів українського та російського високопосадовців до Сполучених Штатів Америки. 10 травня 2017 року стало відомо про прийняття Дональдом Трампом у Білому домі міністра закордонних справ України Павла Клімкіна. Під час зустрічі сторони обговорили подальшу підтримку України з боку американської адміністрації. Цікаво, що після Клімкіна Трамп зустрівся з очільником тепер вже російського МЗС – Сергієм Лавровим, візит якого ще довго обговорювався у закордонній та вітчизняній пресі. Якщо оцінювати результати перемовин сторін для України, то вони не призвели до «корінного зламу» або ж хоча б до інтенсифікації кроків по врегулюванню ситуації на Донбасі. Американський президент лише наголосив на відповідальності Москви щодо виконання Мінських угод та заявив про готовність своєї адміністрації бути і надалі залученою до вирішення «українського питання». Пізніше, 24 травня 2017 року Дональд Трамп на зустрічі з президентом і прем’єр-міністром Італії заявив про трансатлантичну єдність щодо залучення Росії до відповідальності за її дії в Криму і на сході України, а також відзначив важливість переконати Росію виконати свої зобов’язання в рамках Мінських угод.

Міжнародний резонанс отримала нещодавня ситуація із блокуванням в Україні російських сайтів, включаючи популярні соціальні мережі, та запровадженням санкцій проти ряду IT-компаній. Євросоюз відреагував на цю подію неоднозначно. З одного боку, європейські країни визнали, що такі обмежувальні заходи здійснені з інтересів національної інформаційної безпеки, адже за останні місяці Україна стала об’єктом численних кібератак та дезінформаційних кампаній. З іншого боку, в ЄС висловили занепокоєння тим, що такі дії можуть мати негативний вплив на свободу вираження думки, а це є фундаментальним правом кожної людини. Тим не менше, генеральний секретарь НАТО Єнс Столтенберг заявив, що не має підстав не вірити українській стороні щодо причин заборони доступу до російських сайтів. Альянс є зацікавленим у зміцненні демократичних свобод в Україні, однак не бачить підстав пов’язувати такі заходи із свободою слова.

Європейські країни продовжують висловлювати занепокоєння агресивними діями з боку Кремля. 19 травня 2017 року глава Міноборони Швеції Петер Гультквіст заявив, що Росія є головним викликом для безпеки в Європі, адже вона здійснює дестабілізаційний вплив на регіон. При цьому агресія в Україні і анексія Криму триває, що суперечить міжнародному праву, а тому санкції США і ЄС проти Росії повинні зберігатися. Схожу позицію продовжує відстоювати й Польща, оборонна концепція якої стверджує, що головним джерелом нестабільності в регіоні і загрозою є Росія. Автори Концепції вважають, що є реальною можливість розпалювання Кремлем конфлікту регіонального масштабу за участю однієї або кількох держав НАТО. Більше того, Концепція характеризує РФ як державу, що намагається зміцнити свої позиції шляхом порушення міжнародного права, застосування сили і примусу стосовно інших держав, спроб дестабілізації Північноатлантичного альянсу і Євросоюзу.

Підтримку Україні продовжують висловлювати і лідери НАТО, про що стало відомо під час зустрічі представників організації 25 травня 2017 року. Єнсом Столтенбергом була зроблена заява про бажання членів Альянсу розвивати практичну співпрацю з Україною та підтримувати і надалі Мінські угоди. Незабаром після цього президент Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі на зустрічі з постійним комітетом ПАРЄ повідомив про те, що політичний діалог з РФ має базуватися на силі. Саме з такої позиції, на його думку, НАТО має реагувати на те, як Москва веде міжнародну політику. Тим не менше, офіційно Альянс підкреслює свою відкритість до політичного діалогу з Росією, у той час як практична співпраця була припинена через агресивну політику російської сторони. Інша ж позитивна новина, що засвідчує стійкість позиції міжнародної спільноти у вирішенні ситуації в Україні, пролунала 27 травня 2017 року. Під час саміту «Великої сімки» була прийнята підсумкова декларація, в якій йдеться про готовність держав вживати додаткові заходи з метою збільшити фінансові втрати Росії, якщо її дії того вимагатимуть. Більше того, країни підтвердили свою відданість політиці невизнання анексії Криму і повну підтримку незалежності, територіальної цілісності і суверенітету України.

Таким чином, травень для України став багатим на події, які, хоча і не призвели до суттєвих змін у процесі вирішення «українського питання», проте були показовими щодо того, які позиції на сьогоднішній день займають ключові гравці, зацікавлені у врегулюванні (або навпаки – дестабілізації) ситуації на Донбасі. І якщо підтримка України з боку європейських партнерів залишається більш-менш стабільною, то ставлення американського керівництва до даної теми все ще викликає багато питань. Провідні американські аналітичні центри все частіше піднімають питання занепокоєння ситуацією в Україні на рівні проведення реформ, які носять контроверсійний характер, впливу подій на Донбасі на європейський регіон і відносини по лінії Схід–Захід. На думку аналітиків, Україна має прискорити темпи демократичних реформ і приділяти більше уваги соціальним питанням, що включають в себе процес подальшого «примирення» населення, розділеного протиріччями у ході подій на сході та в Криму. Тим не менше, варто зазначити, що хибного сприйняття Росії у сьогоднішньої адміністрації США немає. Доказом цього є звіт голови Національної розвідки Сполучених Штатів Дена Коутса, в якому визнається, що стратегічні цілі Москви в Україні – це підтримка довгострокового впливу на Київ, руйнування спроб України інтегруватися в західні інститути та примус до здійснення політичних положень Мінських угод за інтерпретацією Росії. А отже, враховуючи «повернення на ринг» Америки, яку адміністрація намагається зробити «знову великою», не виключеною є більш активна залученість Штатів у процес врегулювання подій на сході України.

Соціально-економічна ситуація

Соціально-економічна ситуація в зоні конфлікту протягом травня 2017 року залишалась напруженою. Її характеризує низка новин.

Прес-служба Міністерства соціальної політики повідомляє, що з липня 2016 року кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні зменшилася більше ніж на 200 тисяч. За їхніми словами, лише по Донецькій області протягом липня 2016 – квітня 2017 року знято з обліку понад 190 тисяч осіб. У міністерстві пояснили, що це пов’язано з поверненням людей до місць свого постійного проживання.

За останніми даними управлінь соціального захисту населення, в Україні кількість вимушених переселенців на сьогодні становить 1 млн 584 тисяч осіб або майже 1,3 мільйона сімей. 1 % тимчасово переміщених осіб мають наміри повернутися до колишнього місця проживання в найближчому майбутньому. Про це свідчать результати звіту Національної системи моніторингу ситуації з внутрішньо переміщеними особами в Україні, складеного Міжнародною організацією з міграції (МОМ). Значна частина ВПО (39%) відзначають, що планують повернутися після завершення конфлікту; 17% говорять, що можливо повернуться в майбутньому; 26% респондентів висловили намір не повертатися. “Коли ВПО запитали про їхні плани на найближчі три місяці, більшість ВПО (79%) відповіли, що залишаться у нинішньому місці проживання”, – сказано у звіті. Звіт складався на основі особистих інтерв’ю та телефонного опитування респондентів у березні 2017 року.

Однією з ключових проблем, що постають перед внутрішньо переміщеними особами, є зайнятість. Вказується, що лише 41,5% ВПО, у порівнянні з 60,1% до переміщення, вдалося знайти роботу у новому місці. “Зниження рівня зайнятості після переміщення становить близько 20%. При цьому 27,6% респондентів виявилися безробітними, а 30,9% ВПО заявляють, що не мають потреби у роботі, оскільки отримують пенсію по інвалідності чи за віком, або перебувають у відпустці для догляду за дитиною”, – сказано у звіті МОМ. Водночас вказується, що зайнятість внутрішньо переміщених осіб на новому місці проживання збільшилася у порівнянні із даними попередніх досліджень (39,7% у вересні 2016 року та 35,1% у березні-червні 2016 року). Проте вона залишається досить низькою у порівнянні з рівнем зайнятості до переміщення.

Водночас майже всі внутрішньо переміщені особи (96,5%), повідомили, що вони перебувають на обліку в органах соціального захисту Міністерства соціальної політики. Серед них більше жінок ніж чоловіків. Більшість домогосподарств ВПО (61%) складається з двох або трьох осіб.

Російський “Газпром” заявив, що в першому кварталі цього року поставив на окуповані території Донецької та Луганської областей понад 1,1 млрд. кубометрів газу. Про це свідчить квартальний звіт російського монополіста. У порівнянні з перршим кварталом 2016 року (995 млн. кубометрів) поставки газу на окупований Донбас збільшилися на 11,5%. В “Газпромі” це пояснюють “більш низькими температурами”. Також “Газпром” продовжує оформляти поставки газу в окуповані райони як експорт в Україну. Втім, НАК “Нафтогаз України” неодноразово заявляла, що поставки газу на Донбас суперечать контракту і компанія не збирається їх оплачувати.

Аналізуючи статистику таких поставок, зазначимо, що в 2016 році “Газпром” поставив на непідконтрольні Україні території Луганської та Донецької областей 2,39 млрд. кубометрів газу, що на 40,6% або на 0,69 млрд. більше ніж у 2015 році. У 2015 році “Газпром” поставив на Донбас 1,7 млрд. кубометрів газу за ціною 186 доларів США за тисячу кубометрів. Це випливає зі звітності “Газпрому” за 2015 рік і даних “Нафтогазу”.

Міністерство освіти України повідомляє, що мешканці тимчасово окупованої території АР Крим та Севастополя, а також зони проведення АТО можуть вступити до вищих навчальних закладів України за спрощеною процедурою через освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”. На сайті МОН у розділі “Для жителів Донбасу і Криму” розміщено перелік спеціальностей, за якими жителі Криму можуть вступити до українських вишів через вказані освітні центри. У переліку вказано назви спеціальностей за освітнім рівнем бакалавра та перелік конкурсних предметів, вступних іспитів і творчих конкурсів, які необхідно скласти для вступу, у тому числі за спрощеною процедурою. Список спеціальностей для вступу через освітні центри “Донбас-Україна” буде також розміщено на сайті МОН найближчим часом. Освітні центри “Крим-Україна” та “Донбас-Україна” працюватимуть з 19 червня до 30 вересня 2017 року.  Вступати через освітні центри можуть особи, що мають український документ про освіту та сертифікати ЗНО 2016 або 2017 року, та ті, хто не має українського документу про освіту і не проходив ЗНО.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський оголосив про конкурс на “повну українізацію” міст області, переможець якого отримає 30 мільйонів гривень. Як повідомляє “Радіо Свобода“, гроші з обласного бюджету на розвиток інфраструктури отримає місто, яке повністю переведе усі вказівники, назви об’єктів топоніміки та рекламні вивіски на українську мову. Як зазначив Жебрівський, місту, яке першим завершить “українізацію”, буде виділено 30 мільйонів; за друге місце передбачена винагорода в 20, за третє -10 мільйонів відповідно.

«Луганське енергетичне об’єднання» повідомляє, шо енергетики через борги планують знеструмити з 29 травня Лисичанський водоканал, який подає воду для 60 тисяч абонентів. Заборгованість споживачів формується ще з початку 2000-х років. Вона вже досягла майже 130 мільйонів гривень. Представники водоканалу заявляють, що у такої «хронічної» заборгованості є цілий комплекс причин. Серед них – економічна необґрунтованість тарифів, низький рівень розрахунків населення, висока енергоємність виробництва. Для поліпшення ситуації необхідна оптимізація мережі. Але грошей на це немає. Енергетики про проблеми водоканалу знають, але дотувати його більше не хочуть.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб представило на обговорення чиновників і переселенців концепцію щодо забезпечення житлом ВПО. Головна мета – забезпечити житлом найбільш незахищених переселенців. Житло має надаватися людям безкоштовно, проте щодо самої процедури існує кілька підходів:

Варіант №1: квартиру дають родині безкоштовно, проте люди відмовляються від свого житла на окупованій території на користь держави.

Варіант №2: людям надають квартиру і після закінчення конфлікту вони роблять вибір – залишитися в ній або повернутися додому.

Варіант №3: житло дається в користування, проте після закінчення конфлікту люди з нього з’їжджають.

В Донецькій області запустили унікальну систему дослідження навколишнього середовища. На весь проект, який дозволить робити аналізи води, пилу, ґрунту і навіть лісів, знадобиться понад 40 мільйонів гривень. Однак відсутність законодавства не дозволить залучити виявлених порушників до відповідальності. Аналогів такої автоматизованої системи дослідження навколишнього середовища в Україні немає. Зараз в області вже працює шість стаціонарних пунктів збору інформації, незабаром запустять ще три мобільних лабораторії. Ця система дозволить без участі людини досліджувати всю навколишню середу.

Гуманітарна ситуація

Станом на травень 2017 року ситуація у зоні проведення АТО продовжила залишатись небезпечною для мирного населення, яке досі перебувало у межах гарячих точок України. За цей проміжок часу не припинились обстріли житлових кварталів міст; до того ж, була обстріляна ділянка поблизу школи та місцевої лікарні Красногорівки. Проблемним також залишалось питання збоїв в роботі Донецької та Красноармійської фільтрувальних станцій. Спостерігались і численні обстріли контрольних пунктів в’їзду-виїзду. Бойовики блокували роботи з відновлення інфраструктури.

1 травня голова обласного управління Національної поліції Донеччини В’ячеслав Аброськін повідомив про обстріл бойовиками приватних секторів Мар’їнки. Російські найманці застосували 82-мм міномети, випустивши 6 мін. У результаті вечірнього обстрілу в районі вулиці Поліграфічної двох мирних жителів 1952 і 1973 року народження було доправлено до Курахівської міської лікарні з осколковими пораненнями.

2 травня голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський надав інформацію щодо знеструмлення Донецької фільтрувальної станції. Для визначення характеру пошкодження необхідно було досягти домовленості із бойовиками про «режим тиші». Втім, у міських резервуарах Авдіївки залишалось води на декілька днів.

3 травня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні опублікувала звіт, у якому зазначається, що з початку 2016 року на Донбасі Місія зафіксувала 154 нещасних випадки, які стались із цивільним населенням унаслідок встановлених мін чи боєприпасів, як не розірвалися.  Ці інциденти призвели до численних смертей чи тяжких поранень.

4 травня заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука заявив, що окуповані російськими найманцями українські підприємства у зоні ОРДЛО зупиняють свою діяльність. До числа таких закладів відносяться шахти, де видобувається антрацитова група вугілля, та підприємства металургійної галузі (Алчевський комбінат та Єнакієвський завод).

5 травня російські найманці з мінометів калібру 82-мм та 120-мм, озброєння БМП, протитанкових гранатометів та кулеметів великих калібрів обстріляли житлові райони Красногорівки. Під обстріл потравила ділянка поблизу міської лікарні, унаслідок чого у самому медичному закладу було розбито декілька вікон. Окрім цього, було пошкоджено приватний будинок по вулиці Грушевського. Поранення зазнала місцева жителька 1960 року народження, яку було доправлено до Мар’їнської місцевої лікарні.

6 травня Місія Міжнародного комітету Червоного Хреста направила на територію Донбасу гуманітарну допомогу у вигляді товарів медичного призначення загальною вагою 8,6 тон. Це далеко не перший прояв підтримки мирного населення, що досі залишалось у зоні нестабільних регіонів сходу України, з боку цієї міжнародної організації.

Підводячи підсумки початку травня, перший заступник Голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг повідомив, що за перший тиждень місяця на сході України загинув один мирний мешканець, ще 19 цивільних осіб постраждали. Він додав, що з початку 2017 року всього у результаті конфлікту на Донбасі постраждав 191 житель.

8 травня внаслідок чергового обстрілу проросійськими бойовиками Мар’їнки отримала поранення місцева жителька. Вона зазнала травмування, перебуваючи на власному подвір’ї по вулиці Жовтневій. Жінку було доправлено до лікарні міста Курахове з вогнепальним пораненням. Того ж дня російські найманці обстріляли Попасну в Луганській області. Втім, в цьому випадку обійшлось без жертв серед мирного населення.

8 травня українська сторона Спільного центру з контролю і координації заявила, що незаконні збройні формування ОРДЛО продовжили відкривати вогонь по житловим кварталам населених пунктів та мирним місцевим жителям. Своїми діями проросійські війська порушували чинні норми Міжнародного гуманітарного права.
У першій половині травня був опублікований квітневий звіт Національної системи моніторингу. Він був присвячений ситуації, в якій опинились внутрішньо переміщені особи (ВПО). У звіті, посилаючись на проведені громадські опитування, увага приділяється питанню зайнятості населення, оскільки лише 41,5% переселенців вдалось знайти постійну роботу на новому місці. Із рухом на захід України відсоток зайнятості населення зростає. У звіті також підіймається питання фінансового забезпечення ВПО: виявилось, що лише 45% з них мають можливість забезпечувати себе продукцією першої необхідності за власні кошти.

12 травня, у зв’язку із вкрай небезпечною екологічною ситуацією на Донбасі Міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш виступив на міжвідомчій нараді з вирішення проблемних питань в екологічній сфері Донбасу із пропозицією обговорення питання стану навколишнього середовища у регіоні в межах засідання тристоронньої контактної групи у Мінську.

15 травня на офіційному сайті Товариства Червоного Хреста України з’явилась інформація щодо нового спільного проекту Товариства та Фінського Червоного Хреста, який реалізовуватиметься задля подолання наслідків гуманітарної шкоди, яку несуть за собою бойові дії на Донбасі. Головною метою проекту є створення пулу тренерів, які доноситимуть інформацію щодо негативних наслідків подібних конфліктів для мирного населення та сприятимуть розвитку суспільної свідомості і громадянської відповідальності.

Зранку 17 травня проросійські бойовики обстріляли околиці Авдіївки. У результаті обстрілу було пошкоджено три будинки мирних жителів по вулиці Спортивній. 82-мм міна влучила по житловому кварталу міста. Постраждалих серед цивільного населення не було, оскільки, як повідомив речник прес-центру АТО Антон Миронович, у тому районі вже майже не проживають люди, вони давно переїхали. Нагадаємо, що з початку року в Авдіївці вже було пошкоджено понад 500 осель ─ житлових будинків та квартир.

Того ж дня у стіні спортзалу Мар’їнської дитячої спортивної школи №1, що знаходиться на вулиці Заводькій, було виявлено снаряд, який не розірвався. На місце виїхали співробітники Мар’їнського відділення поліції. Вони оглянули територію та викликали вибухотехників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Заняття в школі були скасовані.

19 травня речник Державної прикордонної служби Олег Слободян повідомив, що контрольний пункт в’їзду-виїзду «Гнутове» призупинив свою роботу, оскільки проросійські бойовики із невстановлених причин припинили пропуск людей та транспортних засобів на своєму блокпості поблизу с. Піщевик Донецької області. Це було районом відносно потужних обстрілів, але військових дій неподалік КПВВ не спостерігалось.

Того ж дня у прес-центрі штабу АТО з’явилась інформація щодо блокування бойовиками відновлення інфраструктури на Донбасі. Затримка у ремонті фенольного заводу в Новгородському та свинарського господарства «Бахмутський аграрний союз» у Новолуганському може призвести до екологічної катастрофи і спалаху інфекцій. Через блокування ремонтних робіт також не вдається відновити електропостачання в Зайцевому і запустити газорозподільну станцію в Мар’їнці. Окрім цього, існує необхідність відновлення водоводу, який забезпечує технічною водою Авдіївський коксохімічний завод, водогону Горлівка-Торецьк тощо.

21  травня на відстані близько 2,5 км від Талаківки у сторону Комінтерново під час виконання сільськогосподарських робіт трактор зачепив міну. Водій зазнав контузії легкої форми, трактор отримав механічні пошкодження. Спеціалісти ДСНС провели огляд території на предмет пошуку інших вибухонебезпечних об’єктів.

Того ж дня внаслідок активізації бойових дій у районі населених пунктів Піски та Опитного було знеструмлено Красноармійську фільтрувальну станцію. Подачу води було припинено на Селидівському, Покровському та Добропільському напрямках. Згодом у Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України повідомили, що електропостачання станції здійснювалось за резервною схемою, і вже за декілька годин водопостачання та роботу загалом було відновлено.

24 травня близько 11 години терористи із боку лісосмуги на  околиці населеного пункту Олександрівка, який тимчасово непідконтрольний українській стороні, відкрили вогонь по пункту пропуску «Мар’їнка». Російські найманці використовували 82-мм міномети. Аби забезпечити безпеку мирних жителів, пропускні операції було призупинено. Ніхто з цивільних громадян та персоналу прикордонного відділу не постраждав. Бойовики обстріляли й житлові квартали міста, влучивши в будинок на вулиці Шевченка. В результаті було пошкоджено стіну та пробито дах.

Увечері 25 травня російські найманці обстріляли місцевість у районі Красногорівки. Декілька боєприпасів розірвались поблизу лікарні, де були вибиті шибки, та будинків мирних жителів. Українська сторона Спільного центру з контролю та координації повідомляє, що лікарня може припинити надавати медичні послуги жителям міста та прилеглих містечок. Також було пошкоджено навчальний корпус Донецького технікуму Луганського національного аграрного університету. Місто було обстріляне і зранку наступного дня, при цьому бойовики використовували систему залпового вогню «Град».

У ніч з 25 на 26 травня проросійські бойовики вкотре вели обстріл по контрольному пункту в’їзду-виїзду «Мар’їнка». Мінометний вогонь тривав протягом 1,5 годин. Обстріл знову вівся із тимчасово непідконтрольної Олександрівки. Під час обстрілу у зоні КПВВ не перебували ані мирні жителі, ані транспортні засоби. Постраждалих не було, прикордонники не відкривали вогонь у відповідь.

Станом на ранок 29 травня системи водо- та електропостачання Красногорівки працювали у штатному режимі. Внаслідок масштабного обстрілу напередодні, 28 травня, поранень зазнали одразу троє мирних мешканців, в місті було пошкоджено 42 будівлі, у тому числі лікарня та школа. Також було пошкоджено водогін, який забезпечував частину міста водними ресурсами.

Таким чином, у травні становище цивільних осіб на Донбасі було наповнене безліччю ризиків та небезпек. Мирні жителі стають жертвами агресії зовнішнього ворога. Вони живуть в постійному страху, нерідко без звичайних засобів, необхідних для нормальної життєдіяльності: води, електрики, медикаментів тощо. Допомогу їм надають гуманітарні організації (на кшталт Міжнародного комітету Червоного Хреста.