Огляд ситуації на сході України (1-15 березня 2017 р.)

рнбо блокада

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк

15 березня 2017 р. Рада національної безпеки і оборони України прийняла несподіване рішення припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення у зв’язку з ескалацією ситуації на Донбасі та експропріацією українських підприємств, які розташовані на непідконтрольній території.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація


Геополітична ситуація

У першій половині березня події на сході України знову привертали пильну увагу з боку міжнародної спільноти. Головними новинами у зазначений період стали слухання в Міжнародному суді ООН позову української сторони проти Російської Федерації, реакція Заходу на дії Кремля на Донбасі та участь Сполучених Штатів у подальшому збереженні антиросійських санкцій.

Чотири дні – з 6 по 9 березня 2017 року – тривали публічні слухання в Гаазі за позовом України проти Росії. Подія викликала значний резонанс у вітчизняній та закордонній пресі, зокрема через спростування російською стороною обвинувачень щодо своєї участі в організації збройного протистояння на Донбасі. Відтак, попри представлені Україною докази, російська сторона ґрунтувала свою правову позицію на твердженні, що бойовики самі знайшли зброю – радянську або залишену українською армією. Більш того, представник РФ заявив, що Москва не отримувала інформації щодо протесту Києва проти заборони Меджлісу (хоча Україна неодноразово зверталася до Кремля з цього приводу – і напряму, і через міжнародних посередників). Кінець кінцем, Міжнародний суд ООН перейшов до розгляду справи – запиту про запровадження тимчасових заходів, серед яких українська сторона вимагає припинення фінансування Росією будь-яких збройних угрупувань на своїй території та припинення утисків кримськотатарського населення. Рішення суду буде озвучено на публічному засіданні, дату якого анонсують пізніше.

Тим часом країни Євросоюзу продовжують проявляти стійкість у підтримці територіальної цілісності та незалежності України, не припиняючи засуджувати дії Російської Федерації з дестабілізації ситуації на Донбасі. 1 березня 2017 року міністр закордонних справ Великої Британії Боріс Джонсон заявив, що Захід має посилювати тиск на Росію через окупацію Криму і дії на сході України. У свою чергу, міністр закордонних справ Франції Жан-Марк Еро закликав Російську Федерацію використати її вплив на бойовиків для досягнення політичного врегулювання конфлікту, наголосивши, що розведення сил і техніки від лінії розмежування потребує багато зусиль. Окрім того, Еро зазначив, що Франція буде і надалі підтримувати Україну у спробах відновлення миру на всій її території. Не відстав від свого французького колеги і міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель, який під час прес-конференції в Києві 2 березня 2017 року наголосив, що конфлікт на сході України стосується не лише керівництва у Києві, а й всієї Європи та її безпеки в цілому. Габріель також відзначив, що під час переговорів в українській столиці він обговорював із Павлом Клімкіним можливість досягнення стабільного припинення вогню на Донбасі.

Не менш занепокоєною діями РФ в Україні виступає Естонія, прем’єр-міністр якої на спільній з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом прес-конференції в Брюсселі 9 березня 2017 року заявив про порушення Кремлем міжнародного права, що спричинило підрив європейської безпеки. І хоча ці події вкрай ускладнили відносини Заходу з Росією, європейські країни повинні продовжувати діалог в раді НАТО-Росія задля вирішення питань із відновленням територіальної цілісності України, Грузії та Молдови.

Обурило європейську демократичну спільноту і нещодавне рішення «ватажків» в ОРДЛО про так звану «націоналізацію» підприємств та використання російської валюти на окупованих територіях, яке речниця Єврокомісії Майя Косьянчич назвала протиправним, таким, що не відповідає Мінським угодам та лише призводить до посилення напруженості між учасниками врегулювання конфлікту. Вкотре була висловлена думка про те, що Росія повинна у повному обсязі виконати свої зобов’язання та вплинути на бойовиків у Донецькій і Луганській областях.

Врешті-решт, на порядку денному знову постало питання збереження антиросійських санкцій. Якщо в Євросоюзі достатньо оперативно прийняли рішення щодо продовження санкцій ще на півроку (до вересня 2017 року), то в Сполучених Штатах ця тема все ще викликає занепокоєння. На початку березня 2017 року американський сенатор-демократ від штату Нью-Джерсі Роберт Менендес вніс резолюцію, яка закликає адміністрацію президента Дональда Трампа не послаблювати санкції відносно Росії до повного виконання Мінських домовленостей. Резолюція була зроблена з нагоди третьої річниці незаконної анексії Кремлем Кримського півострова. Сенатором висловлюється стурбованість з приводу російської агресії і того, що Москва продовжує незаконну підтримку сепаратистів на сході України. Документ також закликає уряд США, союзників в Європі, Організацію Об’єднаних Націй та міжнародних партнерів продовжувати чинити тиск на російський уряд, аби змусити його виконувати свої міжнародні зобов’язання.

На цьому офіційні заклики на дипломатичному рівні не припинилися: 7 березня 2017 року пролунала новина про звернення представників з шести країн Східної Європи, в тому числі чотирьох країн-членів ЄС, до американських сенаторів. Міністр закордонних справ України, а також посли в США з Польщі, Грузії, Латвії, Литви та Естонії, які на той момент перебували на слуханнях у Вашингтоні, закликали американських партнерів допомогти у боротьбі проти втручання Росії, у тому числі сприяти протидії кібератакам Кремля. Високопосадовці назвали дії Росії «гібридною війною», в якій поєднуються кібератаки, інформаційна пропаганда і погрози щодо застосування сили. Слухання були скликані сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, головою підкомітету з питань іноземної допомоги, через побоювання щодо можливості перегляду Дональдом Трампом режиму антиросійських санкцій.

Таким чином, події у першій половині березня довкола «українського питання» дозволили зробити висновки про подальше посилення протиріч на рівні Захід-Росія. Засудження дій Кремля з боку Євросоюзу, продовження дій антиросійських санкцій, занепокоєння питаннями безпеки в регіоні Центрально-Східної та, врешті-решт, Західної Європи – ті тенденції, які продовжують поширюватися серед міжнародної демократичної спільноти. Україні ж тим часом залишається виконувати Мінські домовленості, заручившись підтримкою західних партнерів, та чекати рішення Міжнародного суду ООН.

Політична ситуація

У першій половині березня політична ситуація на сході України залишається непростою. Так, весна пришла до України разом з «націоналізацією» українських підприємств в ОРДЛО. В той же час, блокада з боку українських активістів, яка власне й стала приводом для «націоналізації», продовжується. Саме вона стала головним каменем спотикання в українському суспільстві, породжуючи численні конфлікти як на самому сході, так у інших регіонах нашої держави.

Як вже було зазначено, березень розпочався з спільної заяви Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького щодо введення «зовнішнього управління» на всіх підприємства української юрисдикції, які працюють в ОРДЛО. Вже 3 березня Захарченко повідомив, що було «націоналізовано» близько 40 українських підприємств, серед яких такі промислові гіганти, як Єнакіївський металургійний завод та його макіївський філіал, Харцизький трубний завод та концерн «Стірол» (не працює з 2014 р.). Це рішення, за словами лідерів самопроголошених республік, стало відповіддю на залізничну блокаду так званих ДНР й ЛНР ветеранами АТО.

Тим часом, сама блокада продовжується, викликаючи палкі дискусії та навіть прямі зіткнення. 13 березня чергове зіткнення блокадників з правоохоронними органами сталося поблизу редуту у Кривому Торці. У «Штабі блокади» заявили про штурм з боку оперативників СБУ, в той час як голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський стверджує, що ніякого штурму не було. Згідно його словам, операція на редуті в районі ст. Кривий Торець відбувалася в рамках контрдиверсійних заходів. При цьому співробітники СБУ і поліцейські спершу запропонували видати їм (блокадникам) зброю, і лише після відмови учасників блокади була проведена операція. Під час неї, зазначив голова Донецької ВЦА, було вилучено зброю та гранати.

Наступна сутичка сталася у Слов’янську, коли народний депутат України Володимир Парасюк, у наслідок конфлікту з правоохоронними органами здійснив напад на співробітника поліції, та прорвавши блокпост, вирушив у напрямку Краматорська. Сам Парасюк заявив про обстріл колони «блокадників Донбасу» краматорською поліцією. За словами прес-секретарки Парасюка, інцидент стався в районі села Маркове Донецької області, коли поліція зупинила колону «блокадників». У відповідь на ці заяви поліція опублікувала наступну заяву: «На вимоги зупинити рух громадяни не реагували та у черговий раз намагалися спровокувати конфлікт. З метою припинення протиправних дій співробітник поліції здійснив декілька попереджувальних пострілів у повітря».

Однак конфлікти між прихильниками й противниками блокади виливаються не тільки у насильницькі зіткнення. У першій половині березня країну вкрили мітинги на підтримку однієї та іншої сторони. Так, у Краматорську відбувся мітинг проти блокади Донбасу. Подібний мітинг проходив й у Авдіївці. Не залишився осторонь й Київ, де на Майдані мітингували прихильники блокади.

Градус напруги з приводу блокади дедалі наростав, і призвів до рішення РНБО про припинення вантажоперевезень з окупованим Донбасом. В той самий час, Юрій Стець підкреслює, що заборона не стосується гуманітарних вантажів та переміщення людей, а РНБО, в свою чергу, зазначає, що виконання цього рішення покладається виключно на поліцію, Нацгвардію та прикордонників. Незважаючи на це, «Штаб блокади» заявив, що задоволений рішенням РНБО.

Таким чином, вже другий місяць поспіль політична ситуація на сході України обертається навколо блокади сполучення з ОРДЛО. Протягом першої половини квітня градус протистояння дедалі наростав й тільки рішення РНБО дещо стабілізувало ситуацію. Однак чи надовго?

Соціально-економічна ситуація

Ситуація в соціально-економічній сфері на сході України у першій половині березня була відмічена наступними подіями.

Контрольно-пропускний пункт Новотроїцьке планується перенести на 8 км ближче до лінії розмежування. Про це у Фейсбуці повідомив голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. За його словами, після перенесення КПВВ з “сірої зони” буде виведено 9 сіл: Березове, Степове, Тарамчук, Славне, Новомихайлівка, Парасковіївка, Костянтинівка, Водяне та Солодке.

Набув чинності порядок переміщення товарів до району або з району проведення АТО. Він був затверджений постановою Кабміну 1 березня та опублікований в офіційному виданні центральних органів виконавчої влади “Урядовий кур’єр” 4 березня. За твердженням уряду, новий порядок дозволить регламентувати у правовому полі процедури та правила перевезення товарів, в тому числі гуманітарної допомоги, через лінію зіткнення та в межах буферної зони. Згідно з документом, до процесу контролю за переміщенням товарів буде залучена громадськість та волонтери.

Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення припинити переміщення вантажів через лінію зіткнення. Секретар РНБО України Олександр Турчинов за результатами засідання Ради заявив про різку ескалацію російської агресії проти України, насильницьке захоплення українських підприємств, розташованих на території окремих районів Донецької та Луганської областей. За його словами, Кабінету Міністрів доручено невідкладно розробити і запровадити план заходів із забезпечення безпечного і надійного функціонування паливно-енергетичного і металургійного комплексу України, проаналізувати негативний вплив на  економіку та бюджет країни та вжити заходів щодо їх мінімізації. Турчинов також зазначив, що керівництво Антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях повинно вжити вичерпних заходів з нейтралізації можливих збройних провокацій.

У Державній прикордонній службі України заявляють, що будь-які вантажні перевезення через лінію розмежування на Донбасі з 13.00 середи 15 березня припинено. Про це заявив агентству “Інтерфакс-Україна” речник прикордонного відомства Олег Слободян. “З 13-ї години будь-які вантажні перевезення через лінію розмежування не здійснюються”, – запевняє він. За словами Слободяна, це рішення не стосується мирних громадян, які перевозять в невеликих кількостях продукти харчування та особисті речі.
“Хоча РНБО доручила Кабміну переглянути і цей порядок, тому можливі зміни”, – додав прикордонник. За словами представника Держприкордонслужби, фірми і організації, що перевозять великі промислові вантажі або природні ресурси, більше не можуть переміщувати їх через лінію розмежування.

“Ми діємо в єдиній системі сектора безпеки і оборони, і рішення, які приймає РНБО, ми будемо виконувати. Ми їх вже виконуємо”, – підкреслив Слободян. Перекриття транспортних шляхів в напрямку ОРДЛО не стосується гуманітарних вантажів, а також цивільного автотранспорту.

Група СКМ заявляє, що від 15 березня не контролює роботу своїх активів, які розташовані на тимчасово неконтрольованих територіях Донецької та Луганської областей (НКТ). Відповідна інформація розміщена на сайті СКМ. “Ми втратили можливість забезпечувати роботу наших активів на НКТ в рамках правового поля України. Ми змушені ухвалити рішення про припинення своєї діяльності в тимчасово неконтрольованих українською владою окремих районах Донецької та Луганської областей”, – йдеться в повідомленні.

Енергетичний підрозділ СКМ заявив про захоплення бойовиками так званих ДНР та ЛНР всіх активів “ДТЕК Енерго” на непідконтрольній території Донецької та Луганської областей. Про це йдеться у повідомленні DTEK Energy Group на сайті Ірландської фондовії біржі. “Станом на 15 березня всі активи “ДТЕК Енерго”, а саме “ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу”, шахта “Моспінська”, “ДТЕК Енерговугілля”, ДТЕК Зуївська ТЕС”, “ДТЕК Донецькобленерго”, “Електроналадка”, “ДТЕК Сервіс” , “ДТЕК Power Grid”, ТОВ “Техремпоставка”, ТОВ “ДТЕК Свердловантрацит”, ТОВ “ДТЕК Ровенькиантрацит”, які розташовані на територіях, неконтрольованих урядом України, були вилучені самопроголошеними “ДНР” та “ЛНР”, – йдеться в повідомленні. Всі вищевказані активи зареєстровані і діють відповідно до законодавства України.

Гуманітарна ситуація

Станом на першу половину березня цивільне населення Донбасу продовжує перебувати у вкрай складних умовах для життя. Цього разу мешканці сходу України спіткались із періодичними обстрілами місцевості (нерідко сепаратисти вели вогонь по контрольних пунктах в’їзду-виїзду), відсутністю водопостачання та електрики.

Із 1 березня ПАТ «Укртелеком» припинив надання послуг жителям непідконтрольної частини Донецької області. Цьому передувало втручання невідомих осіб у функціонування мережі та захоплення офісу озброєними людьми. Відповідно оператор втратив можливість централізовано керувати обладнанням, розташованим у межах захоплених територій. Усього без доступу до мережі знаходяться 200 тисяч осіб.

1 березня голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський повідомив, що у прифронтовій Авдіївці закінчуються запаси питної води. Така ситуація стала можливою внаслідок обстрілів Донецької фільтрувальної станції, яка забезпечує водою більше, ніж 600 тисяч мирних жителів Авдіївки та інших прилеглих міст. Ремонтні роботи не були проведені, оскільки українській стороні не вдалось досягти домовленості про невтручання зі сторони бойовиків.

Зважаючи на нестабільну гуманітарну ситуацію у районі Авдіївки, Червоний Хрест мав намір організувати перевезення води до міста. За словами заступника гендиректора Національного комітету товариства Червоного Хреста Валерія Серговського, керівництво Донецької обласної організації Червоного Хреста повністю перемістилось із Краматорська в Авдіївку. До операції були залучені загони Запорізької і Харківської областей.

Жителі східних регіонів України час від часу залишались без світла чи води. 2 березня Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України повідомило, що Донецьку фільтрувальну станцію вдалось розмінувати. І вже 4 березня робота станції була відновлена та під вечір місцеві жителі отримали доступ до питної води. 6 березня бойовики обстріляли Авдіївку, місто залишилось без електрики. Наступного дня вдалось відновити електропостачання. 13 березня після тривалої відсутності світла в Авдіївці, ремонтники вкотре полагодили лінії електропостачання.

2 березня незаконні збройні формування обстріляли контрольний пункт в’їзду- виїзду «Шахта Родіна», що на Луганщині. Обстріл тривав близько 30 хвилин. Бойовики використовували міномети калібру 82 мм та стрілецьку зброю. 10 березня близько 8 години вечора бойовики відкрили вогонь по КПВВ «Мар’їнка», постраждалих серед цивільного населення не було.

3 березня у Волновасі внаслідок вибуху гранати РГД-5 на вулиці Центральній загинув 60-річний мирний житель. 4 березня у с. Зайцеве Донецької області місцева жителька 1992 року народження зазнала осколкових поранень лівого стегна та правого передпліччя. Того ж дня бойовики обстріляли й с. Новоселівка-1. У результаті артудару було пошкоджено приватний будинок та знищено гараж.

8 березня проросійські бойовики поранили одразу трьох мирних жителів. Поблизу с. Зайцеве під обстріл збройних формувань ОРДЛО потрапили чоловік та жінка. У жінки констатували чисельні поранення голови, струс мозку. Чоловік отримав осколкове поранення руки, відкритий перелом. Ще один житель зазнав травм під час обстрілу Авдіївки та був госпіталізований з осколковим пораненням голови.

8 березня президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Пітер Маурер повідомив, що планується розширити місію на сході України. Він додав, що гуманітарна ситуація на Донбасі є дуже складною, тому переговори щодо поглинення операції ведуться по обидві сторони лінії зіткнення.

В опублікованому гуманітарному бюлетені Управління з координації гуманітарних питань ООН зазначається, що в перші два місяці 2017 року жертв серед мирного населення у ході збройного протистояння на сході України побільшало майже вдвічі у порівнянні з листопадом-груднем 2016 року. Із початку року вже відомо про 111 нещасних випадків, тоді як за два останні місяці минулого року згадується про 51 людину. Додається, що в результаті обстрілів пошкоджуються будинки, школи, медичні установи тощо.

10 березня Спеціальний доповідач Ради ООН з прав людини Баскут Тунджак заявив, що на східних територіях України існує висока ймовірність витоку хімікатів, оскільки бойові дії часто проходять у містах, які знаходяться поруч із великими хімічними та промисловими заводами. У такому разі це призведе до катастрофічних наслідків для здоров’я місцевого населення та навколишнього середовища в цілому.

14 березня сепаратисти обстріляли селище Луганське Донецької області. У результаті бойових дій місцева мешканка отримала осколкове вогнепальне поранення стегна і травматичний шок 2 ступеня. Вона потрапила під обстріл, коли перебувала на власному городі. Жінка була доправлена до лікарні, наразі вона знаходиться в реанімації. Про інших жертв із числа цивільного населення не повідомляється.

Отже, мирні жителі східних регіонів України досі знаходяться у небезпечних, іноді й нелюдських умовах. Нестабільність постачання води та світла, можливість потрапити під обстріли та зазнати тяжких поранень ─ сьогоднішні реалії. Втім міжнародна спільнота продовжує долучатись до стабілізації та моніторингу ситуації у зоні проведення АТО, зокрема за цей проміжок часу стало відомо про намір Міжнародного комітету Червоного Хреста розширити гуманітарну місію в Україні.