Огляд ситуації на сході України (1-15 грудня 2016 р.)

savchenko_zakharchenko_plotnitskiy

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк, Владислав Літвін

Впродовж першої половини грудня основним питанням у конфлікті на Донбасі стало звільнення заручників. Українська сторона докладає максимум зусиль, щоб визволити своїх громадян принаймні до Різдвяних світ. Однак, це питання вже радше перетворилося на політичне, аніж гуманітарне.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ


Геополітична ситуація

У першій половині грудня міжнародний вимір подій на сході України не зазнав значної трансформації. Ситуація довкола стану справ на Донбасі вже стала звичною темою для обговорення серед лідерів провідних держав світу, а у цей період особливо помітними були саме голосні заяви представників як демократичних країн Заходу, так і не менш активної у цьому плані політичної еліти Російської Федерації.

На початку грудня пролунала новина про затвердження нової концепції  зовнішньої політики Росії, в якій приділяється увага, перш за все, загрозам, пов’язаним із регіональними конфліктами та міжнародним тероризмом. У документі відзначається, що Росія проводить незалежну зовнішню політику, яка базується на «безумовній повазі міжнародного права». Цікаво, що одним із завдань зовнішньої політики Росії у концепції названо «зміцнення позицій російських засобів масової інформації і масових комунікацій у глобальному інформаційному просторі та доведення до широких кіл світової громадськості російської точки зору на міжнародні процеси».

Примітним фактом стало те, що в цей же час нижня палата американського Конгресу переважною більшістю голосів прийняла закон, у якому йдеться про необхідність посилення розвідувальних зусиль, спрямованих проти поширення пропаганди та дезінформації з боку РФ. Він, зокрема, уповноважує створити міжвідомчу комісію з протидії втручанню Росії в політику інших країн шляхом маніпуляцій у ЗМІ та поширення дезінформації. Окрему увагу викликає й новина про групу з 27 американських сенаторів-представників Республіканської і Демократичної партії в Конгресі, які звернулися з відкритим листом до обраного президента США Дональда Трампа та звернули увагу на агресію Росії проти України.  В листі сенатори закликали Сполучені Штати збільшити політичну, економічну й військову підтримку українській державі.

Протягом минулих двох тижнів знову не вщухали засуджуючі заяви європейських лідерів на адресу російського керівництва. Під час засідання Постійної ради ОБСЄ 8 грудня 2016 року представник США посол Деніел Байєр заявив, що Росія вдається до навмисної тактики загострення бойових дій та насильства на сході України з метою посилення переговорних позицій та отримання поступок на свою користь. При цьому українське питання залишиться першочерговим на порядку денному для ОБСЄ, а Росія опинилася в організації в ізоляції. Свідченням тому Байер називає ситуацію із блокуванням  виключно Росією проекту підсумкової декларації по конфлікту на Донбасі.

У той же час глава розвідки Британії Алекс Янгер пообіцяв співпрацювати з країнами ЄС, щоб зупинити спроби Росії втрутитися в хід виборів у країнах Євросоюзу на тлі зростання стурбованості від потенційних «гібридних атак» Кремля. А тижнем раніше прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло під час зустрічі з Петром Порошенком наголосила на підтримці продовження санкцій проти РФ. Не відстала від Польщі й Прибалтика. 12 грудня 2016 року вийшла Спільна заява Президента України Петра Порошенка та Президента Литовської Республіки Далі Грібаускайтє, згідно з якою обидві країни засуджують тимчасову окупацію Криму Російською Федерацією та її агресію на Донбасі.

На цій хвилі словесної підтримки України Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг вкотре наголосив на тому, що він заохочує рішення ЄС продовжувати економічні санкції проти РФ. На засіданні Комісії Україна-НАТО Генсек знову підтвердив відданість підтримці Україні і закликав Росію до виконання Мінських домовленостей. Це саме зробив днем раніше і держсекретар США Джон Керрі після першого дня зустрічі глав МЗС країн НАТО у Брюсселі. А 13 грудня 2016 року канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд висловилися за продовження санкцій проти РФ через відсутність прогресу у виконанні Мінських домовленостей. Власне, вже через декілька днів лідери країн ЄС остаточно ухвалили рішення продовжити ще на шість місяців економічні санкції проти Росії.

Представники російського політичного істеблішменту також не цураються голосних закидів на адресу своїх європейських колег. В ході міністерської зустрічі ОБСЄ міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров висловив обурення з приводу вступу в НАТО Чорногорії. Міністр зауважив, що подальше розширення НАТО на Балканах змінює ситуацію на європейському континенті (звичайно, не на користь національній безпеці Росії). Стосовно ситуації на сході України Лавров не сказав нічого нового, зауваживши лише, що для вирішення кризи на Донбасі необхідно перейти до прямих переговорів Києва з так званою «владою», яка контролює Донецьк і Луганськ. Глава російської дипломатії також відкинув звинувачення на адресу Росії, що звучать від інших держав, заявивши, що не бачить необхідності в такому діалозі.

Що ж до дій української дипломатії, примітною стала новина про обговорення міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, міністром закордонних справ ФРН Франком-Вальтером Штайнмайєром та главою МЗС Австрії Себастьяном Курцем питань посилення місії ОБСЄ на сході України.

Відтак, підводячи підсумки першої половини грудня, можна відзначити певний застій у процесі практичного розв’язання ситуації, що склалася у східних областях України. Помітними в даному випадку є взаємні звинувачення регіональних лідерів, які не можуть привести до прийняття конструктивних рішень по врегулюванню «українського питання». Таку тенденцію прослідковують і провідні аналітичні центри США, публікації яких розкривають слабкість сучасних інструментів дипломатії західних європейських лідерів, що не в змозі протистояти новому виклику, який продемонстрував Кремль. Росії  вдалося здійснити для себе значні зовнішньополітичні кроки, залишаючись при цьому слабкою всередині. Більш того, у геополітичному плані країна отримала несподівані приємні бонуси у вигляді Брексіту та перемоги на виборах у США Дональда Трампа (хоча наслідки цих подій поки що не можна переоцінювати). І тим не менше, економічні важелі тиску західних партнерів на Росію продовжують діяти, у той час як сама РФ намагається концептуально переосмислити свою подальшу зовнішню політику, що навряд чи призведе в найближчий час до суттєвих змін у її відносинах з європейськими партнерами.

Політична ситуація

На початку грудня питання окупованих регіонів активно обговорювалось владою та українським суспільством. Міністр оборони Степан Полторак заявив, що «конфлікт на Донбасі можна вирішити лише мирним шляхом». Подібну позицію висловив й заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука, який, оцінюючи ймовірність наступу ЗСУ на Донбас, прийшов до висновку, що «наступати ми не готові». Втім, Тука вважає, «що в принципі навіть на сьогоднішній день теоретично є можливість зсередини підняти там (на Донбасі) повстання». Однак, на його думку, «є величезна ймовірність того, що це повстання буде втоплене в крові усім цим мотлохом, яке прибуло ззовні. І є великі сумніви в тому, що нам вдасться підтримати це повстання зі свого боку». Тому він стверджує, що швидкого вирішення проблеми не існує, а повна деокупація східних регіонів – це питання 4-5 років.

В той час як українські політики заявляли про відсутність планів військових дій з боку ЗСУ, досить серйозно у ЗМІ розглядалась вірогідність таких дій з боку так званої «ДНР». Як не дивно, мова йде не про наступ «ДНР» на Україну, а про війну між Донецькою й Луганською псевдореспубліками. Як стверджує видання «Апостроф», між самопроголошеними «Донецькою народною республікою» і «Луганською народною республікою» відбувається поступове охолодження відносин. «ДНР» і «ЛНР» все менше сприймають один одного як родинні утворення і замість цього намагаються створити незалежні одна від одної структури зі своїми принципами та інтересами. Так, колишній голова так званої «Ради безпеки ДНР» Олександр Ходаковський заявив, що ватажки «ДНР» й «ЛНР» терпіти один одного не можуть. Дійшло навіть до того, що екс-ватажок бойовиків у Горлівці Ігор Безлер заговорив про можливість міжусобного конфлікту між «ДНР» та «ЛНР».

Очевидно, що такий сценарій є досить наївним. З цього приводу досить влучно висловились у Головному управлінні Національної поліції в Луганській області: «потрібно розуміти, що рішення з усіх ключових питань у «республіках» ухвалюють не Захарченко і Плотницький, а ті, хто за ними стоїть, тобто російське керівництво. «Республіки» повністю перебувають на російських дотаціях, їхні «збройні сили» повністю залежать від російського постачання». Поліцейські вважають, що за таких умов будь-яка спроба вирішити протиріччя силою буде швидко припинена.

Тим часом, народний депутат України Надія Савченко таємно відвідала Мінськ, де зустрілась з Олександром Захарченко й Ігорем Плотницьким. За інформацією «УНІАН» темою перемов став обмін полоненими. Сама ж Савченко заявила про результативність переговорів й про домовленість обміну полоненими між проросійськими бойовиками та українською стороною 1 на 4 відповідно. Незважаючи на це президент Порошенко досить негативно висловився з приводу вчинку депутата Савченко. «Я нікому не дозволю робити вигляд, що в Україні є внутрішній конфлікт і відбілювати Російську Федерацію, якими б мандатами це не прикривалося», – заявив Порошенко. Також він зазначив, що «за дії народних депутатів несуть відповідальність політичні сили, від яких вони обиралися». В свою чергу, партія «Батьківщина», виключила Савченко зі складу фракції. Сама ж Савченко вважає, що уповноважена вести переговори нарівні з президентом, оскільки також є частиною держави. «Я є одне із того, що ви назвали «держава». Мене так само обирав народ, я так само знаходжуся у владі», – заявила Савченко.

Не полишаються спроби визволити українських громадян з полону й з боку уповноважених представників влади. Так, перший заступник голови Верховної Ради, представник України в гуманітарній робочій підгрупі Тристоронньої контактної групи з врегулювання конфлікту на Донбасі Ірина Геращенко повідомила, що українська сторона в якості жесту доброї волі передасть 15 полонених. Цим жестом Київ сподівається розблокувати процес звільнення 58 українських заручників, яких тримають на непідконтрольних територіях. Задля вирішення питання визволення цих людей також планувалось проведення скайп-конференції з бойовиками. Однак, у середу, 14 грудня, представники так званих «ДНР/ЛНР» не вийшли на зв’язок.

Таким чином, впродовж першої половини грудня, як й наприкінці листопада, основним питанням було звільнення заручників. Українська сторона докладає максимум зусиль, щоб визволити своїх громадян принаймні до Різдвяних світ. Однак, на жаль, питання обміну полонених вже є радше політичним, ніж гуманітарним питанням. Саме тому, чи зустрінуть полонені українці Різдво зі своїми сім’ями, залежить від політичної ситуації на сході України.

Соціально-економічна ситуація

Соціально-економічна ситуація на сході України залишалася в першій половині грудня без суттєвих змін. Зберігаються основні тенденції, такі як: розбудова та відновлення інфраструктури Донбасу, залучення допомоги міжнародних партнерів, діяльність НВФ.

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України та Представництво Всесвітньої продовольчої програми (ВПП) ООН домовилися про співпрацю у наданні продовольчої допомоги громадянам, які постраждали від конфлікту на сході Україні на 2017 рік. Зокрема, мова йде про надання продуктових наборів, видачу так званих продуктових ваучерів або грошових переказів на закупівлю продуктів харчування громадянам, які постраждали від конфлікту і знаходяться як на контрольованій Урядом, так і на непідконтрольній Україні території.

Також, з Нового – 2017 – року очікуються перші надходження  до створеного міжнародного трастового фонду на підтримку реабілітації та зусиль із розбудови миру на Донбасі. Про це розповів заступник міністра у справах окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука.

У Слов’янську відкрили відновлену телевежу на горі Карачун, яку було зруйновано під час бойових дій і яка передаватиме сигнал українських мовників. На її відкриття приїхав і президент Петро Порошенко. Голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський оцінив бюджет будівництва вежі у 7 мільйонів гривень, а міністр інформаційної політики Юрій Стець – у 8 мільйонів.

Вежа на Карачуні через географічні особливості регіону не досягає лінії розмежування, тож на Донеччині планують встановити ще один інфраструктурний об’єкт – у Покровську. Про це повідомив міністр інформаційної політики Юрій Стець. За його словами, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій пропонує закласти на це у бюджеті 50 мільйонів гривень.

У Донецькій області через систему ProZorro з травня поточного року по сьогоднішній день оголошені торгові тендери на суму 11,4 млрд. грн. Про на своїй сторінці у Facebook повідомив голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. «Станом на сьогодні, через систему ProZorro у нас вже завершено 19 440 процедур торгів на загальну суму понад 4,3 млрд. грн. Економія коштів українських платників податків склала 317,4 млн. грн. Це – вже завершені торги і укладені угоди. А взагалі, від травня до сьогодні у системі ProZorro в Донецькій області оголошено 31 376 тендерів на планову суму 11,4 млрд. грн», – написав губернатор.

В той же час, скрутною залишається соціальна ситуація. Зокрема Харківська правозахисна група, що входить до складу Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», провела моніторинг, під час якого збирала, документувала та обробляла інформацію про злочини, скоєні від початку війни. Зокрема, правозахисники з’ясовували, яку частку зруйнованих житлових об’єктів було відновлено, які для цього залучалися фінансові ресурси, чи було належно задокументовано заподіяні ушкодження. В результаті моніторингу вдалося зібрати інформацію щодо понад 1000 випадків знищення будинків внаслідок обстрілів. Практично всі місцеві дороги було зруйновано кулями та вибухівкою, а також через рух важкої артилерії та бронетехніки.

Ще гірші справи на тимчасово окупованих територіях Донецької області. Тут за час війни було зруйновано або пошкоджено понад 2,5 тисяч об’єктів житлової та соціальної сфери. З них наразі відновлено лише 366 об’єктів. Ще 10 тисяч житлових будинків у двадцяти населених пунктах серйозно постраждали під час збройного протистояння. На території Луганської області, що контролюється урядом України, було знищено в сумі близько 9 тисяч об’єктів – із них 7 тисяч житлових будинків, понад 400 доріг, 30 мостів, 90 закладів охорони здоров’я, 100 шкіл, 250 об’єктів інженерних мереж та майже 80 культурних і спортивних інституцій. Деякі школи та заклади охорони здоров’я вже відновлені. Однак станом на серпень 2016 року ще майже 6 тисяч будинків усіх форм власності залишалися знищеними або ушкодженими.

Щодо сфери охорони здоров’я варто відзначити, що в Луганській області епідпоріг захворюваності перевищено вже на 40%. Про це заявляють в Санітарній епідеміологічній службі. За словами лікарів, кількість хворих з кожним днем збільшується. За останній тиждень до медиків звернулося близько 7 тисяч осіб. Дві третини хворих – діти. В містах, де школи ще минулого тижня закривалися на карантин, приймається рішення про продовження вимушених канікул. Зокрема, це вже зроблено в Лисичанську і Сєвєродонецьку.

Сепаратисти угруповання «ДНР» збільшили внутрішні платежі і «податки». Подорожчав проїзд не тільки на міський транспорт, але і на автобуси, що перевозили пасажирів до блокпостів. Ціна на ці рейси збільшилася вдвічі. Разом з тим сепаратисти обіцяють не випускати з непідконтрольних територій жителів, які заборгували комунальникам, а також переводити в «державну» власність найбільш успішні підприємства. Про реалії так званої «планової економіки» сепаратистів повідомив донецький блогер Станіслав Васін у ефірі програми «Донбас. Реалії».

Гуманітарна ситуація

Станом на першу половину грудня 2016 року ситуація в східній частині України продовжувала залишатися вкрай небезпечною для мирних жителів, які на цей раз зіткнулися з проблемами водопостачання, неконтрольованою роботою пунктів в’їзду-виїзду, обстрілами, великою кількістю вибухонебезпечних об’єктів. Втім, видно й позитивні зрушення: зменшилася кількість обстрілів житлових кварталів, шкіл, дитячих садів та інших закладів.

2 грудня в Торецьку було відновлено магістральний водопровід. Нагадаємо, що більше тижня місцеві жителі страждали внаслідок відсутності подачі води. Як повідомив на своїй сторінці в соціальній мережі глава Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський, проросійські бойовики в черговий раз заважали проведенню ремонтних робіт. На цей раз вони були перервані через обстріл району.

Незважаючи на відновлення магістрального водопроводу в Торецьку, ситуація з водопостачанням регіонів сходу України залишалася вкрай неконтрольованою. 7 грудня в результаті попадання снаряда було знеструмлено Донецьку фільтрувальну станцію, припинилося водопостачання в Авдіївці, частині Донецька та Ясинуватої, селищах Верхньоторецьке, Василівка, Червоний Партизан та Крута Балка. 10 грудня українській стороні вдалося відновити роботу станції. Це вже друга зупинка її роботи за першу половину місяця – 1 грудня станція була знеструмлена, вона почала функціонувати тільки 4 грудня. 13 грудня перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Олександр Хуг відвідав Донецьку фільтрувальну станцію і закликав сторони відвести озброєння поблизу цього об’єкта.

Почалося активне відновлення роботи українських засобів масової інформації на сході України. 5 грудня в Слов’янську на кошти Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення було відкрито відновлену телевежу на горі Карачун (попередня була зруйнована в результаті військових дій в травні 2014 року).Такім чином, мовлення 4 місцевих і 10 загальнонаціональних телеканалів, а також 4 радіостанцій було поновлено в регіоні. Крім цього, міністр інформаційної політики Юрій Стець заявив про подальше можливе відкриття двох телевеж в Луганській області і ще одній в Покровську.

Робота контрольних пунктів в’їзду-виїзду залишалася нестабільною, а самі вони були небезпечними місцями для перебування. Про це свідчать наступні дані. 1 грудня робота пункту пропуску «Мар’їнка» була припинена. Це було обумовлено неодноразовими обстрілами КПВВ з боку проросійських бойовиків, тільки з 25 листопада таких випадків було три. Лише за кілька днів, а саме 5 грудня, нормальне функціонування пункту пропуску було відновлено. Втім, 7 грудня незаконні збройні формування з автоматичних гранатометів знову обстріляли цей КПВВ. 14 грудня близько дев’ятої години ранку проросійські війська відкрили вогонь зі стрілецької зброї в напрямку контрольного пункту «Майорськ». У той час на КПВВ саме здійснювався пропуск жителів. Один мирний громадянин отримав серйозне поранення в плече, інший отримав смертельне поранення в голову. Пропускні операції на даному напрямку були припинені, прикордонники вивели людей з-під вогню.

Саме в цей період були оприлюднені оновлені дані про кількість жертв в зоні проведення АТО. В управлінні Верховного комісара ООН з прав людини заявили, що з середини квітня 2014 року до 1 грудня 2016 року на сході України загинуло близько 10 000 чоловік, з них більше 2000 приходиться на мирних жителів. Крім цього, 23 000 чоловік отримали поранення. В організації відзначили, що обидві сторони конфлікту не вживають належних заходів, щоб уникнути руйнування шкіл, дитячих садків, лікарень тощо.

Світова спільнота продовжує отримувати інформацію щодо актуального стану справ в зоні проведення АТО. 6 грудня на паралельній конференції громадянського суспільства ОБСЄ – 2016 в Гамбурзі правозахисники представили новий звіт, присвячений місцям позбавлення волі, які були створені під час війни в Донбасі. Звіт «Насильство в зоні конфлікту в східній Україні. Незаконні місця позбавлення волі і порушення прав людини в постраждалих від конфлікту районах Донецької та Луганської областей» було створено у співпраці німецькими, українськими та російськими правозахисними організаціями.

Міністерство соціальної політики України повідомляє про те, що станом на 12 грудня 2016 р. на облік було взято 1 654 845 переселенців, з них понад 1 мільйону призначені щомісячні грошові виплати. Тільки з початку 2016 року з державного бюджету було виділено близько 3 млн. гривень на ці видатки. Зараз реалізуються різнотипні проекти з метою підтримки внутрішньо переміщених осіб. Зокрема в Вінниці 12 грудня відбулася презентація проекту USAID «Економічні можливості постраждалим від конфлікту». В рамках реалізації проекту планується створити нові робочі місця і сприяти розвитку малого бізнесу.

За допомогою ряду недержавних організацій жителі сходу України періодично отримують підтримку, як моральну так і матеріальну. 9 грудня за ініціативою громадської організації «Агентство демократичного розвитку Донбасу» в Слов’янську було проведено вже другий семінар з надання безоплатної правової допомоги. На семінарах такого типу громадяни вчаться захищати свої права, спілкуватися з державними і судовими органами відповідно до законодавства, що є досить актуальним в наш час.
Існує висока ймовірність поранення або загибелі місцевих жителів Донбасу в результаті розриву снарядів, необережного поводження з невідомими об’єктами. Як повідомляє Національна поліція Донецької області 12 грудня неподалік с. Новгородське під Торецьком діти знайшли боєприпас. Ним виявилася 80 мм мінометна міна. На щастя, діти відразу повідомили батькам, на місце виїхала слідчо-оперативна група та вибухотехніки ДСНС.

Отже, за даний проміжок часу гуманітарна ситуація на сході України все ще залишалася напруженою. Зменшення обстрілів, спрямованих на житлові райони міст і містечок, компенсувалося обстрілами контрольних пунктів в’їзду-виїзду в період, коли здійснювався пропуск громадян. Тим часом, відкриваються нові можливості для молоді з числа внутрішньо переміщених осіб. Неурядові організації продовжили надавати підтримку як людям, які знаходяться в зоні проведення АТО, так і переселенцям.

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ

Військова ситуація у першій половині грудня 2016 р. у зоні конфлікту на Донбасі, порівняно з листопадом дещо покращилися, що підтверджують щоденні звіти СММ ОБСЄ. Однак, 8 грудня у Донецькій області було нараховано 659 обстрілів за добу. Але, загалом, у продовж двох тижнів ситуація була більш менш “спокійною”( від 100 до 300 вибухів на Донеччині, до 60 на Луганщині).

Що стосується географії бойових дій то вона стає вже буденною. У Донецькій області: Авдіївська промзона, та разом з нею околиці Авдіївки, Ясинуватої та ДАП. Як зазначив перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ А.Хуг – саме тут Місія фіксує 50% порушень. Світлодарський виступ, околиці Донецька, Горлівки також фігурують у докладах Місії, де як і скрізь застосовується крупнокаліберні кулемети, СПГ, АГС, БМП-1 та міномети.  На маріупольському напрямку одного разу було використано РЗСО з обох боків.  В Луганській області порушення фіксується там, де лінія зіткнення проходить в десятках метрах від позицій сторін – мости  у м.Щастя та Станиці Луганській, Золоте, с.Катеринівка, с.Жовте, с.Веселогора та Кримське. Постійні спостереження у Кадіївці, Горлівці, Світлодарську, Донецьку та ін.містах, де Місія чує залпи та постріли, які не дають повного розуміння ситуації.

Більш серйозні питання викликає те, що спостерігачі у звітах взагалі не фіксують  порушення та влучання снарядів на окремих ділянках на донецькому напрямку – с.Новгородське , Верхньоторецьке, Новобахмутівка, Тоненьке, Зайцево та ін., які постійно фігурують у ЗМІ. Щодо обстрілу КПВВ “Майорськ”, де одна людина загинула і одна була поранена, місія ОБСЄ на питання,з якого боку були постріли у звітах не надала відповіді.

СММ продовжує здійснювати моніторинг на 3 ділянках розведення військ. У Станиці Луганській тривають щоденні обстріли на мосту, через це офіцери ЗСУ спираються на 7-денне припинення вогню та тишу, щоб потім нарешті розвести підрозділи. ОБСЄ завдяки встановленій камері фіксує бойові дії. Іноді члени “ЛНР“ наводять прожектор на камеру, щоб засліпити її та приховати стрільбу. У Золотому та с.Петрівське більш-менш спокійно, іноді чутно постріли. На всіх трьох постах існує мінна небезпека, через те що сторони не проводять роботи з розмінування, в наслідок чого обмежена діяльність Місії.

Щодо відведення озброєння, СММ доповідає о порушеннях, в більшості випадків зі сторони ЗСУ (тому що має, хоч іноді обмежений, але допуск на бази зберігання озброєнь), чого не можна сказати про “Л/ДНР”, де тільки 14 грудня, вдалось зафіксувати значну кількість техніки , яка не була веріфікована раніше, або є відсутньою.

Напередодні зустрічі глав МЗС країн ОБСЄ 8-9 грудня у Гамбурзі, у центрі уваги якої був конфлікт на Донбасі, голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розкритикував дії Росії та виступив за посилення ролі організації на Донбасі. На цій же конференції Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріка Могеріні вкотре наголосила на тому, що агресія РФ проти України є порушенням принципів ОБСЄ та норм міжнародного права. “Російська делегація в Раді міністрів ОБСЄ заблокувала більшість документів, і декларацію щодо кризи в та навколо України” – повідомила речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

Представник США при ОБСЄ посол Даніель Баєр заявив, що Росія вдається до навмисної тактики загострення бойових дій і насильства на сході України з метою посилення переговорних позицій і отримання поступок на свою користь. В інтерв’ю Укрінформу він зазначив, що поки не було внесено формальної пропозиції щодо поліцейської місії на Донбасі. Водночас, міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що озброєнна місія – це “стрибок у майбутне для ОБСЄ”.

Нижче перелічені обмеження свободи пересування та інші перешкоди у виконанні мандата СММ, з якими стикалися патрулі ОБСЄ упродовж 1-15 грудня:

У Луганську озброєні чоловіки 1 грудня наказали покинути СММ базу зберігання, через наказ командирів “ЛНР”; у с.Веселогоріка члени “ЛНР” перегородили шлях для проїзду СММ, щоб дізнатись куди вони рухаються.

2 грудня командир б/п ЗСУ попросив пред’явити паспорти та план патрулювання; військовослужбовці ЗСУ відмовили у доступі до бази через відмову надання інформації про громадян РФ у патрулі.

У лікарні м.Горлівка помер чоловік,який дістав кульвого поранення. Медперсонал лікарні не надав інформації про інцедент,спираючись на не-дозвіл від “ДНР”.

На б/п біля Лисичанська в-ці ЗСУ наполягали на перевірку авто Місії; в-ці ЗСУ не пропустили на базу СММ,через відмову пред’явити національні паспорти.

У с.Саханка до патруля під’їхало авто з номерами РФ , з якого вийшли 4 озброєних чоловіка з автоматами у воєнній формі та почали спілкуватися з патрулем. Двоє з них представились громадянами РФ. У с.Петрівське СММ змушене було чекати півгодини члена “ДНР”, який надав дозвіл проїхати у село та рекомендував, якщо через це виникли питання,звертатися до “керівництва” “ДНР”. ЗСУ заборонили проїхати патрулю до с.Розквіт, через припущення, що один з членів є громадянином РФ. У с.Троїцьке командир б/п ЗСУ не пропустив патруль і погрожував одному спостерігачеві застосуванням фізичної сили. Члени “ДНР” не пропустили СММ на базу, пояснюючи це тим, що патруль мають супроводжувати офіцери СЦКК. Про ці та інші порушення було проінформовано СЦКК.

15 грудня спостерігачі зафіксували прибуття зміни представників ЗС РФ до м.Соледар у кількості 75 офіцерів.

Отже, з початку грудня інтенсивність збройного конфлікту на Донбасі поступово почала знижуватись. СММ ОБСЄ з проблемами, але потроху почала отримувати допуск до баз зберігання “Л/ДНР”. Поки ж у політичних спічах на форумах лунає думка як підсилити СММ ОБСЄ, на донбаському фронті ситуація залишається фактично без змін.