Огляд ситуації на сході України (1-15 квітня 2017 р.)

фото резервисты ДНР

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк, Владислав Літвін

6 квітня 2017 р. на військовому полігоні в місті Торез пройшли збори т.зв. «резервістів «ДНР», значну частину яких склали працівники бюджетних підприємств та студенти, яких примусово привезли на автобусах з усіх міст непідконтрольних територій.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ


Геополітична ситуація

Перша половина квітня 2017 року відзначилася зростанням напруженості в американо-російських відносинах, в якій «українське питання» стало не останньою проблемою, що була внесена до порядку денного обговорень представниками міжнародної спільноти.

Країни Євросоюзу продовжують завіряти українську сторону у своїй повній та всеосяжній підтримці. 1 квітня 2017 року пролунала новина щодо ухвалення резолюції Конгресом Європейської народної партії із закликом до країн-членів ЄС розробити довгостроковий план, що включатиме в себе негайну військову, гуманітарну й економічну підтримку, просування демократичних реформ та сприяння довгостроковій зовнішній політиці України з європейської та євроатлантичної інтеграції. У резолюції також засуджено тривалу агресію Росії проти України, висловлено повагу до незалежності, суверенітету і територіальної цілісності української держави, а також схвалено продовження економічних санкцій ЄС проти Росії до повного виконання Мінських угод. Окрім того, євродепутати заявили, що на допомогу Мінському процесу може прийти новий міжнародний формат переговорів по деокупації анексованого Росією Криму.

Не вщухали за останній час і обговорення подальшого збереження антиросійських санкцій. Нещодавно стало відомо про внесення до Конгресу США законопроекту, який передбачає введення чергових обмежувальних заходів щодо російської сторони «у відповідь на кіберзагрози з боку російського уряду та інші агресивні дії Росії». Більш того, законопроект пропонує надати статус закону тим санкціям, які вже були введені у зв’язку з ускладненням російсько-українських відносин. Пізніше Німеччина та Чехія підтвердили свою прихильність курсу на збереження санкцій відносно Росії до повного виконання всіх пунктів Мінських угод. Очікуваною стала і домовленість країн «Великої сімки» про продовження застосування обмежувальних заходів проти Росії, доки вона не повернеться до дотримання норм міжнародного права. Міністри закордонних справ держав G7 заявили, що визнають відповідальність Росії у конфлікті в Україні, і наголосили на необхідності для неї виконувати свої зобов’язання в рамках Мінських угод. Зокрема, вони підкреслили потребу вивести з України іноземні військові формування та озброєння, повернути Україні контроль над власним кордоном та забезпечити доступ гуманітарної допомоги людям, які її потребують.

Значного резонансу набула новина про переговори держсекретаря Сполучених Штатів та міністра закордонних справ Російської Федерації, основною темою яких були нещодавні події в Сирії. Тим не менше, для України зустріч Рекса Тіллерсона та Сергія Лаврова також мала неабияке значення. Напередодні, 11 квітня 2017 року, під час телефонної розмови Петра Порошенка  з держсекретарем США президент України отримав гарантії від Тіллерсона щодо неможливості поступок Росії з боку американської сторони у питаннях вирішення ситуації по Україні та Сирії. Наступного ж дня, під час переговорів російського та американського дипломатів, була зроблена низка заяв, які стосувалися й «українського питання». Відтак, глава МЗС РФ Сергій Лавров підкреслив, що розбіжності Москви і Вашингтона в Україні та Сирії є здоланими, і зазначив про домовленість щодо активізації каналів діалогу з вищезазначених питань. Американська сторона ж зайняла іншу позицію: Рекс Тіллерсон заявив, що конфлікт в Україні буде перешкоджати нормалізації відносин Москви і Вашингтона до моменту його повного врегулювання. Держсекретар зазначив, що Росія «може досягти прогресу в реалізації Мінських домовленостей шляхом зниження рівня насильства, а також роблячи кроки з виведення сил, що протистоять Києву, і відведення важкого озброєння з тим, щоб спостерігачі ОБСЄ могли виконувати свою роль».

Інший блок новин, що у зазначений період привернув увагу вітчизняних мас-медіа, стосується позиції НАТО по відношенню до Росії. У нещодавньому інтерв’ю CNN генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що, незважаючи на агресивну політику Росії, НАТО не бачить для себе прямої загрози і сподівається на поліпшення відносин. Генсек не вважає, що наразі відносини між Росією і НАТО повернулися до стадії «холодної війни», але не применшує того факту, що напруженість присутня, і що РФ наразі стала «більш агресивною» у своїй поведінці на міжнародній арені.

Тим не менше, в останній час Альянс виражає все більше занепокоєння розгортанням російських ракетних комплексів «Іскандер» в Калінінградській області, що свідчить про тенденції на мілітаризацію та посилення позицій РФ в регіоні. Викликає тривогу і рівень активності військово-морського флоту Росії в Європі на прикладі розміщення авіаносця «Адмірал Кузнєцов» в Середземному морі, посилення патрулювання в північній частині Атлантичного та Арктичного регіонів, позапланового розгортання підводних човнів та їхній активності в Чорному морі. Саме тому представники НАТО все частіше говорять про «оборонний і пропорційний» характер дій сил Альянсу по відношенню до Москви. Підтвердженням цього стала новина від 14 квітня 2017 року про розміщення на підступах до російського кордону більше тисячі військових НАТО, які проходитимуть службу в польському містечку Ожиш, що в 60 кілометрах від російської території. Пізніше в цьому районі також планується розмістити 70 одиниць бойової техніки. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг підкреслив, що головна причина зміцнення оборони в Європі – агресія Росії проти України.

Таким чином, міжнародний вимір «українського питання» у першій половині квітня 2017 року відзначився низкою важливих подій, які носять довгостроковий характер. Традиційною залишається підтримка західної демократичної спільноти територіальної цілісності та суверенітету України, питань збереження антиросійських санкцій та засудження дій Кремля на Донбасі та в Криму. Разом з тим, необхідно відмітити початок нової лінії поведінки США на міжнародній арені у цілому та щодо Російської Федерації зокрема. Залишаються відкритими питання стосовно подальшої зацікавленості Вашингтона у вирішенні збройного конфлікту на сході України та реакції Північноатлантичного альянсу на посилення мілітаризації РФ.

Політична ситуація

На початку квітня 2017 р. Україна продовжувала боротьбу за своїх громадян, що знаходяться в заручниках в ОРДЛО. У вівторок, 18 квітня, представники ОБСЄ, СБУ і офісу омбудсмена Лутковської вже були в Маріуполі, аби, згідно досягнутих в Мінську на засіданнях гуманітарної підгрупи та ТКГ домовленостей, розпочати опитування сотень осіб, які знаходяться в пенітенціарних установах, яких можливо, згідно українського законодавства, звільнити від подальшого відбування покарання лише заради звільнення наших заручників в ОРДЛО. Втім, Ірина Геращенко повідомила, що «процедура верифікації так і не розпочалася, в останню хвилину ОРДО під надуманими приводами відмовилися від цього і забажали знову повернутися до обговорення вже сто раз обговореного і сто раз пережованого, на черговій зустрічі в Мінську». На її думку, ситуація з заручниками використовується Кремлем для шантажу України та її внутрішньої дестабілізації.

Разом з тим, Геращенко вважає, що спекулюють на темі українських полонених не тільки в ОРДЛО. Мова йде насамперед про фракцію «Самопоміч» та їх законодавчу ініціативу щодо окупованих територій. За її словами, проект закону №3593-д про тимчасово окуповану територію України ніяк не допоможе процесу звільнення заручників на Донбасі, залишивши це питання «головним болем президента, СБУ, Мінської групи». Натомість, Геращенко вважає, що цей законопроект у разі прийняття «накрутить бідні родини, які шукають будь-який спосіб для звільнення своїх рідних». Нагадаємо, що кількість заручників, за останніми даними, збільшилась до 121. Також, згідно із оновленою інформацією СБУ, наразі в списку зниклих безвісти перебуває 418 осіб.

Тим часом, 19 квітня прокуратура викликала на допит дипломата, главу Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Філіпчука у справі депутата Верховної Ради Андрія Артеменка про план передачі Криму в оренду Росії. Філіпчук заявив, що дії правоохоронців щодо Міжнародного центру перспективних досліджень, зокрема проведений обшук, є неприпустимими.

Як відомо, раніше газета The New York Times повідомила, що вже колишній нардеп з фракції Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Артеменко передав колишньому раднику президента Дональда Трампа Майклу Флінну план нормалізації відносин між Україною і Росією для скасування санкцій. Цей план передбачає виведення всіх російських військ зі Східної України і референдум про передачу Криму в оренду Росії на 50 або 100 років.

Тож, ситуація на сході залишається стабільно важкою. Продовжуються переговори щодо визволення українських полонених. Тим часом політичні сили змагаються за владу, використовуючи цей конфлікт для здобуття електоральних дивідендів.

Соціально-економічна ситуація

Перспективи розвитку економічної та соціальної сфер як окупованих, так і підконтрольних уряду територій Донбасу визначаються кількома заявами та новинами.

Один з ватажків бойовиків Павло Мальгін заявив, що повна переорієнтація вугільної промисловості так званої «ЛНР» на Російську Федерацію завершиться до кінця травня. Підконтрольні бойовикам ЗМІ повідомляють, що в першому кварталі 2017 року вугільні підприємства на окупованих територіях видобули 311 тисяч тонн вугілля. Нагадаємо, раніше ватажок терористів «ЛНР» Ігор Плотницкий заявляв, що переорієнтація «економіки» окупованої частини Луганської області на Росію дозволить відновити розірвані Україною економічні зв’язки.

В «ЮНІСЕФ» повідомили, що кожна четверта дитина в Донецькій і Луганській областях, тобто більше 200 тисяч дітей, потребують термінової психосоціальної допомоги. «Світ забув про цю «невидиму» кризу на сході України, при цьому сотні тисяч дітей занадто дорого за неї розплачуються, вони живуть в постійному страху і не отримують адекватної підтримки», –заявила представник ЮНІСЕФ в Україні Джованна Барберіс. Вона зазначила, що найбільшою мірою страждають діти Луганської та Донецької областей, які проживають в районах в радіусі 15 кілометрів від лінії зіткнення. Також вона заявила, що для багатьох дітей дорога в школу пов’язана з величезним ризиком, іншим – просто нікуди йти. Наприклад, сім шкільних будівель були пошкоджені в результаті ескалації конфлікту в лютому-березні цього року. Всього з початку конфлікту в Україні були повністю зруйновані або були пошкоджені 740 шкіл.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста надав компанії «Вода Донбасу» 193 тонни сульфату алюмінію в якості гуманітарної допомоги. Відзначається, що цей коагулянт є одним з основних елементів в технології підготовки питної води.

Цікавими є результати дослідження настроїв населення в цих складних умовах. Дані опитування компанії GfK свідчать, що лише 2% жителів півдня і сходу України хочуть, щоб Донбас увійшов до складу Росії, 55% бачать регіон у складі України. Згідно з результатами дослідження, 37% опитаних вважають, що Донецьк і Луганськ повинен зберегти відносини з Києвом у тому вигляді, в якому вони були до війни; 11% респондентів вважають, що Донбас має залишитися частиною України, але отримати деяку автономію від Києва; 7% впевнені, що Донбас має отримати значну автономію у складі України; також 7% переконані в тому, що Донбас має бути незалежним; 2% бачать його майбутнє у складі Росії. Найбільшою підтримкою ідея збереження довоєнних відносин користується у жителів Миколаївської (59%), Херсонській (53%) та Запорізької (43%) областей. За даними опитування, автономію в тій чи іншій мірі найбільше підтримують мешканці Донецької та Харківської областей – по 23%. Опитування проводилося за замовленням Інституту масової інформації за підтримки Української ініціативи підвищення впевненості (UCBI) і USAID у січні-березні 2017 року у восьми областях сходу і півдня України (Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Одеській, на територіях Донецької і Луганської областей, які контролює уряд України). Всього було опитано 15 103 респондентів.

Гуманітарна ситуація

Станом на першу половину квітня гуманітарна ситуація у зоні проведення АТО залишалась складною. Цього разу мирне населення знову потерпало від військових дій, перебоїв у роботі або повної відсутності електрики, проблем із водопостачанням, руйнування будівель та обстрілів дорожніх коридорів, контрольних пунктів в’їзду-виїзду.

1 квітня стало відомо про те, що уряд Японії виділить близько 4 млн доларів США на покращення гуманітарної ситуації у межах Донбасу. Допомогу планується надавати із початку квітня та впродовж усього року. Вказані кошти будуть виділені жителям сходу України, які постраждали внаслідок російської агресії. Такі дії японського уряду є продовженням тривалої підтримки української сторони у боротьбі із зовнішнім ворогом.

2 квітня внаслідок чергового обстрілу Мар’їнки 15-річний мирний житель отримав серйозне осколкове поранення ноги. Він зазнав травми, перебуваючи на вулиці Москаленка, яка знаходиться на околиці міста у зоні постійних обстрілів. Наступного дня надійшла інформація про те, що життю хлопця вже нічого не загрожувало, він проходив лікування у закладі медичної допомоги.

3 квітня керівник Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський надав жахаючі дані щодо наслідків російської агресії, яка спостерігається вже близько трьох років. За цей проміжок часу понад 10 тисяч житлових будинків, більш як 150 шкіл та дитячих садків, 50 лікувальних закладів зазнали пошкоджень. Він додав, що на відбудову зруйнованого необхідно 3 млрд. гривень.

3 квітня у Товаристві Червоного Хреста України поширили інформацію щодо збору коштів, які будуть направлені на допомогу самотнім літнім людям, дітям-сиротам, людям з інвалідністю, які знаходяться на Донбасі. Такий прояв соціального захисту впроваджуватиметься шляхом забезпечення потребуючого населення продуктовими наборами тощо.

4 квітня мешканці Авдіївки отримали доступ до електроенергії. Ремонтникам вдалось відновити пошкоджену опору. Жителі міста перебували без світла ще з 29 березня, коли бойовики обстріляли місцевість. Тоді було знеструмлено Авдіївський коксохімічний завод та Донецьку фільтрувальну станцію, роботу якої було відновлено 5 квітня. Втім, через новий обстріл бойовиків вона знову вкотре була зупинена. Наступного разу її вдалось привести до ладу 6 квітня.

7 квітня у Дитячому фонді ООН «ЮНІСЕФ» повідомили, що  кожна четверта дитина, яка проживає у Донецькій чи Луганській областях, потребує невідкладної психосоціальної допомоги. Таких дітей є близько 200 тис. Представник «ЮНІСЕФ» в Україні Джованна Барберіс заявила, що ці діти живуть у постійному страху і не отримують належної підтримки. Дитячий фонд ООН закликав міжнародну спільноту виділити  31 млн. доларів США на надання необхідної допомоги найменшим жителям східних регіонів України.

Того ж дня ПАТ «Укртелеком» остаточно припинив надання своїх послуг жителям ОРДЛО. Як заявили у компанії, такі дії вимушено спричинені втратою контролю над телекомунікаційною мережею. Раніше – 1 березня – «Укртелеком призупинив роботу у межах Донбасу у зв’язку з втручанням невідомих осіб у роботу мережі та захоплення офісу озброєними бойовиками.

Начальник головного управління Національної поліції у Донецькій області В’ячеслав Аброськін повідомив, що зранку 11 квітня проросійські бойовики близько 15-ти хвилин обстрілювали Мар’їнку. У школі №2 було призупинено заняття, дітей евакуювали в бомбосховище. Здебільшого руйнувань внаслідок обстрілу зазнали будівлі по вулицях Тельмана і Матросова.

10 квітня бойовики із 120-ти та 82-х міліметрових мінометів, гранатометів різних систем, озброєння БМП та великокаліберних кулеметів обстріляли позиції українських військових у районі населеного пункту Новотроїцьке. Частина мін влучила й у житловий сектор міста, було пошкоджено будинки та інфраструктуру. Жертв серед мирного населення не було.

11 квітня терористи передали українській стороні ще 14 заручників, яких тримали в Донецьку. За даними керівника секретаріату уповноваженого Верховної Ради з прав людини Богдана Крикливенка, за два роки із Донецьку вдалось вивезти 147 ув’язнених. Проросійські бойовики ОРЛДО зараз підтверджують лише наявність в себе 50 із 121 заручників, імена яких містяться в українському списку.

Ввечері 12 квітня російські найманці здійснили обстріл дорожнього коридору «Донецьк-Курахове». Вони відкрили вогонь із гранатомету та міномету в напрямку контрольного пункту в’їзду-виїзду «Мар’їнка». Обстріл вівся із боку населеного пункту Олександрівка. У момент обстрілу у межах КПВВ не знаходились мирні громадяни, обійшлось без жертв серед цивільного населення.

13 квітня Міжнародний Комітет Червоного Хреста надав організації «Вода Донбасу» 193 тони хімічних речовин для очищення водних ресурсів, які споживають мешканці окупованих територій. Такою речовиною є коагулянт сульфат алюмінію, який використовуватиметься у технології підготовки питної води. На півроку ним будуть забезпечені такі міста та регіональні виробничі управління як Червоноармійське, Слов’янське, Маріупольське та Часовоярське.

Отже, за цей проміжок часу ситуація на Донбасі залишалась вкрай нестабільною для цивільного населення. Втім, міжнародна спільнота продовжила надавати підтримку людям, які перебувають на сході України, та закликати інших йти на такі кроки. Зокрема, уряд Японії надав близько 4 млн. доларів США українській стороні. Міжнародний Комітет Червоного Хреста також виділив кошти на покращення гуманітарної ситуації.

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ

У березні та на початку квітня на Донбасі спостерігалася значно «тихіша» обстановка у військовому плані порівняно з зимовим періодом. Кількість вибухів, які відмічає СММ ОБСЄ, фактично не перевищує позначку в 500 за добу. В першу половину квітня декілька разів бойовики використовували РСЗВ (а саме – «ЛНР» на навчальних полігонах).

Після того, як напруга біля ДФС знизилась,важко визначити сектор найтяжчих боїв. Як свідчать звіти ОБСЄ, камера на шахті Октябрська  фіксує обстріли з використанням мінометів, кулеметів та гранатометів у районі Старомихайлівка-Мар’їнка. Вогонь артилерії 122-мм калібру, БМП та  зенітних установок лунає у зоні ДАП-Авдіївка-Ясинувата, звідки патрулі ОБСЄ чують вибухи. Тут продовжуються позиційні бої за промислову зону (Авдіївська «Промка»), шахту Бутівка, контроль над Ясинуватським блокпостом, подступи до міста Ясинувата.

На маріупольському оперативному напрямку аналогічна ситуація. Географія обстрілів проходить по лінії Широкине-Лебединське-Саханка-Пікузи-Гнутове-Хрещатицьке-Пищовик.

На світлодарському плацдармі вогонь відкривався з Горлівки по населеним пунктам Майорськ, Зайцеве, Верхньоторецьке, Троїцьке. Тривають перестрілки низької інтенсивності між Світлодарськом, Новолуганським та Дебальцево.

На Луганщині значно спокійніше вже не перший  місяць. 6 квітня у Станиці Луганській була зроблена чергова спроба розведення сил та озброєння, але через бої захід зазнав невдачі. На ділянках Золоте-Первомайськ та Петрівське-Богданівка ситуація контрольована. Вогнева активність спостерігається між Попасною, Новотошківським, Катеринівкою та Молодіжним. Нагадали про себе Трьохізбенка-Сокольники та Щастя, загострення  навколо яких в останній раз були в 2016 році.

Неспокійною залишається ситуація на окупованих територіях. Як свідчить звіт від 10 квітня, у підконтрольному «ДНР» Докучаєвську відбувся обстріл місцевого дитсадку. Куля калібру 12,7 мм влучила у будівлю за адресою вул.Ватутіна 2а. Враховуючи, що це не перший випадок у цьому місті, епізод наштовхує на різні роздуми. В Верхньошироковському (також підконтрольне «ДНР») 11 квітня членом банд формування був вбитий мирний житель.

5 квітня БПЛА ОБСЄ біля Луганська потрапив під обстріл через те, що  зафіксував проходження великої кількості техніки «ЛНР», в т.ч. РСЗВ, ствольної артилерії, танків.

6 квітня на військовому полігоні в місті Торез пройшли збори т.зв. «резервістів «ДНР», значну частину яких склали працівники бюджетних підприємств та студенти, яких привезли на автобусах з усіх міст непідконтрольних територій.

Серед звичних «мінних» перешкод для ОБСЄ, СММ відзначала такі обмеження своєму пересуванню, коли сторони намагалися порушити її мандат:

  • 2 квітня на північній околиці підконтрольного «ДНР» с. Саханка до патруля Місії під’їхав цивільний автомобіль і троє пасажирів у формі військового типу, відчинивши вікно, голосно прокричали в бік спостерігачів, які перебували приблизно за 50 м від них. Потім водій висунув автомат крізь відкрите вікно і, не зупиняючи автомобіль і рухаючись у північному напрямку, здійснив два постріли у повітря.
  • П’ять озброєних членів «ДНР» у формі військового типу не дозволили патрулю Місії проїхати через блокпост у с. Старомихайлівка. Один із них пояснив, що на це були отримані відповідні накази від керівництва. Водночас спостерігачі зауважили, що цивільним транспортним засобам дозволяли проїжджати через блокпост. Патруль СММ від’їхав на відстань орієнтовно 300 м на схід від блокпоста. Один із озброєних чоловіків підійшов до спостерігачів і наказав їх залишити цей район, пояснюючи це тим, що в останні дні там відбувалися обстріли.
  • На постійному місці зберігання озброєння «ДНР» членам патруля Місії ніхто не відчинив вхід для здійснення спостереження, оскільки там не було ані охоронців, ані членів «ДНР».
  • Коли патруль Місії перебував біля підконтрольного «ДНР» меморіального комплексу на Савур-Могилі, спорудженого на згадку про події Другої світової війни, до спостерігачів підійшли два озброєні члени бандформувань і попросили, щоб вони покинули територію комплексу, посилаючись на те, що там запланований візит представника керівництва «ДНР», особу якого вони не назвали.
  • Офіцер ЗСУ на блокпості, розміщеному на в’їзді до підконтрольного урядові с. Оріхове-Донецьке, попросив членів патруля Місії повідомити їхнє громадянство. Зокрема його цікавило, чи є серед спостерігачів громадяни певних країн. Спостерігачі відмовилися надати інформацію, роз’яснивши положення мандата СММ. У відповідь офіцер пригрозив, що коли наступного разу серед членів патруля Місії будуть громадяни цих певних країн, то він повитягає їх з автомобілів.
  • На південь від підконтрольного «ЛНР» м. Сорокине водій чорного автомобіля «Mitsubishi Lancer» з номерними знаками Російської Федерації, їдучи перед машинами патрулям Місії на ділянці завдовжки 3–4 км, виляв із боку в бік, щоб не дозволити двом автомобілям СММ обігнати його, а після цього водій зробив образливий жест рукою. На блокпості «ЛНР» у Сорокиному члени патруля Місії повідомили членам «ЛНР» про цей інцидент. Той самий автомобіль потім проїхав через блокпост і члени «ЛНР» навіть не спробували зупинити його. Вони сказали спостерігачам, що поведінка водія, либонь, була викликана тим, що він намагався уникнути вибоїн у дорозі.

Говорячи про міжнародну реакцію на військову ситуацію в регіоні слід відзначити заяву заступника голови СММ ОБСЄ А.Хуг. Він зазначив, що складна ситуація на Донбасі буде зберігатися тому, що деякі персоналії не бажають нічого змінювати.

Під час зустрічі у Москві держсекретар США Р.Тіллерсон  нагадав Кремлю, що поки не буде досягнутий повний прогрес по виконанню Мінських угод, ситуація з Україною залишається перешкодою для поліпшення відносин між США і Росією.

Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг знову закликав Росію використовувати значний вплив на контрольованих нею бойовиків для дотримання режиму припинення вогню і відведення озброєння на Донбасі.

Експерт Atlantic Council Пітер Дікінсон в річницю початку АТО відмітив у своїй статті, що гібридна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, хоча були часи, коли мало хто вірив в українську здатність протриматися чотири тижні.

Також підводячи підсумки першої половини квітня, слід звернути увагу на заяву міністра внутрішніх справ А.Авакова, який в черговий раз висловив думку  про готовність України узяти під контроль окуповані території.