Огляд ситуації на сході України (1-15 листопада 2016 р.)

kpp_donbass

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк, Владислав Літвін

Cитуація на сході України в першій половині листопада залишалася особливо складною для мирного населення, яке проживає у зоні конфлікту на Донбасі, через відновлення щоденних обстрілів та нестабільну роботу контрольно-пропускних пунктів на лінії зіткнення.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація

Військова ситуація


Геополітична ситуація

Перша половина листопада видалась дещо напруженою як для української дипломатії, так і для європейського політичного середовища загалом.

У міжнародному інформаційному просторі з’являється все більше тривожних новин стосовно загрози з боку Російської Федерації. Якщо раніше напружений стан справ визнавався передусім країнами Балтії та Польщею, то наразі увагу на небезпеку з боку російського керівництва звернула Великобританія. Відтак, генеральний директор британської розвідслужби MI5 Ендрю Паркер зробив заяву про те, що Росія представляє зростаючу загрозу стабільності Великобританії і використовує всі сучасні засоби, наявні в її розпорядженні, для досягнення своїх цілей. А в репортажі кореспондента Reuters зосереджується увага на відновленні Росією численних військових об’єктів радянських часів у Криму та будівництві нових баз із розміщенням там своїх військових. Це питання, а також придушення будь-якого інакомислення на окупованій території, було підняте під час засідання Постійної ради ОБСЄ в Відні представником США при Організації послом Деніелом Байєром. Він зауважив, що це є зовнішнім нарощуванням військ на українському півострові, «яке відбувається без згоди України, в порушення її суверенітету й територіальної цілісності». Представник США також висловив глибоке занепокоєння у зв’язку з новими випадками порушень прав людини в Криму.

Тим часом не вщухають негативні коментарі в адресу Російської Федерації з боку лідерів балканських країн. Нещодавно президент Болгарії Росен Плевнелієв в інтерв’ю ВВС заявив, що Росія намагається розділити та послабити Європу, тож ЄС слід зайняти категоричнішу позицію у відносинах з Москвою. 6 листопада 2016 року чорногорський спеціальний прокурор з організованої злочинності Мілівоє Катніч відзначив, що спроба спецслужб Росії дестабілізувати ситуацію в Чорногорії та здійснити переворот у країні в день парламентських виборів також передбачала вбивство прем’єр-міністра країни Міло Джукановича.

Спостерігаються провокації Росії й у повітряному просторі Північної Європи та країн Балтії. 1 листопада 2016 року літак прикордонної служби Росії Ан-148 порушив повітряний простір Естонії в районі острова Вайндлоо. Також пілоти НАТО, які проходять службу в Естонії та Фінляндії, розповідають про часті польоти російських Повітряно-космічних сил (ПКС) у повітряному просторі цих країн.

7 листопада 2016 року стало відомо про те, що НАТО переведе значну кількість своїх військових на посилений режим несення служби. Цей крок є реакцією на проявлення російської активності. Про це заявив Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг в інтерв’ю The Times. За словами представника Великобританії при Альянсі Адама Томсона, мова йде про 300 тис. солдатів і офіцерів, чий термін перебування на новому місці буде скорочено з 180 днів до двох місяців.

Окрім активізації міжнародної реакції на провокації Росії в Центрально-Східній Європі, перша половина листопада відзначилася також вирішенням питань щодо дії санкцій проти РФ. Словенія виступила за політику продовження санкцій, допоки не відбудеться повне виведення російських військ з території України та відновлення її суверенітету і територіальної цілісності. Про це заявив Президент України Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Президентом Словенії Борутом Пахором 8 листопада 2016 року. Також міністр закордонних справ Канади Стефан Діон закликав всі країни зберегти санкції проти Росії. У свою чергу, Євросоюз затвердив нові персональні санкції, введені проти осіб, які посягають на незалежність і територіальну цілісність України. Про це повідомив міністр фінансів Словаччини Петер Казімір за результатами засідання Ради ЄС з фінансово-економічних питань.

Українська дипломатія також не лишилася осторонь вирішення важливих зовнішньополітичних кроків. Відтак, у межах співпраці з НАТО українська сторона обговорила впровадження у Збройні Сили України системи управління військами C4ISR, що стане справжньою революцією в секторі безпеки та оборони. Про це на прес-конференції в Укрінформі на тему: «Допомога НАТО: зміцнюючи безпеку та стійкість України» заявила голова Постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї НАТО Ірина Фріз. Окрім того, Україна готова надати «зелений коридор» для евакуації російських військ та озброєння, розміщеного в селі Кобасна в невизнаному Придністров’ї. Такого рішення дійшли в ході наради в Одесі 6 листопада 2016 року міністри оборони України та Республіки Молдова Степан Полторак і Анатол Шалару. До кінця нинішнього року в двохсторонньому форматі планується розробити детальний план з вивезення даного озброєння та виведення російських військ з молдовської території. Втім, навряд чи Москва зверне увагу на ці ініціативи.

Українська сторона не втрачає хоча й словесної, проте все ж підтримки з боку ключових стратегічних партнерів. Сполучені Штати Америки не закликатимуть Україну виконувати в односторонньому порядку політичні зобов’язання за Мінськими домовленостями щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Про це заявила Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні Марі Йованович в інтерв’ю «Дзеркалу тижня». Йованович також підкреслила, що місцеві вибори на непідконтрольних Києву територіях Донбасу можуть бути проведені тільки у разі забезпечення необхідних безпекових умов, відповідно до українського законодавства та стандартів ОБСЄ. 13 листопада 2016 року після спеціальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі верховний представник Європейського союзу із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Моґеріні заявила, що Євросоюз має «дуже принципову» позицію щодо анексії Криму та ситуації в Україні, яка не зміниться «незалежно від можливих змін у політиці інших».

Проте головним здобутком української дипломатії в цей період можна назвати рішення міжнародної демократичної спільноти, згідно з яким ситуація на території Криму й Севастополя визнається рівнозначною міжнародному збройному конфлікту між Україною й Росією. Про це йдеться в звіті попереднього розслідування, підготовленому прокурором Міжнародного кримінального суду в Гаазі Фату Бенсуда, опублікованому 14 листопада 2016 року. Як зазначається у звіті, встановлення факту початкової інтервенції, що призвела до окупації, не є потрібним. Відповідно до норм Римського статуту Міжнародного кримінального суду, збройний конфлікт може бути міжнародним за своєю суттю за умови, якщо одна чи більше держав частково чи цілковито окупують територію іншої держави. А наступного дня делегати Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН 73 голосами «за» і 23 «проти» ухвалили резолюцію «Положення в області прав людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь (Україна)». В документі засуджуються утиски прав людини, дискримінаційні заходи та практика щодо жителів тимчасово окупованого Криму з боку російської окупаційної влади. В результаті вперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом, а Автономна Республіка Крим та місто Севастополь – тимчасово окупованою територією.

Таким чином, у першій половині листопада 2016 року можна спостерігати збільшення провокацій з боку Російської Федерації проти ряду європейських держав та об’єднань, які не залишають це поза увагою, застосовуючи при цьому як критику з боку представників політичної еліти, так і економічні важелі у вигляді санкцій.

Політична ситуація

Незважаючи на збільшення кількості обстрілів та погіршення безпекової ситуації в цілому, конфлікт на сході України дедалі більше набуває рис замороженого. Головні бої вже давно перемістилися на політичний та дипломатичний фронти, не змінилася ця ситуація й впродовж першої половини листопада.

Ключовою політико-правовою баталією початку цього місяця є дискусія, щодо законопроекту про «Окуповані території». Нагадаємо, що згідно даного з ним Україна мала б відмовитись від відповідальності за захист життя, здоров’я та збереження майна осіб на тимчасово окупованій території та від соціального та пенсійного забезпечення цих людей. Ініціатори закону вважають, що згідно Женевських конвенцій від 1949 року мешканців окупованих територій має утримувати країна-окупант. Однак представники Міністерства з питань окупованих територій та численні правозахисники піддають критиці такий підхід. Так, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука в ефірі проекту «Перші про головне. Коментарі» заявив, що головна загроза цього законопроекту  – його політичне підґрунтя. «Фактично ми відмовляємось від підтримки своїх громадян, які перебувають в ролі заручників. Стосунки, які є на звичайному, людському, міжособистісному рівні, не можна обривати, бо це буде варіант Придністров’я», – вважає Тука.

Подібні заяви під час прес-брифінгу українського кризового медіа-центру озвучили старший радник із правових питань Агентства ООН у справах біженців в Україні Юг Бісо, Голова Комітету ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Георгій Немиря та ряд правозахисників з українських та міжнародних організацій. Вони стверджують, що прийняття даного законопроекту призведе до погіршення умов життя мешканців тимчасово окупованих територій, максимального обмеження їх прав, репресій та нової хвилі вимушених переселенців. Однак основна проблема буде полягати в значному ускладненні процесу реінтеграції цих територій після їхнього звільнення.

Як показують останні дослідження, побоювання експертів з приводу майбутніх проблем реінтеграції тимчасово окупованих регіонів України мають підстави. «Дослідження особливостей та ідентичності мешканців підконтрольної і непідконтрольної частин Донецької області», проведене  Аналітичним центром «Фабрика думки «Донбас», показує, що майже 28% мешканців окупованої частини Донецької області відчувають страх щодо повернення їхньої території під контроль України. Це дослідження також демонструє ріст самоідентичності «громадянин ДНР», яка на сьогодні спостерігається в 18% мешканців так званої Донецької народної республіки. Це, в свою чергу, засвідчує збільшення дистанції між жителями непідконтрольної частини Донецької області та державою Україна.

Подібна ситуація потребує чіткої комунікаційної стратегії сприяння деокупації та реінтеграції Донбасу. Радник з питань інформаційної реінтеграції Донбасу Міністерства інформаційної політики та голова «Фабрика думки «Донбас» Дмитро Ткаченко стверджує, що ця комунікація має переходити на рівень державної політики. Така політика має включати сім завдань, починаючи від просування бренду України і закінчуючи такою темою, як сприйняття конфлікту, цієї війни, адже більшість мешканців як окупованих, так і неокупованих територій вважають, що це скоріше криза, громадянська війна, а не війна з Росією.

Значну загрозу він бачить також у продовженні трансляції російських телеканалів не тільки на тимчасово окупованій території, але й далеко за її межами. «Наприклад, 360-метрова вежа за адресою Піхотна, 4, у Петрівському районі Донецька здійснює мовлення в аналоговому режимі до Покровська і Костянтинівки – це 50-70 км, а в режимі Т2 вона здійснює мовлення до сходу Дніпропетровської і Запорізької областей. І, зокрема, унаслідок цього ми фіксуємо значну аудиторію «русского мира» у тому числі на звільнених територіях»  – наголошує Ткаченко. Саме тому, на його думку, ця вежа має бути або нейтралізована, або «переорієнтована» на українське мовлення.

Водночас міністерство інформаційної політики висловило сподівання, що відновлена телевежа на горі Карачун (поблизу Слов’янську) почне українське мовлення вже в середині листопада. Міністр інформаційної політики Юрій Стець також сказав, що після реалізації цього проекту постане питання введення в експлуатацію інших веж на периметрі зіткнення на Донбасі – в Луганській і Донецькій областях.

Тож сьогодні, незважаючи на гуркіт артилерії, боротьба за тимчасово окуповані території відбувається за столами дипломатів та телевізійних ведучих. Й хоч ця боротьба менш кривава та трагічна, вона є не менш важливою для майбутнього як східних регіонів, так й всієї України.

Соціально-економічна ситуація

Ситуація в соціально-економічній площині в зоні проведення АТО на початку листопада 2016 року зберігається напруженою. Нагальними проблемами залишаються діяльність незаконних бандитських формувань, контрабанда товарів через лінію розмежування, важкі умови проживання людей в зоні конфлікту та тимчасово переміщених осіб, проблеми перетину лінії розмежування через КПП, безробіття, високі ціни та тарифи за ЖКП тощо. Варто окремо відзначити, що діяльність незаконних збройних формувань має тенденцію до збільшення.

З’являється нова інформація щодо організації економічних зв’язків на окупованих територіях Донбасу. У зламаній пошті т. зв. Міністерства вугілля й енергетики «ДНР» був знайдений цікавий документ під назвою «Оцінка стану вугільної промисловості ДНР». Довідку підготували в Міністерстві енергетики Російської Федерації ще в січні 2016 року. Голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець в ефірі радіопрограми «Донбасс. Реаліі» розповів, що шахтарям, які перебувають в складній матеріальній ситуації на підконтрольній угрупованню «ДНР» території, пропонують вступати до незаконних збройних формувань і там заробляти гроші. «Є такі шахти, де зарплата платиться вчасно. Наприклад, зарплата у ГРОЗу може досягати 7-8 тисяч гривень. До військових дій було більше» – розповідає Волинець.

Порівнюючи ситуацію з вугільною промисловістю на підконтрольній та непідконтрольній Україні територіях, він посилається на розповіді людей, які працюють в  шахтах. «Хлопці [з окупованих територій], з якими я зв’язуюся, кажуть, що нічого хорошого на непідконтрольній території немає. На українській території зарплата у ГРОЗів від 8 до 10 тисяч гривень. Ці зарплати набагато вищі, ніж на непідконтрольних територіях. Ніякого захисту з боку профспілок там не існує» – відзначає Волинець.

Коментуючи заяви лідерів угруповання «ДНР» про те, що з початку року на підконтрольній їм території були введені в експлуатацію 7 нових лав та видобуто 10 мільйонів тон вугілля, він запропонував поглянути на порівняльну статистику. «На окупованій території виявилося 86 шахт, а на підконтрольній залишилося 50 шахт. При цьому тут видобули 30 мільйонів тон вугілля, а там 10. Є різниця? Що таке 7 нових лав. Спиляли, дістали обладнання на одній шахті, поставили на лави на інший. Це безперспективно» – вважає Михайло Волинець.

Цікавою є інформація про вартість життя в окупації – щодо цін на продукти харчування. На сьогоднішній день в Донецьку можна купити практично ті ж продукти, що й на підконтрольних Україні територіях. Продовольча мережа тут складається з ряду великих супермаркетів, що поставляють на ринок в тому числі й делікатеси, а також невеликих торгових точок і магазинів. Найбільшими та популярнии супермаркетами в Донецьку є «Обжора», «Амстор» і колишній «АТБ», перейменований в «Перший республіканський». Також цей сегмент торгівлі представлений нещодавно відкритими супермаркетами «Парус» і «Мост», які до заняття Донецька сепаратистами носили назву «VARUS» і «МЕТРО Кеш енд Кері».

Різниця в цінах на продовольство на ринках і в супермаркетах зазвичай становить від 5 до 20 рублів. У найбільш популярному супермаркеті  хліб можна купити за 9 рублів (близько 3,5 гривень), макаронні вироби – 26 рублів (10 гривень), рис – 45 рублів (18 гривень), кілограм гречки – 80 рублів (32 гривні), цукор – 48 рублів (19 гривень), десяток яєць – 60 рублів (24 гривні), 900 грам молока – від 38 до 55 рублів (15-22 гривень). У відділі фруктів та овочів можна знайти лимони по 97 рублів за кілограм (40 гривень), яблука по 44 рублі (18 гривень), банани по 86 рублів (35 гривень).

На м’ясо, сир і ковбасу ціни останнім часом  зросли. Так, за місяць ціна на курячу гомілку піднялася зі 125 рублів (близько 50 гривень) до 168 рублів (68 гривень) за кілограм. Куряче філе коштує 230 рублів (93 гривні), яловичина – в районі 250 рублів (100 гривень). Середня ціна ковбаси варіюється від 500 до 600 рублів (200-240 гривень), хоча можна знайти і варіант за 400 рублів, але якість при цьому залишає бажати кращого. Тверді сири стартують від 350 рублів (140 гривень), приблизно збігаючись за якістю з ковбасою за 400. Тому якісний сир починається від 450 рублів за кілограм.

Є в Донецьку і делікатеси: восьминоги, сьомга та інші види дорогої морської продукції. Так, стейк із сьомги коштує 1450 рублів за кілограм (580 гривень), м’ясо мідій – 360 рублів (145 гривень), тигрові креветки з Аргентини в районі 1,5 тисячі рублів (близько 600 гривень).

Найгучнішою подією початку листопаду 2016 року в Донецьку стало відкриття на місці гіпермаркету «МЕТРО Кеш енд Кері» центру оптової торгівлі «Мост». Незважаючи на великі торгові площі, асортимент товару в ньому не найбільший в місті. Велика частина продукції тут російського виробництва, але є й традиційні незаконно провезені українські товари – наприклад, соки торгової марки «Наш Сік», які виробляють в Одесі. У Донецьку літр такого соку коштує 67 рублів (27 гривень). Також в місті можна купити українські сири «Комо» і «Грюн Вальд». Останній виробляється у Черкаській області. При цьому на цінниках сиру «Голландія» торгової марки «Комо» вказують найменування «Сир воронезький».

Питання ввезення продуктів харчування на окуповані території Донбасу стає об’єктом обговорення. Щодня прикордонники затримують на пунктах пропуску людей, які намагаються незаконно провезти українські продукти у великому обсязі – на продаж або для власного споживання. За 2016 рік прикордонники виявили 33 випадки, коли через КПВВ намагалися ввезти наркотики. При цьому вони зафіксували майже 1000 випадків, коли люди везли на окуповані території продукти або товари народного споживання. Наприклад, 5 листопада на КПВВ «Новотроїцьке» прикордонники затримали два автомобілі. На одному намагалися провезти водний насос. Господар іншого авто намагався провезти 80 кілограм ковбас, сховавши їх у газовий балон. 7 листопада прикордонники затримали фури, на яких намагалися провезти 18 тон риби і м’яса.

Зараз через КПВВ можна провозити продуктів харчування та промтоварів не більше ніж на 5 тисяч гривень. Заборонено провозити тютюн і алкоголь. Втім, корисність такого підходу викликає сумніви. Багато людей на окупованій сепаратистами частині Донбасу отримують пенсію або зарплату в Україні, але ці гроші врешті решт переходять російському бізнесу – через покупку російських товарів. Але це не означає, що не потрібно платити пенсії, потрібно завозити українські товари, вважає заступник голови «Луганського земляцтва» в Києві, підприємець Сергій Давидов. Він постійно їздить на непідконтрольну територію в Луганську область і спостерігає величезний дефіцит якісних медикаментів і продуктів. Сергій Давидов упевнений, що українські товари швидше допоможуть повернути Донбас, ніж зброя та дипломатія. «У людей виходу немає, вони зі сльозами на очах згадують про якість українських товарів. Треба не кордон ставити, а потрібно інтегрувати цю територію. Починати з торгівлі, включати народну дипломатію, культуру, спорт. Треба розхитувати ситуацію, якщо ми дійсно хочемо повернути ці території, інтегрувати їх назад в Україну», – розповів Давидов.

Список продуктів, дозволених до провезення, дійсно можуть найбільшим часом розширити. На Донбас потрібно повертатися зі своїми продуктами, щоб людям було що їсти, коли прийде українська влада, вважає радник міністра у справах тимчасово окупованих територій і тимчасово переміщених осіб Юрій Гримчак. За його словами, міністерство розробило так званий «План заходів із забезпечення миру». Його частиною є новий список товарів, які можна провозити на окуповані території.

В той же час варто відзначити, що перша половина листопада була напрочуд багатою на позитивні події для України у зв’язку з активною підтримкою та допомогою з боку міжнародної спільноти.

Японія заявила, що продовжить фінансувати розвиток та відновлення інфраструктури Донбасу. Ця країна має намір направити 2,9 мільйона доларів США міжнародним організаціям, які працюють в Донецькій і Луганській областях України. Дві третини цих коштів передадуть Управлінню Верховного комісара ООН у справах біженців. Ці гроші підуть на відновлення зруйнованого та пошкодженого житла в районі проведення антитерористичної операції.

Папа Римський Франциск зібрав для потерпілих в результаті військових дій на Донбасі українців більше десяти мільйонів євро. За словами Понтифіка, Україна займає особливе місце в його серці, і він щодня молиться про повернення миру. Крім того, Франциск вважає, що зібрані гроші допоможуть страждаючим і вони не будуть відчувати себе покинутими або забутими.

Німеччина виділить Україні 72 млн євро допомоги для сталого економічного розвитку, регіонального розвитку, енергоефективності та допомоги внутрішньо переміщеним особам. Також уряд Німеччини планує виділити 20 мільйонів євро для фінансування проектів будівництва та реконструкції житла для внутрішньо переміщених осіб. Кошти надаватимуться у вигляді грантів на підтримку проектів будівництва і реконструкції житлових приміщень для переселенців.

МЗС Естонії виділить 575 000 євро на допомогу жителям сходу України, а також на надання нужденним притулку і предметів першої необхідності.

Гуманітарна ситуація

У першій половині листопада ситуація, в якій перебуває мирне населення Донецької та Луганської областей, залишалась напруженою, непередбачуваною та небезпечною. Поступово збільшувалась кількість загиблих та поранених громадян як у межах гарячих точок конфлікту, так і поза ними. Часті обстріли навчальних та лікувальних закладів, житлових будинків – теперішня реальність Донбасу.

Робота блокпостів досі залишалася нестабільною і спостерігалося значне обмеження свободи пересування. 3 листопада російські війська в черговий раз обстріляли пункт пропуску «Мар’їнка». Обстріл тривав близько години, коли дорожній коридор вже не функціонував. Жертв серед мирного населення не було. Нагадаємо, що це вже четвертий обстріл напрямку за кінець жовтня і початок листопада. Окрім стрілецької зброї було застосовано й міномети. 11 листопада контрольний пункт в’їзду-виїзду «Гнутове» знову не розпочав роботу. Причиною цього стало те, що бойовики не здійснювали пропуск людей та транспортних засобів на своєму блокпості в Октябрі, за день до цього вони також не пропустили жодного автомобіля.

За словами першого заступника голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, Александра Хуга, вже можна відкрито констатувати, що кількість обстрілів у зоні проведення АТО за перший тиждень листопада збільшилась на 40%. Іншими словами, за цей період було зафіксовано близько 8 тисяч обстрілів. Більшою мірою вони були спрямовані на такі гарячі точки: Донецький аеропорт – Ясинувата – Авдіївка, на захід і північ від Горлівки, на дорозі Дебальцеве – Світлодарськ, у районах на схід та північний схід від Маріуполя, а також у західній  частині Луганської області. Нерідко обстрілам піддавались житлові райони українських населених пунктів, місця поблизу маршрутів перетину лінії розмежування. Відповідно, збільшилась кількість жертв серед мирного населення.

Мар’їнський район залишався вкрай небезпечним, адже кількість загиблих серед населення зросла до 61 людини. 1 листопада під обстріл бойовиків потрапила школа №2 у Мар’їнці. Вже втретє за останній час, школа, де навчаються 150 дітей, зазнала руйнувань. 2 листопада значні жертви серед цивільного населення були зафіксовані в Докучаєвську. 3 листопада було пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури на східній околиці Маріуполя, в Пікузах і Троїцькому, а також школу в Станиці Луганській. 5-6 листопада відбувся обстріл житлових районів Красногорівки, в результаті троє людей отримало тяжкі тілесні пошкодження. Таким чином, із початку бойових дій тут загинуло 22 місцевих жителів; було поранено дитину, 86 чоловіків та 40 жінок; зруйновано 10 багатоповерхівок, пошкоджено 73 будинки.

8 листопада у житловому секторі Мар’їнки були обстріляні одразу три вулиці, руйнування зазнали багатоповерхівка, заклад харчування та приватні житлові будинки. 9 листопада внаслідок артудару бойовиків біля свого будинку загинув 30-річний  мирний житель Торецька, ще один чоловік зазнав поранень.   10 листопада стрілянина пролунала на мосту в Станиці Луганській, цивільні були змушені шукати укриття. 12 листопада під час артобстрілу було вбито жителя Новгородська, який працював охоронцем місцевого підприємства. На території агрофірми розірвалось більш ніж 35 снарядів калібром 120 мм, була пошкоджена техніка. 13 листопада бойовики здійснили обстріл населеного пункту Тоненьке біля Авдіївки та знищили агрогосподарство. В результаті загинув  мирний житель.

2 листопада Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з медіа-групою StarLightMedia та кінокомпанією FILM.UA Group, за підтримки Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб та Агентства ООН у справах біженців (UNHCR) розпочав в Україні масштабну кампанію «Ти серед своїх». Її головною метою є допомога дітям-переселенцям в інтегруванні на новому місці перебування, а сім’ям, постраждалим унаслідок конфлікту – надання доступної психосоціальної допомоги. Діти отримують найбільший удар під час конфлікту, оскільки їм важко справлятись зі стресом. Вони потребують неабиякої допомоги в аспекті відновлення після травматичних подій, які бачили на власні очі.

За даними Української Гельсінської спілки з прав людини, досі в неволі проросійських бойовиків залишається 111 людей. Серед них не лише військові, а й значна частина мирних жителів. Під час круглого столу представників УГСПЛ значна увага приділялась доцільності збору документальних підтверджень усіх порушень прав людини в ході російської агресії на сході України. Повідомляється про відкриття Центру документування Української Гельсінської спілки з прав людини. Можна розраховувати на те, що після відновлення нормального життя в зоні проведення АТО винуватці будуть належно покарані, але лише за умови достатньої кількості доказів існування таких порушень. Докази зникають, отже їхнє документування стане в нагоді.

10 листопада на офіційному сайті Національної поліції Донецької області була опублікована інформація щодо реорганізації лікарні Міністерства внутрішніх справ Маріуполя, внаслідок якої планується надавати повну медичну допомогу як українським військовим, так і мирним жителям, які чи не кожного дня перебувають у вкрай небезпечній ситуації та потребують якісної медицини.

Поліцейські Донецької області продовжують підтримувати мирних жителів, які знаходяться в межах зони бойових дій. 10-11 листопада вони надавали моральну підтримку літнім людям із села Андріївка Волноваського району, запитуючи про ті чи інші проблеми, із якими зіштовхуються самотні люди похилого віку, попереджаючи про шахраїв та інших зловмисників, які можуть нашкодити вразливій категорії жителів. Правоохоронці залишили свої контакти та запевнили, що допоможуть знайти вихід із будь-якої скрутної ситуації.

Отже, ситуація на сході України в першій половині листопада все ще залишалася особливо складною для мирного населення, що потрапляє під обстріли чи не кожного дня. Як бачимо, бойовики часто направляють зброю і на житлові райони міст та містечок. Жертви хоч і не є численними, але їх присутність ставить під сумнів нормальну життєдіяльність людей, що знаходяться в межах зони бойових дій. Відсутність свободи пересування через нестабільну роботу блокпостів, непередбачувані зміни в їх функціонуванні не дозволяють людям, що все ще знаходяться на тимчасово окупованій території, повною мірою сподіватись на виїзд з неї. Неналежна робота закладів медичної допомоги чи її відсутність загалом зумовлює недостатнє медичне забезпечення та ставить жителів у ще більш складну та неконтрольовану ситуацію.

Військова ситуація

Військова ситуація в зоні бойових дії на Донбасі у першій половині листопада залишалася нестабільною. СММ ОБСЄ з початку листопада констатувала збільшення кількості порушень припинення вогню. В Донецькій області було зафіксовано зростання обстрілів від 311 (1 листопада)-до 2000(9 листопада).В Луганській області ситуація була більш спокійніша, але з 9 листопада відмічається загострення-з 225-до 974 обстрілів за добу.

Традиційно “найгорячіші” бої точилися в трикутнику ДАП-Авдіївка-Ясинувата, де спостерігається до 50% порушень в Донецькій області. Камери ОБСЄ у Авдіївці фіксували бої на “промці” та шосе Донецьк-Горлівка. Тут використовувалась стрілецька зброя, міномети 82 та 122 мм., СПГ, АГС. Спостерігачі відмітили численні та тривалі вибухи в цій зоні з обох боків. В Ясинуватій Місія підтвердила, що чула вибухи на захід від міста.

У Донецьку,на західних околицях та в районі шахти “Октябрська”, де встановлена камера ОБСЄ фіксувалися бої середньої інтенсивності на ділянці Піски-Красногорівка-Старомихайлівка,Тоненьке.

На маріупольському напрямку в селищах Виноградне, Лебединське, Широкине (підконтрольні ВСУ) спостерігачі ОБСЄ чули вибухи активно-реактивних снарядів, стрілецької зброї, протитанкових гармат, міномети 82-122 мм, АГС, ЗУ. Патруль СММ, що працював в підконтрольних “ДНР” селищах Саханка, Верхньошироківське, Безимінне, Пікузи, Заїченко  чули розриви і вибухи як прильоти так і запуск снарядів. Сторони конфлікту щоразу використовували РСЗВ.

На світлодарській “дузі” Місією, що здійснювала патрулювання в м.Дебальцево зафіксовано постріли з артилерії 82-120 мм, РСЗВ, ЗУ у бік Світлодарська та с.Луганське. З підконтрольних ЗСУ районів чули кілька пострілів з міномета у відповідь. З Горлівки вівся вогонь з БМП-1,2, СПГ, артилерії 122-152мм. у бік КПВВ “Майорськ”, Вехньоторецького, Новобахмутівки.

На Луганщині під обстріл потрапляли Троїцьке, Попасна, Кримське, Золоте, Новозваннівка. Патруль СММ у Кадіївці та Первомайську (під контролем “ЛНР”) чув використання РСЗВ, постріли з міномета 82 мм, БМП-1. У Станиці Луганській Місія фіксувла бої на зруйнованому мосту з використанням стрілкової зброї, АГС, РПГ. Під вогонь попали Калинове, Алмазна, Жовте, Аннівка, Ірміно.

СММ ОБСЄ продовжує здійснювати моніторинг процесу розведення сил та засобів з метою отримати доступ до всіх ділянок. Однак доступ залишається обмеженим. В Станиці Луганській на зруйнованому мосту, де планується розведення “ЛНР” заявляє про те, що готові здійснити це. Українська сторона спирається на дотриманні умови повного припинення вогню впродовж 7 діб, однак кожен раз процес зривається взаємними обстрілами, які фіксує Місія ОБСЄ. Через це українське командування не дає наказу на відвід військ. В коридорі “Золоте-Первомайськ” іде підготовка до відкриття КПВВ для мирних мешканців, встановлюється пункти обігріву, де з 7 листопада спостерігається спокійна ситуація та на ділянці Богданівка-Петрівське, обидві сторони попереджали патруль ОБСЄ про мінну небезпеку, про те що не виконані роботи по розмінуванню та огородженню місць снарядів, що не розірвалися.

СММ здійснює моніторинг відведення озброєння, відвідує постійні місця зберігання військової техніки, фіксує порушення, відмічає відсутність бойових одиниць ЗСУ в підконтрольних уряду територіях. Спостерігачі заявили 7 листопада ,що постійні місця зберігання техніки “ЛНР” відповідає усім вимогам. Інформацію щодо баз та ПМЗ “ДНР” не було надано, через обмежений доступ у Новоазовську, Старобешевому, Комсомольську.

ОБСЄ відзначає спокійну обстановку в прикордонних районах, що тимчасово не контролюються українським урядом.11 листопада Місія ОБСЄ вперше зафіксувала на пункту пропуску Успенка мінні вказівки о небезпеці.

Треба відмітити такі фактори щодо заборон і затримок дій спостерігачів з боку воюючих сторін:

  • Невиконані роботи щодо розмінування і неможливість гарантування спостерігачам безпеки на трьох ділянках розведення сил та засобів ;
  • Ненадання плану патрулювання в с.Верхньошироківське членам “ДНР”;
  • В с. Кримське військовослужбовець ЗСУ не дозволив запустити БПЛА;
  • В Амросіївці озброєнні члени “ДНР” не дозволили патрулю проїхати через центр міста та в Кадіївці озброєний член “ЛНР” не дозволив Місії потрапити на завод, де може зберігатися техніка;
  • Представник “органу влади ЛНР“ у с.Верхньошевирівка повідомив, що не отримував дозволу від “влади” у зустрічі з представниками СММ;
  • У с.Роздільне озброєний член “ДНР” надав доступ на патрулювання за умови фото;
  • У с.Андріївка офіцер ЗСУ не дозволив спостерігачам пройти на базу зберігання техніки, якщо там будуть присутні громадяни РФ;
  • У смт.Оленівка член “ДНР ”вимагав національні паспорти від спостерігачів.
  • У с.Лукове озброєний член “ДНР” затримав патруль СММ на блокпосту через те, що не отримав дозвіл від командування;
  • Двоє військовослужбовця та двоє громадян без форми підійшли до патруля СММ у Волновасі і запитали чому вони не знаходяться на лінії фронту. Спостерігачам здалося, що двоє чоловіків були у стані алкогольного сп’яніння;
  • Військовослужбовець ЗСУ на б/п у Станиці Луганській перед Місією ОБСЄ крокував з гранатою без чеки, через кілька секунд він її вставив у гранату.

Роблячи висновок, треба відзначити, що при зафіксованих порушеннях припинення вогню СММ ОБСЄ співвідношення між обстрілами Україна-“ЛДНР”(на деяких ділянках дорівнює 15-115,51-155,2-27).Незрозуміла ситуація з верифікацією озброєнь “ЛНР”, збройні формування якої використовують РСЗВ. Привертає увагу недопуск  Місії ОБСЄ членами “ДНР” до баз зберігання у зазначених вище містах Донецької області, непідконтрольних уряду України-теза про те,що спостерігачі фіксують порушення з-боку ВСУ, але в той самий час не фіксують аналогічні порушення “ДНР ”.