Огляд ситуації на сході України (1-15 лютого 2017 р.)

блокада-окупованого-Донбасу

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк

На підконтрольній Україні території продовжується блокада торгівлі з окремими районами Донецької та Луганської областей, яка викликала різкий осуд з боку уряду та Президента.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація


Геополітична ситуація

«Українське питання» у першій половині лютого увірвалося до порядку денного активних обговорень з боку лідерів західних країн через значну ескалацію конфлікту на сході, яка спостерігається з кінця січня.

Основні кроки міжнародної спільноти щодо врегулювання ситуації в Авдіївці включали в себе рішучі заяви (які, втім, не дали жодного ефекту на процес припинення вогню). Демократичні країни відреагували на події миттєво. Представники ПАРЄ у справах України Х.Шукла (Іспанія) та А.Фішер (Німеччина) висловили глибоку стурбованість через ескалацію насильства в зазначеному регіоні, у той час як Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Росію використати свій «значний вплив» на бойовиків та припинити бойові дії. Він підкреслив, що спостерігачам ОБСЄ має бути гарантований вільний і безпечний доступ в регіони.

Неможливо не відзначити в цьому контексті активізацію тісної співпраці за останні тижні української сторони зі своїми партнерами з Альянсу. Відтак, Україна і НАТО через ескалацію на Донбасі наразі перебувають в режимі кризової комунікації, що передбачає постійний обмін інформацією про події, які відбуваються на Донбасі. 9 лютого 2017 року стало відомо про засідання Комісії Україна-НАТО у Брюсселі на рівні постійних представників в Альянсі. Всі країни-члени організації висловили одностайну підтримку Україні, її територіальній цілісності та суверенітету. Союзники засудили дії РФ та підтвердили, що скасування санкцій проти Росії неможливе через порушення останньою Мінських домовленостей. Проте цими заявами представники Альянсу не обмежилися: в НАТО звинуватили Росію в ескалації кампанії дезінформації, починаючи з 2014 року, коли відбулася незаконна анексія Криму. Пропагандистські методи впливу РФ, які вона використовує в рамках своєї інформаційної діяльності, вже давно турбують західне демократичне середовище.

Європейський Союз також приєднався до низки «занепокоєних» подіями в Авдіївці. Нещодавно президент Європейської ради Дональд Туск на зустрічі з прем’єр-міністром Лівії Фаєзом аль-Сараджем заявив про триваючу загрозу, яку викликає агресія Росії на сході України, та закликав до негайного припинення боїв. Не відстав і Європарламент, на чергових слуханнях якого була визнана пряма відповідальність Росії за вирішення кризи на Донбасі, порушення режиму припинення вогню, використання важкого озброєння, в тому числі артилерії і танків, та обмеження діяльності моніторингової місії ОБСЄ. Кількома днями раніше верховний представник Євросоюзу з питань закордонних справ Федеріка Могеріні провела телефонну розмову з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим, в якій наголосила на необхідності забезпечити повне припинення вогню, щоб відкрити шлях до виконання інших положень Мінських угод.

У той же час канцлер Німеччини Ангела Меркель і прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло на спільній прес-конференції у Варшаві висловили узгоджену позицію про неможливість у даному випадку скасування антиросійських санкцій. Таку ж традиційну підтримку продемонструвала Україні й Прибалтика. Минулого тижня Держсекретар МЗС Латвії Андрейс Пілдеговичс під час візиту до Риги українського держсекретаря МЗС України зауважив щодо однозначної необхідності збереження санкцій проти Росії до повного виконання Мінських домовленостей.

Інший блок новин присвячений реакції на події в Донецькій області з боку новообраного керівництва Сполучених Штатів. Відтак, під час нещодавньої телефонної розмови Петра Порошенка з Дональдом Трампом, останній заявив президенту України, що США продовжать зусилля для закінчення конфлікту на Донбасі, співпрацюючи з обома сторонами заради відновлення миру на українсько-російському кордоні. 14 лютого 2017 року пролунала цікава заява прес-секретаря Білого дому Шона Спайсера про те, що Трамп очікує від Росії активної участі в деескалації в Україні та повернення останній Криму (на що Кремль поспішив відповісти відмовою). Особливу увагу вітчизняних та закордонних ЗМІ привернуло і питання збереження (чи послаблення) антиросійських санкцій з боку американської сторони. В цілях запобігання неочікуваних дій з боку свого екстраординарного президента група сенаторів США запланувала розробити і реалізувати законопроект, який має обмежити можливість адміністрації Дональда Трампа зняти санкції відносно Росії в односторонньому порядку. Згідно законопроекту, Білий дім повинен буде надати звіт, який роз’яснює причини, за якими санкції з Росії повинні бути зняті. Після чого почнеться 120-денний період, протягом якого Конгрес може проголосувати проти цих заходів. Проте вже тижнем пізніше новопризначений міністр фінансів США Стівен Мнучін заявив, що чинна програма санкцій проти Росії залишається в силі.

Поточні події дозволяють прослідковувати подальші тенденції в сфері сучасних міжнародних відносин та розподілу сил гравців на світовій арені. Загалом перша половина лютого відзначилася старими проблемами та новими занепокоєннями для лідерів демократичних країн. Новини про майбутні військові навчання РФ «Захід-2017», непередбачувана поведінка Дональда Трампа та поточні і майбутні вибори в державах ЄС не дають можливості повноцінно згуртувати зусилля міжнародної спільноти, розпорошуючи її увагу на вищезазначені події. Все це відбувається на тлі неузгодженості ведучих гравців світової політики, у той час як Росія продовжує нарощувати свою військову могутність та не припиняє дії щодо порушення режиму припинення вогню на сході України. Короткострокові прогнози низки інформаційних агентств та розвідувальних управлінь європейських країн стосовно подальшої ситуації в розстановці сил свідчать про неминучість подальших геополітичних суперечок між Заходом і РФ через ситуацію в Україні і Сирії та можливі неочікувані повороти у відносинах Москви і Вашингтона. У будь-якому разі, вирішення конфлікту на сході України продовжує залишатися серед найбільш актуальних проблем, вирішення яких неможливе без повноцінного та системного обговорення в рамках співпраці усіх зацікавлених до врегулювання конфлікту сторін.

Політична ситуація

Після ескалації під Авдіївкою ситуація на сході України в першій половині лютого потруху покращується. Продовжуються артилерійські обстріли, однак серйозних боїв на фронті не відбувається.

Після невдалого наступу «ДНР» під Авдіївкою, серед сепаратистів розпочалися внутрішні чвари. Як результат, був вбитий один з «героїв Новоросії» Михайло Толстих, який більш відомий як командир штурмового батальйону «Сомалі» «Гіві». Про це у своєму фейсбуці повідомив журналіст Юрій Бутусов. Згодом інформацію підтвердили й самі сепаратисти. Українські ЗМІ одразу ж побачили в сьому слід спецслужб Росії, заявивши, що відбувається зачистка непотрібних «героїв». Представники «ДНР» натомість цілком очікувано звинуватили СБУ в терористичному акті.

Цю інформацію згодом спростували бійці сепаратистського батальйону «Сомалі». Росіянин, «доброволець» з Москви Ігор Мильцєв, який представився бійцем підрозділу Толстих, заявив, що замах на «Гіві» організували він і ще троє бійців «Сомалі». За його словами, Толстих сам прострелив собі ногу, щоб втекти з поля бою (раніше повідомлялось, що «Гіві» був поранений в боях під Авдіївкою). Тому вбивство  командира Мильцєв назвав помстою товаришів по службі, яких командир кинув під час бою в кінці січня 2017 року. Варто відзначити, що згодом з’явилось й спростування цієї інформації, тому гарантувати її достовірність поки що неможливо.

Тим часом на підконтрольній Україні території продовжується блокада залізниці у Луганські області. Нагадаємо, що вона використовувалась для транспортування антрациту з окупованих територій в Україну. Це вугілля необхідне для роботи теплоелектростанцій по всій державі. Так, за заявою міністра енергетики та вугільної промисловості Ігоря Насалика, блокада викличе віялові відключення та підвищить ціну на вугілля. Водночас, на думку міністра, повна блокада призведе до того, що шахтарі залишаться без зарплати і або піднімуть повстання проти окупантів, або поповнять лави незаконних збройних формувань. Він також заявив, що Україна зможе позбутися залежності від антрацитового вугілля, що видобувається на непідконтрольній території, не раніше як через 2-2,5 роки.

Через це дії депутатів й ветеранів АТО, які блокують залізницю, викликали різкий осуд влади. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, наприклад, повідомив, що він проти контрабанди, але блокада загрожує національній безпеці України. «Це неприпустимо. Треба розмежувати боротьбу з контрабандою і боротьбу з українським народом», – цитує посадовця «Українська Правда».

Тим часом, у Відділі комунікації національної поліції Донецької області повідомили про порушення чотирьох справ за фактом блокування залізниці. Однак «штаб блокади» тільки заявив про розширення блокади та перекриття дороги Ясинувата-Костянтинівка. А народний депутат Семен Семенченко, який знаходиться серед блокуючих, навіть попередив, що в разі спроби розігнати блокаду вона може перетворитись на «рейкову війну».

Таким чином, як в так званій ДНР, так і в Україні продовжуються внутрішні суперечки. Однак, на щастя, з українського боку блок-постів суперечки не вирішуються вбивствами. Так чи інакше, якщо розбіжностям між «Гіві» та його сепаратистським батальйоном покладено край, то «блокадна епопея», що за заявами одних загрожує енергетичній безпеці країни, а за словами інших – закінчує контрабанду на крові українських патріотів, все ще триває.

Соціально-економічна ситуація

Ситуація у соціально-економічній сфері на Донбасі в першій половині лютого залишається доволі напруженою і продовжує загострюватися. Суттєво сколихнула ситуацію, після активізації бойових дій під Авдіївкою, торгівельна блокада тимчасово окупованих територій.

Алчевський металургійний комбінат, контрольований корпорацією «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД), 13 лютого припинив виплавку чавуну через брак залізорудної сировини, що постачається гірничорудними підприємствами України. Про це повідомляє саме підприємство. «Припинили роботу через блокування залізниці і брак залізорудної сировини, що поставляється з гірничо-збагачувальних комбінатів групи «Метінвест», – повідомили на ньому.

У відповідь бойовики заявили про готовність «націоналізувати» підприємства олігарха Ріната Ахметова. Про це доповів глава терористичної організації «ЛНР» Ігор Плотницький. Повідомляється, що так званий «парламент ЛНР» «розглянув і прийняв в першому читанні проект про внесення змін до закону «Про податкову систему». Згідно із «законопроектом», всі підприємства, що працюють в ОРЛО, але «не зареєстровані в ЛНР», будуть «націоналізовані». В повідомленні також вказується, що бойовики не будуть миритися із підприємствами, «які не визнають республіку». Плотницький заявив, що підприємства мають «перереєструватися» до 31 березня 2017 року, інакше їх «націоналізують». «Нерезиденти» зобов’язані до цього терміну укласти договір з податковими агентами так званої Луганської Народної Республіки, який передбачає сплату в бюджет псевдореспубліки податків, зборів та інших обов’язкових платежів.

Все це є відповіддю на блокаду українськими активістами залізничної колії, по якій відбувалась торгівля з окупованими територіями. Як відомо, 16 грудня 2016 року бійці добровольчих батальйонів заявили, що у випадку, якщо протягом семи днів усі українські військовополонені не будуть звільнені терористами, вони почнуть тотальну блокаду окупованих територій. 26 грудня добровольці оголосили про блокаду. Колишній в.о. начштабу батальйону «Айдар» Валентин Лихоліт пообіцяв не пропускати метал, вугілля, деревину та промислові партії алкоголю і сигарет. Одним з організаторів блокади є Анатолій Винорогодський, участь у «блокаді» також беруть народні депутати, зокрема, Семен Семенченко, Володимир Парасюк та Тарас Пастух. 25 січня 2017 р. на знак протесту проти торгівлі з окупантами учасники акції заблокували залізницю на Луганщині між станціями Світланове та Шипілове, через що поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст. 279 Кримінального кодексу. 28 січня у «штабі блокади» заявили, що мають намір розширити акцію, а 10 лютого доповіли про перекриття залізниці на маршруті Ясинувата-Костянтинівка. Оцінюючи результаті цих дій, Укрзалізниця повідомляє, що загальні збитки від блокування залізничної колії на Донбасі вже перевищили 40 мільйонів гривень.

Блокування поставок вугілля з непідконтрольних Україні територій Донбасу може спричинити зупинки і відключення у сфері електро- і теплопостачання по всій території країни. Це випливає з коментаря прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, озвученого в ефірі ТРК «Україна» ввечері 12 лютого. За словами Гройсмана, боротьба з контрабандою необхідна, проте вона не має ставити під загрозу електро- і теплопостачання для громадян. Прем’єр-міністр України наголошує на необхідності посилення відповідальності за блокування постачання вугілля та зменшення негативного впливу від таких дій на державу. За словами Гройсмана, внаслідок дій тих, хто перекрив постачання вугілля до підприємств енерго- та теплозабезпечення, починають страждати люди. Він також наголосив на негативних наслідках блокування постачання вугілля для національної економіки.

Говорячи про зв’язки з окупованими територіями, президент Порошенко, виступаючи  на засіданні РНБО, повідомив, що до переліку заборонених до перевезення на територію ОРДЛО товарів планується включити радіотовари і будівельні матеріали задля унеможливлення будівництва фортифікаційних споруд з боку бойовиків.

Говорячи про ситуацію на окремих ділянках фронту, необхідно поінформувати щодо подій навколо Авдіївки. Апостольський нунцій архієпископ Клаудіо Гуджеротті під час візиту на Донбас заявив, що для потреб її мешканців буде виділено 200 тисяч євро з фонду «Папа для України». Про це повідомив голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський у Facebook.

Гуманітарна ситуація

Станом на першу половину лютого ситуація на Донбасі залишалась вкрай важкою для цивільного населення. З одного боку стали видимі позитивні зрушення в Авдіївці, яка ще з кінця січня була гарячою точкою. З іншого – бойовики обстріляли житлові райони Макіївки та пункт пропуску «Мар’їнка». Російські найманці знову не пропустили вантажні автомобілі із гуманітарною допомогою для мешканців сходу, які потерпають від воєнних дій.

1 лютого спостерігачі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні заявили, що Авдіївка, Донецьк, частина Макіївки і Ясинувата можуть залишитись без води та опалення. Така загрозлива ситуація склалась через зупинку роботи Верхньокальміусської та Донецької фільтрувальних станцій, яка була спричинена постійними обстрілами місцевості. Для початку ремонту цих станцій необхідно було досягти припинення вогню.

Того ж дня голова Національної поліції Донецької області В’ячеслав Аброськін повідомив про збільшення жертв серед цивільного населення.  Після обстрілів Авдіївки на вулиці Заводській із численними осколковими пораненнями було знайдено тіло 61-річної мирної жительки. Близько 20 будинків було пошкоджено. Нагадаємо, що за останні декілька днів січня у місті було поранено 7 мешканців.

2 лютого бойовики обстріляли Макіївку. В результаті обстрілу було пошкоджено понад 17 цивільних будівель,  найбільшого удару зазнали Кіровський та Червоногвардійський райони, що знаходяться поруч із лінією фронту поблизу Авдіївки. Унаслідок влучання снаряду у житловий сектор у районі шахти «Чайкіно» сталась пожежа на газопроводі.  Було призупинено навчання у двох школах міста, є постраждалі. Зокрема, згадується про жінку 1961 року народження, яка отримала поранення гомілки. Також 2 лютого проросійські бойовики обстріляли район школи №2 в Авдіївці та стадіон «Хімік», де було розгорнуло пункт життєзабезпечення.

3 лютого російські найманці вкотре не пропустили на окуповані території вантажівки із гуманітарною допомогою. Цього разу чотири автомобілі було направлено благодійною організацією «Людина в біді». Вантажівки були наповнені гігієнічними наборами загальною вагою близько 26 тонн. Не пропустивши гуманітарну допомогу, бойовики не пояснили жодних причин своїх дій.

Також 3 лютого із прифронтової Авдіївки було евакуйовано до Світлогірська 30 людей (17 з них – діти). Таким чином із початку обстрілів міста і станом на 3 лютого всього було переміщено 230 осіб. В  Авдіївці функціонували один пункт життєзабезпечення та три стаціонарних пункти обігріву, до яких за допомогою звернулись понад вісім тисяч жителів.

Всього з 29 січня та станом на 4 лютого в Авдіївці внаслідок бойових дій було пошкоджено 144 приватних будинки та 8 багатоповерхівок, будівлю залізничної станції, гаражі. Про це повідомив глава Авдіївської військово-цивільної адміністрації Петро Малихін.

5 лютого в Авдіївці після численних спроб було відновлено теплопостачання, воно було переведене із аварійного режиму на стабільний. Раніше досягти цього було неможливо через постійні обстріли, під які потрапляли й ремонтні бригади. У місті було відновлено вуличне освітлення, продовжувались роботи з переходу водопостачання на постійний режим.

6 лютого ремонтним бригадам вдалось відновити роботу Донецької фільтрувальної станції. Жителі прилеглих міст змогли безперешкодно використовувати водні ресурси. Нагадаємо, що робота об’єкту була призупинена внаслідок аварії під час обстрілів у районі Донецька ще минулого місяця.

Увечері 6 лютого бойовики обстріляли населений пункт Курдюмівка, що розташований поблизу Торецька. У результаті тривалого мінометного обстрілу 15-річний підліток отримав тяжке осколкове поранення серця. Хлопець помер під час транспортування до найближчої лікарні.

Із 31 січня до 6 лютого, у зв’язку із безперервними обстрілами Авдіївки, на територію Донбасу було направлено 40 вантажних автомобілів із гуманітарною допомогою з усіх регіонів України. Частина медичних препаратів та інших засобів, необхідних для підтримання нормальної життєдіяльності людей, була передана й в інші міста сходу України: від Світлодарська до Широкиного.

Увечері 7 лютого російські найманці обстріляли контрольний пункт в’їзду-виїзду «Мар’їнка». Вогонь вівся з окупованої Олександрівки. Бойовики застосовували стрілецьку зброю та гранатомети. Як зазначили в ДПСУ, декілька гранат розірвалися за десятки метрів від блокпосту. На щастя, обійшлося без людських втрат.

11 лютого перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг повідомив, що у період із 29 січня по 9 лютого на Донбасі загинули 9 мирних жителів, 41 людина отримала поранення. Він додав, що кількість порушень припинення вогню знизилась, але досі залишалась неприйнятно високою.

Станом на 11 лютого в Авдіївці після обстрілів бойовиків було відновлено 149 будинків. І вже 12 лютого до міста повернулись 22 жителя. Інфраструктура міста також налагоджена – є світло, вода та опалення. У зв’язку з відсутністю звернень громадян була згорнута робота пункту життєзабезпечення.

Отже, у першій половині лютого гуманітарна ситуація на сході України продовжила залишатись нестабільною та напруженою: смерті та поранення мирного населення, постійні обстріли, складні умови для виживання в Авдіївці, евакуація та повернення містян характеризують цей період. Донецька фільтрувальна станція відновила свою роботу, тепер жителі прилеглих міст мають доступ до води. Ситуація в Авдіївці та гуманітарна допомога, надана з усіх регіонів країни, стала ще одним проявом того, що українці підтримують один одного у скрутному становищі.