Огляд ситуації на сході України (1-15 cічня 2017 р.)

фото ситуація на сході України

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк, Владислав Літвін

Вже традиційними стали скандали, пов’язані з ім’ям народного депутата Надії Савченко. Черговий стався й на початку нового року. 6 січня 2017 року Савченко на своїй сторінці у Facebook повідомила про намір опублікувати списки військовополонених та зниклих безвісти, котрі вона, за власними заявами, отримала за результатами зустрічі в Мінську, а також власноруч зібрала з моменту звільнення з російського полону.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ


Геополітична ситуація

Початок 2017 року ознаменувався подальшими концептуальними трансформаціями у сприйнятті актуальної ситуації на міжнародній арені крізь призму подій на сході України.

Даний проміжок часу не можна назвати активним періодом зрушень у питанні міжнародної співпраці (чи навпаки – протистояння) щодо вирішення «українського питання». Не було чутно і кардинально нових заяв з боку лідерів зацікавлених сторін. Лише 1 січня 2017 року пролунала новина щодо візитів сенаторів-республіканців Дж.Маккейна, Л. Грема, а також сенатора-демократа Е.Клобучар в Україну і Грузію, після яких американські політики заявили, що домагатимуться від Конгресу ухвалення більш жорстких санкцій щодо Росії та її президента Володимира Путіна. Вже 10 січня 2017 року стало зрозуміло, що слова будуть втілені у документі – сенатори підготували законопроект стосовно шляху розширення антиросійських санкцій у зв’язку з кібердіяльністю Кремля та його політикою в Україні. Нові санкції вводитимуть заборону на видачу віз та замороження активів тих, хто підриває кібербезпеку демократичних інститутів США. Крім того, законопроект закріплює санкції адміністрації Обами проти Росії, введені у відповідь на втручання РФ у президентські вибори в Сполучених Штатах в 2016 році та анексію Криму в 2014 році. На цьому тлі не викликало здивування й позачергове повідомлення Барака Обами про продовження санкцій проти Росії через агресію в Україні за сім днів до закінчення своїх повноважень. У документі міститься розпорядження щодо продовження терміну дії санкцій до 6 березня 2018 року.

Пролилося світло і на подальше вирішення питання щодо анексованого Кримського півострова. Нещодавно з’явилася новина, згідно з якою судді, що розглядатимуть суперечку України та Російської Федерації в органі, створеному Міжнародним трибуналом ООН з морського права, мають ухвалити рішення орієнтовно не раніше 2019 та не пізніше 2021 року (формально трибунал з українського питання був створений наприкінці 2016 року).

Обнадійливою новиною виглядає заява представників збройних сил Сполучених Штатів щодо їх намірів розширити сферу та численність своїх військових навчань в Європі задля стримування російської агресії (незадовго до цього, значна кількість американських танків, вантажівок та іншого обладнання прибула до Німеччини в рамках нарощування присутності НАТО на східному фланзі). При цьому, розгортання американських танків та бойових машин в країнах Центральної і Східної Європи Північноатлантичний альянс називає пропорційною відповіддю на агресивні дії Росії щодо країн Балтії і НАТО в цілому. Агресивність зовнішньополітичних кроків РФ (зокрема, вторгнення та захоплення території України в Криму) стала причиною збільшення присутності Організації Північноатлантичного договору на східному фланзі.

Значна увага в першій половині січня приділялася осмисленню західними аналітиками сьогоднішнього образу Росії та ролі, яку вона відіграє (і бажає відігравати) як на пострадянському просторі, так і в очах своїх європейських та американських партнерів. В останній час Російська Федерація розглядається в якості так званої «неорадянської» держави, що нездатна наразі кардинально покращити своє слабке внутрішнє становище, і замість цього робить кроки для ослаблення США за рахунок готовності вести «грубу гру» та йти на ризики. Україна ж у даному контексті сприймається однією з ключових держав, чия доля буде мати вирішальне значення для майбутнього Європи і Росії протягом наступних років. І в даному випадку мова йде не про членство нашої держави в НАТО чи Європейському Союзі у довгостроковій перспективі, а про те, щоб допомогти українським лідерам побудувати успішну політичну систему, яку Росія прагне підірвати.

З геополітичної точки зору все частіше лунають вже знайомі теорії стосовно будування Росією сприятливого для себе багатополярного світу.  Сьогоднішня Москва хоче не лише “нову Ялту”, а й схвалення Заходом права Росії тлумачити глобальні правила так, як вона вважає за потрібне, і побудувати світовий порядок, заснований на балансі національних інтересів і зобов’язань. В той же час західні країни, відстоюючи ліберальні демократичні норми, перебувають у пошуку механізмів взаємодії з неліберальними системами (такими як у Росії), що вкоренилися у відповідних суспільствах. На думку європейських аналітиків, перспективи таких змін є досить похмурими. Політичні еліти ані в РФ, ані на Заході не показали жодних ознак того, що вони мають уявлення про налагодження антагоністичних відносин в епоху глобалізації.

Якщо розглядати це питання більш конкретно, то варто зазначити, що лідери Євросоюзу розуміють, що саме Росія залишається ключовим актором, причетним до подій в Україні та Сирії. При цьому РФ залишається для них вигідним партнером у тих сферах діяльності, де країни поділяють спільні інтереси. За останні десятиліття європейські держави проводили з різним ступенем успішності як політику стримування Росії (Великобританія), так і політику залучення РФ (Німеччина), або ж, зі змінним успіхом, поєднання цих двох курсів (Чехія, Словаччина). На сьогоднішній день поглиблюється проблема пошуку єдиної спільної політики у відношенні до Росії з боку європейських держав, адже ані ЄС у цілому, ані Німеччина, якій відводять роль «серця і двигуна» об’єднаної Європи, не розуміють, яким чином та які саме відносини будувати з Росією в довгостроковій перспективі.

Таким чином, війна на сході України та події в Криму залишаються каменем спотикання у налагодженні відносин між Росією та країнами Заходу. Реальне та концептуальне протистояння цих акторів у короткостроковій перспективі навряд чи зазнає кардинальних змін.

Політична ситуація

Початок нового року був насичений скандалами у політичній сфері конфлікту на сході України.
Так, український бізнесмен Віктор Пінчук запропонував Україні піти на компроміс з Росією: відмовитись від євроінтеграції, провести вибори на окупованому Донбасі до звільнення його територій, забути про Крим та вступ до НАТО. На його думку, такі поступки можуть продемонструвати прихильність України мирному шляху вирішення ситуації.
Така позицію викликала різку критику з боку українських посадовців та громадськості. Наприклад, депутат від Блоку Петра Порошенко М. Найєм вважає, що кроки, які пропонує Віктор Пінчук для завершення конфлікту на Донбасі, принесуть втрати Україні й будуть “капітуляцією”. “Усі ці пункти в тій чи іншій інтерпретації я чув не раз – і в Києві, і у Вашингтоні, і в Берліні. Головний їх лейтмотив – перед загрозою російської експансії Україна має стати нейтральною державою”, – заявив депутат.
Такої ж позиції дотримується й депутат та лідер Меджлісу Рефат Чубаров, який, коментуючи статтю Пінчука на Facebook, заявив: “Те, що Віктор Пінчук сором’язливо називає “болючим компромісом”, насправді є запрошенням нас, України і українців, включаючи Крим і кримських татар, до капітуляції”.
Не оминули статтю Пінчука навіть в Адміністрації Президента. Заступник голови цієї структури Костянтин Єлісєєв зазначив: “Не можу погодитися з його [Пінчука] закликом до компромісу, який базується на побоюваннях. Страх та слабкість – погані радники. Вони лише розігрівають апетити Росії”.
Наступна гостра тема пов’язана з іменем колишнього глави Адміністрації президента Віктора Медведчука. Нагадаємо, що Голова Верховної Ради Андрій Парубій 4 липня 2014 року на брифінгу Ради національної безпеки й оборони в агентстві “Укрінформ” поширив інформацію про нібито причетність Медведчука до конфлікту на сході України. У відповідь на це Віктор Медвечук подав позов проти Парубія. В результаті 7 листопада 2016 року Печерський районний суд Києва зобов’язав спікера Верховної Ради Андрія Парубія спростувати звинувачення на адресу Медведчука. Вже цього місяця Андрій Парубій вирішив оскаржити таке судове рішення. Справу призначено до розгляду на 17 січня.
Вже традиційними стали скандали, пов’язані з ім’ям народного депутата Надії Савченко. Черговий стався й на початку нового року. 6 січня 2017 року Савченко на своїй сторінці у Facebook повідомила про намір опублікувати списки військовополонених та зниклих безвісти, котрі вона, за власними заявами, отримала за результатами зустрічі в Мінську, а також власноруч зібрала з моменту звільнення з російського полону.
Незважаючи на застереження СБУ, 10 січня депутат опублікувала свої дані. Такий вчинок викликав обурення як зі сторони офіційних представників України з гуманітарних питань в Мінському процесі, так й з боку СБУ, українських посадовців та громадськості.
За інформацією “Української Правди” у Мінській тристоронній групі здивовані, що навіть після застережень СБУ депутат Надія Савченко опублікувала списки зниклих безвісти та заручників. Співрозмовник видання також заявив, що публікація такої інформації нічого не додасть до процесу звільнення цих людей. “І якщо хтось хоче сприяти цьому процесу, він має в першу чергу керуватися головним принципом – не нашкодити”, – додав співрозмовник.
Більш різка критика була чутна з боку СБУ й МВС. Так, СБУ провела нараду у зв’язку з цими списками та заявила, що списки, оприлюднені депутатом Надією Савченко, є некоректними. Більше того Радник глави Служби безпеки України Юрій Тандіт вважає, що, по-перше, така інформація може загрожувати життю заручників, а по-друге, рідні полонених можуть стати жертвами шахраїв, які можуть обіцяти інформацію чи допомогу у звільненні. Він також додав, що згідно закону про захист персональних даних та закону про боротьбу з тероризмом публікація подібного роду інформації заборонена.
У свою чергу, Радник глави МВС Зорян Шкіряк назвав публікацію списків Савченко “кремлівським перформансом”. Представник секретаріату Уповноваженого Верховної ради з прав людини Михайло Чаплига взагалі вважає, що за фактом розголошення нардепом Надією Савченко прізвищ зниклих і полонених українських військовослужбовців може бути порушене кримінальне провадження.
Таким чином, конфлікт на сході України продовжує бути предметом політичних скандалів. Питання щодо майбутнього окупованих регіонів породжують палкі дискусії, та вже коштували рейтингів багатьом політикам.

Соціально-економічна ситуація

Соціально-економічна ситуація на сході України залишається без суттєвих змін. Зберігаються основні тенденції, такі як: розбудова та відновлення інфраструктури Донбасу, залучення допомоги міжнародних партнерів.
Уряд Японії передав Центральному клінічному госпіталю Державної прикордонної служби України медичне обладнання загальною вартістю 22,5 млн. грн. Серед переданого – Комп’ютерний томограф «Toshiba» 2016 року, відеоендоскопічний комплект «Olympus», Цифрова рентгенівська система «Calypso». Донором проекту виступив Уряд Японії за сприянням Офісу проектної підтримки ООН (UNOPS). За словами начальника відділення діагностики госпіталю ДПСУ Василя Петренка, нове обладнання дозволить здійснювати високоточну діагностику та надавати якісну медичну допомогу, в першу чергу, пораненим бійцям на Донбасі, які прибувають до медичної установи на лікування, ветеранам АТО, прикордонникам та членам їхніх родин.
Федеральний уряд Німеччини надасть ще 2,313 мільйони євро на продовження заходів гуманітарної програми євангельської благодійної організації «Diakonie Katastrophenhilfe». Заходи допомоги, передбачені на поточний та майбутній роки, охоплюють, серед іншого, роздачу продуктів харчування, гігієнічних пакетів і предметів щоденного вжитку, психосоціальні консультації, а також підвищення кваліфікації і тренінги з метою покращення шансів на ринку праці і сприяння самозайнятості. Проекти спрямовані на контрольовані українською владою частини Донецької та Луганської областей (головним чином – вздовж лінії зіткнення), а також на Харківську та Дніпропетровську області. Вони принесуть користь соціально вразливим групам населення, включаючи внутрішньо переміщених осіб, які особливо потерпіли внаслідок конфлікту.
У Донецькій області до Єдиного аналітичного сервісного центру (UASC) поліції підключили для обслуговування ще 4 міста – прифронтові Мар’їнку та Красногорівку, Покровськ, Курахове. «Це дозволяє уникнути приховування злочинів від реєстрації на місцях і забезпечити 100-відсоткове реагування в максимально стислі терміни. Люди повинні побачити поліцію», – заявив начальник поліції Донецької області В’ячеслав Аброськін, який перевірив, як організовано реагування на виклики нових абонентів. У поліції констатували, що зараз UASC обслуговує 8 населених пунктів. Наступним етапом стане підключення Добропілля, Селідового і ще декількох міст півночі області. До кінця січня Єдиний аналітичний сервісний центр отримуватиме дзвінки з усіх міст області і запрацює на повну потужність. Зараз IT-фахівці ретельно готуються до запуску, поліцейські вручну коригують геоінформаційну базу. З розширенням території обслуговування у кол-центрі поступово збільшується кількість операторів – щодня на зміну заступатимуть від 10 і більше працівників. В цілому, в центрі є можливість одночасної роботи 22 операторів. Зараз йде відбір та підготовка кандидатів.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення видала дозвіл на мовлення на території проведення АТО Національній телекомпанії України, що розповсюджуватиме передачі першої програми “Українського радіо”. Мешканці підконтрольних та окупованих територій зможуть слухати інформаційні програми “Українського радіо”, а також передачі, створені спільно з “Голосом Донбасу”, “Радіо Свобода”, які адаптовані для мешканців окупованих районів Донецької і Луганської областей
За словами члена Національної ради Сергія Костинського, теоретичні розрахунки показують, що при потужності 50 кВт у денний час мовленням “Українського радіо” будуть охоплені підконтрольні території (Костянтинівка, Краматорськ, Мирноград, Артемівськ, Лисичанськ) та більша частина окупованих територій, у тому числі міста Донецьк, Горлівка, Макіївка, Торецьк, Шахтарськ, Торез, Єнакієве, Дебальцеве, Брянка, Алчевськ. В нічний час покриття сигналом буде значно кращим – він охопить усі окуповані райони Донецької і Луганської областей. За приблизними розрахунками, технічно запустити мовлення можна буде за три місяці.

Гуманітарна ситуація

Станом на кінець грудня та першу половину січня гуманітарна ситуація на Донбасі залишалась складною. Попри святкові дні, побільшало обстрілів житлових районів міст та містечок, не обійшлось без втрат серед цивільного населення. Не припинились й обстріли контрольних пунктів в’їзду-виїзду, викрадення громадян. Російські військовослужбовці неодноразово вдавались до злочинів по відношенню до місцевих жителів та грабунків власності мирного населення. Донецька фільтрувальна станція в результаті потрапляння снаряду була вкотре знеструмлена, місцеве населення залишилось без води.
31 грудня у Донецькій області було відкрито два відбудованих мости через річки Казенний Торець та Сіверський Донець. Петро Порошенко назвав цю подію простим і зрозумілим проявом відновлення країни. Мости були зруйновані внаслідок вибуху та руйнування прогонових опор і будов, які унеможливлювали рух пішоходів та транспортних засобів. Ремонтні роботи на цьому об’єкті розпочались у вересні 2016 року.
2 січня у населеному пункті Новолуганське Донецької області (наразі у ньому постійно проживають 3330 місцевих жителів та ще 709 переселенців) відновив роботу відділ поліції. Пункт відкритий на постійній основі згідно розпорядження штабу АТО, поліцейські несуть службу цілодобово. Працівники були направлені до селища з Бахмутського відділу поліції та зведених сил, які мають досвід служби на лінії розмежування.
5 січня в окупованому бойовиками Новоазовську Донецької області російські військовослужбовці увірвались в помешкання мирної жительки, пограбували оселю, а саму жінку піддали ґендерно-обумовленому насильству. Про це повідомив речник Міністерства оборони з питань АТО Олександр Мотузяник. Він додав, що такі дії почастішали внаслідок надмірного вживання алкоголю і погіршення дисципліни серед російських військових і бойовиків.
8 січня військовослужбовці ЗСУ доставили тіло загиблої мешканки з осколковим пораненням ноги до Красногорівки. Ймовірно вона загинула в результаті мінометного обстрілу бойовиками «ДНР» підконтрольної Україні території ще 5 січня. Тіло було знайдено на автодорозі «Красногорівка – Старомихайлівка» напередодні, але раніше його не вдавалось вивезти. На вигляд дівчині було близько 25 років.
11 січня прес-служба Національної гвардії України повідомила про те, що в окупованому Донецьку бойовики затримали медичну сестру, яка працювала у військовій частині. Незадовго до цього вона не з’явилась на роботу і 8 січня її син повідомив командуванню військової частини, що мати була схоплена поліцією «ДНР». У Нацгвардії повідомляють, що медсестра була цивільним службовцем і доступу до державної таємниці за характером виконання своїх обов’язків не мала.
Також 11 січня бойовики обстріляли з мінометів житлові квартали Красногорівки. Обстріл розпочався близько 11 години вечора, коли мешканці перебувати у домівках. У результаті був тяжко поранений мирний житель міста похилого віку, співробітники поліції надали йому медичну допомоги. Прямого попадання зазнала п’ятиповерхівка по вулиці Суворова.
Того ж дня бойовики обстріляли Авдіївку з важкої зброї, у результаті чого була перебита одна лінія електропередач і знеструмлена Донецька фільтрувальна станція. 14 січня станом на першу годину дня робота станції була відновлена, жителі Авдіївки, частково Донецька і Ясинуватої, Василівки, Червоного Партизана, Крутої Балки мали доступ до питної води з вечора. Нагадаємо, що за грудень 2016 року робота Донецької фільтрувальної станції була зупинена двічі.
Станом на 11 січня понад 6 тисяч осіб скористались пунктом обігріву Червоного Хреста, який із 5 грудня 2016 року функціонує у селищі міського типу Станиця Луганська. Половину з них становлять жителі похилого віку, в тому числі й люди з інвалідністю, інша половина ─ матері з дітьми.
12 січня Національна рада видала дозвіл на мовлення на території проведення АТО Національній телекомпанії України. Вона розповсюджуватиме інформаційні програми «Українського радіо», а також передачі, які були створені спільно з «Голосом Донбасу» та «Радіо Свобода». Мовленням будуть охоплені не лише підконтрольні території, а й частина непідконтрольних, зокрема Донецьк, Горлівка, Макіївка. За приблизними розрахунками, технічно втілити це в життя можна буде за три місяці. Натомість 14 січня ватажок терористичної організації «ДНР» Олександр Захарченко заявив, що глушитиме частоту «Українського радіо».
12 січня проросійські бойовики вели обстріл по житлових районах Мар’їнки. Близько 5 години вечора 64-річна жителька із осколковим пораненням була доставлена в лікарню міста Курахово. В момент обстрілу жінка знаходилась на власному городі на вулиці Леніна. На місці працювала слідчо-оперативна група поліції.
13 січня на Литовському національному телебаченні пройшов благодійний концерт за ініціативи волонтерської організації «BLUE/YELLOW». На цьому заході вдалось зібрати близько 120 тисяч євро, які будуть використані як для підтримки ЗСУ у боротьбі проти російської агресії, так і для цивільного населення, яке зазнає страждань у ході збройного протистояння. Захід пройшов за підтримки Міністерства закордонних справ Литви, Литовської армії та Міністерства внутрішніх справ Литви.
13 січня бойовики вкотре обстріляли контрольний пункт в’їзду-виїзду «Мар’їнка». Цього разу російські найманці відкрили вогонь близько 8 години вечора зі стрілецької зброї та підствольних гранатометів. Обстріл вівся понад годину із боку непідконтрольного українській владі населеного пункту. На щастя, у цей час у межах КПВВ не перебувало мирних жителів, обійшлось без жертв серед цивільного населення.
14 січня у прес-центрі штабу АТО з’явилась інформація про те, що бойовики, провокуючи українських військовослужбовців, посилили обстріли житлових населених пунктів. Протягом трьох діб вони вели обстріл поблизу Калиново-Попасної та Новозванівки. Також були обстріляні помешкання мирних жителів у місті Ірміно Луганської області.
Втім, за цей проміжок часу позитивні аспекти в загальній динаміці процесів все-таки проявляються: відбудовані два мости у Донецькій області, відновлена робота відділу поліції у Новолуганському, активізується розповсюдження українського мовлення на сході України. Також варто відмітити те, що гуманітарна ситуація на Донбасі є небайдужою і для представників інших країн. Цього разу свою підтримку висловила Литва, її уряд та громадянське суспільство.

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ

Бої у першій половині січня на Донбасі, згідно з доповідями СММ ОБСЄ, можна позначити як такі, що мали характер середньої інтенсивності. У порівнянні з останнім періодом в грудні, СММ відзначало від 20 до 170 вибухів (1-8 січня), а після свят- стало знову «гаряче» (320-700 вибухів – в Донецькій області). У Луганській, як зазвичай, спокійніше (до 300).
На світлодарській дузі активність знизилась через вирівнювання фронту і взяттям ВСУ висот перед Світлодарськом і с. Луганським. Завдяки БПЛА Місія побачила 250 свіжих воронок на передньому краї перед населеними пунктами. Перебуваючи в Дебальцеве 13 січня СММ провела аналіз удару від міномета 120 мм. Ситуація ідентична “обстрілу” останнього періоду грудня. Несподівано під “обстріл” потрапив Вуглегірськ, який не зачіпало з лютого 2015. Сторонами використовувалися важкі міномети, артилерія, БМП, ЗУ. З Горлівки спостерігачі фіксували постріли з мінометів. Ударів в місті відзначено не було.
На донецькому напрямку під обстрілом перебувала ділянка Новоселівка-Новгородське-Авдіївка-ДАП-Мар’їнка-Красногорівка, а в Приазов’ї-Гнутово, Заіченко, Куликове, Пикузи, Широкіно, де використовувалися активно-реактивні снаряди.
На Луганщині без змін з розведенням військ і озброєнь в Станиці Луганській та Первомайськ-Золоте. На мосту в Станиці Луганській по обидві сторони лінії зіткнення члени СММ знаходять фрагменти ручних гранотометів й мін. Про бої в районі мосту в Щасті не повідомлялося. Незмінною спостережної позицією і базою ОБСЄ є Кадіївка, звідки чутно розриви снарядів по лінії Новозваннівка-Новоолександрівка-Троїцьке-Калиново-Ірміно-Сміливе. 11 січня стався обстріл с. Сентянівка. Група СММ знайшла фрагмент протитанкової ракети, випущеної з північного напрямку.
СММ продовжує моніторинг щодо відведення техніки. Так 5 січня СММ зафіксувало велике скупчення техніки “Л/ДНР”, в т. ч РСЗВ на полігонах в Міусинську і с. Бугаївка. Відзначивши наявність озброєнь ЗСУ, СММ констатувала, що раніше воно не було верифіковано, як відведене.
Групи ОБСЄ продовжують відвідувати неконтрольовані ділянки українсько-російського кордону. У тижневому звіті було зазначено, що через КПП “Донецьк” 7 січня в Україну в’їхав фургон з написом “Вантаж 200”.
З 1 січня 2017 р. в ОБСЄ головує Австрія. Новий голова,міністр закордонних справ С. Курц разом з главою українського МЗС П. Клімкиним прибули в Маріуполь 3 січня, де він зробив кілька заяв з приводу ситуації на Донбасі, а також висловив думку про те, що озброєнна місія ОБСЄ, є малоймовірним фактором.
Генерал-майор Борис Кременецький-офіцер СЦКК дав розгорнуте інтерв’ю українському виданню з приводу діяльності ОБСЄ, де він зазначив, що в СММ під виглядом спостерігачів працюють співробітники ГРУ і ФСБ.
Учасник ТКГ Ірина Геращенко дорікнула ОБСЄ в “подвійних стандартах” через невдоволення рішенням України про відключення російського телеканалу “Дощ”.
ОБСЄ на своєму каналі опублікувало відео за грудень 2016г, де члени “ДНР” САУ ведуть вогонь в напрямку Світлодарська.
Глава української делегації у ПА ОБСЄ А. Герасимов закликав світове співтовариство утриматися від роботи з делегаціями РФ, якщо до їх складу входять особи, обрані до Держдуми в Криму.

Обмеження свободи пересування та інші перешкоди у виконанні мандата СММ:
2 січня озброєні члени «ДНР» зупинили патруль СММ на блокпості і, перш ніж дозволити патрулю проїхати, перевірили багажні відділення автомобілів СММ.
Військовослужбовці ЗСУ на блокпості не дозволили патрулю СММ проїхати із підконтрольного уряду с. Катеринівка до підконтрольного уряду м. Попасна посилаючись на відсутність відповідного наказу керівництва.
У підконтрольному «ЛНР» смт Калинове три озброєні члени «ЛНР» повідомили членам патруля Місії, що в’їжджати до цього району їм не можна. Потім прибув озброєний «командир» і пропустив спостерігачів. Після того як патруль проїхав певну відстань, спостерігачів зупинив інший озброєний член «ЛНР» і наказав їм негайно залишити цей район.
У Петрівському озброєні члени «ДНР» напротязі неділі наполягали на супроводжуванні патруля Місії до місця розташування камери СММ. Командир підрозділу ЗСУ не пропустив спостерігачів до місця розміщення відведеного важкого озброєння ЗСУ, пояснюючи це тим, що він не отримав на це дозволу від свого вищого керівництва. Військовослужбовці ЗСУ не пропустили патруль Місії до військової бази в підконтрольному урядові с-щі Лісне,Кас’янівці та Тополиному .
Коли члени патруля Місії спостерігали за тим, як на блокпості «ДНР» проводили обшук транспортного засобу, неозброєний член «ДНР» наказав спостерігачам покинути цей район.
Неподалік Широкино військовослужбовці ЗСУ спочатку попросили патруль Місії покинути цей район після того, як спостерігачі помітили протитанкову гармату під камуфляжною сіткою за військовою вантажівкою, але потім дозволили СММ залишитися, попросив спостерігачів перемістити свої автомобілі за межі видимості цього озброєння.
Військовослужбовці ЗСУ в місці розміщення відведеного важкого озброєння відмовили патрулю Місії в доступі на територію об’єкта, коли ті відмовилися показати свої національні паспорти.
На блокпості в підконтрольному «ДНР» Дебальцевому озброєна жінка затримала патруль Місії на 27 хвилин, перші ніж дозволити спостерігачам проїхати.
14 січня озброєні члени «ДНР» зупинили патруль Місії на блокпості на схід від підконтрольного «ДНР» с. Соснівське і не пропустили спостерігачів до населеного пункту. Через кілька хвилин два неозброєні члени «ДНР» також сказали спостерігачам, що їх пропустять лише тоді, коли СММ узгодить свої поїздки з їхнім керівництвом або покаже план патрулювання.
14 січня озброєні чоловіки на блокпості в підконтрольному «ДНР» с-щі Кремінець пропустили патруль СММ тільки після того, як перевірили посвідчення особи і паспорти спостерігачів Місії, а також оглянули багажники автомобілів СММ. У подібній ситуації члени патруля Місії опинилися й на іншому блокпості «ДНР» поблизу Кремінця, де озброєний член «ДНР», від якого ішов запах алкоголю, перевірив багажник і вміст одного з наплічників.

Таким чином, перша частина січня стала не багатою на події. Не перший раз помічаючи у звітах ОБСЄ “цікаві факти” про обстріли та рух техніки, розумієш, що як необхідно, щоб на неконтрольованій урядом території був присутній канал/радіостанція для висвітлення реального стану у зоні бойових дій, хоча б за матеріалами ОБСЄ.