Огляд ситуації на сході України (16-28 лютого 2017 р.)

Фото Донбас-Арена "зовнішнє управління"

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк, Владислав Літвін

28 лютого 2017 р. «ДНР» і «ЛНР» ввели «зовнішнє управління» на підприємствах з українською юрисдикцією, що знаходяться на непідконтрольній Україні територіях Донецької та Луганської областей. Найбільших втрат внаслідок цих дій зазнав бізнесмен Рінат Ахметов.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ


Геополітична ситуація

Результати зустрічі «нормандської четвірки», збереження антиросійських санкцій, статус відносин між НАТО та РФ – такими темами в рамках «українського питання» опікувалася міжнародна спільнота у другій половині лютого.

Чергова зустріч у нормандському форматі на рівні міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії відбулася в Мюнхені 18 лютого 2017 року. У результаті переговорів вкотре була досягнута домовленість щодо припинення вогню, розведення озброєння та надання можливості місії ОБСЄ здійснювати контроль за режимом тиші. Окрім того, сторони узгодили рішення про нову зустріч, що буде присвячена параметрам політичного врегулювання. Напередодні цієї події глава МЗС Німеччини Зігмар Габріель в розмові з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим вже закликав Москву використати свій вплив на сепаратистів на сході України, щоб змусити їх відвести зброю від лінії зіткнень. А федеральний канцлер Ангела Меркель заявила, що Мінські угоди мають зберігатися попри проблеми з їх виконанням, наголосивши про неприйнятність дій Росії щодо України. Врешті-решт, «українське питання» знову постало на порядку денному обговорень в ООН. До негайного припинення вогню на Донбасі закликав всі сторони конфлікту і генеральний секретар організації Антоніу Гутерреш під час засідання Ради безпеки ООН щодо нерозв’язаних конфліктів у Європі. Тим не менш, незважаючи на результати переговорів, про позитивні зрушення у процесі врегулювання кризи на Донбасі говорити зарано.

Не знижується й актуальність іншої «болючої» для України теми – питань антиросійських санкцій. Відтак, у США група конгресменів, що представляють Республіканську і Демократичну партії, представили законопроект, який не дозволить адміністрації президента США Дональда Трампа скасувати санкції проти Росії без схвалення Конгресу. У відповідь на це МЗС РФ не забарилося відповісти припущенням щодо наміру американських конгресменів таким чином організувати «економічну блокаду» Москви. Неоднозначну позицію щодо санкційних питань займають країни Євросоюзу. З однієї сторони, Федеріка Могеріні, верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики, вважає, що санкції ЄС проти Росії зберігатимуться до виконання Мінських угод. Таку думку поділяють й Балтійські держави. Відтак, прем’єр-міністр Естонії Юрі Ратас заявив, що дії РФ в Криму, на сході України, частині території Грузії та Молдові ставлять серйозні виклики перед Естонією та її союзниками. А в Міністерстві закордонних справ Литви висловили намір зберегти всі антиросійські санкції, доки та не забереться з окупованих територій України. Крім того, у заяві пролунали засудження порушення Росією прав людини, свободи ЗМІ, мирних зібрань, віросповідання та переконань, переслідування кримських татар. З іншого ж боку, канцлер Австрії Крістіан Керн закликав переглянути санкції, введені проти Росії, заявивши, що за їх допомогою так і не вдалося домогтися задовільного результату, а тому виникає питання перегляду важелів впливу на РФ та необхідності розробки нової концепції у цьому контексті. Схожу позицію займає і Болгарія, керівництво якої вважає, що необхідно поступово братися до скасування антиросійських санкцій, перш за все, через збитки для болгарських сільськогосподарських виробників та представників малого і середнього бізнесу.

Проте більш цікавою темою для міжнародних та вітчизняних мас-медіа став «обмін люб’язностями» між Росією та НАТО, лідери яких активізували свої зусилля на дипломатичному рівні щодо взаємної дискредитації. 16 лютого пролунала заява Володимира Путіна, згідно з якою Північноатлантичний альянс своїми діями постійно провокує РФ і намагається втягнути в конфронтацію. Під «діями» президент РФ мав на увазі подальше розширення блоку та розміщення стратегічних і звичайних озброєнь за межами власних національних кордонів, нагадавши, що «стримування Росії офіційно проголошено новою місією НАТО». У відповідь на це генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що розміщення додаткових сил на східному фланзі носить оборонний характер і кількість сил в регіоні не буде пропорційна силам, які розгортає Росія. На цьому з’ясування стосунків між сторонами не завершилося. Відтак, під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив гучну заяву про те, що відносини Росії та Північноатлантичного альянсу й досі мають характер холодної війни і, більш того, запропонував Заходу новий «світопорядок», заснований на балансі власних національних інтересів та інтересів партнерів. Як відреагує на цю заяву Альянс – поки невідомо, проте навряд чи у найближчий час обидві сторони будуть з ентузіазмом враховувати інтереси одна одної.

Не менш напруженим і досі залишається діалог між Росією та Сполученими Штатами, які проявляють неготовність до військової співпраці з Кремлем, у тому числі й у спільній боротьбі проти бойовиків ІДІЛ в Сирії. Проте адміністрація Трампа заявила про можливість співробітництва з РФ за умов виконання останньою своїх зобов’язань в рамках Мінських угод та дотримання перемир’я на сході України. Незважаючи на згадану новину, у посольстві США стурбовані визнанням Росією документів самопроголошених сепаратистських «республік» Донбасу. А новий радник з національної безпеки держави генерал Герберт МакМастер вважає, що «філософія стримування» Росії, яку сповідували США та НАТО, зазнала поразки на прикладі України. За його словами, підхід до військового стримування має спиратись на ідею заподіяння шкоди агресору не лише на етапі контрудару, а просто в ході оборони передових позицій, аби супротивник усвідомив нездатність досягнути своєї мети за прийнятних для нього втрат.

Вищезазначені події дають змогу зробити висновки про суперечливу ситуацію, яка продовжує складатися довкола міжнародного виміру подій на сході України: негативними моментами у даному випадку стають неузгодженість серед країн Євросоюзу позицій щодо збереження антиросійських санкцій та відсутність дієвих кроків по врегулюванню ситуації пропри чергові переговори «нормандської четвірки». Однак можна прослідити й інші тенденції, а саме – визнання неефективності нинішніх важелів тиску на РФ та усвідомлення серйозності викликів, які ставить перед Заходом російське керівництво, що дає змогу припустити вірогідність вироблення нових (більш ефективних) підходів до врегулювання «українського питання».

Політична ситуація

Друга половина лютого була насичена подіями у політичній сфері конфлікту на сході України. Продовжується блокадна епопея, яка набирає все більших обертів.

Активісти-блокадники заявили, що не мають наміру знімати блокаду. В той час як «Блок Петра Порошенка» та «Народний Фронт» закликають учасників блокади повернутися в правове поле, народний депутат від «Самопомочі» Семен Семенченко блокує правоохоронні органи, що займались проведенням огляду та перевірки осіб з вогнепальною зброєю у Бахмуті Донецької області. Сам народний депутат заявив, що поліція намагалася незаконно затримати «ветерана війни за незалежність» з офіційно зареєстрованою зброєю.

Ситуація загострилась ще більше, коли «Штаб блокади торгівлі з окупантами» повідомив, що за їх інформацією готується штурм редуту «Запоріжжя». «Штаб» закликав патріотів України терміново прибути на допомогу гарнізону редуту «Запоріжжя» й звернувся до «патріотів України, що мають офіційно зареєстровану зброю, із закликом долучатись до лав учасників блокади».  МВС, в свою чергу, спростовував будь-які наміри штурму.

Епопея продовжилася спробою блокадників збудувати редут під Адміністрацією президента. «Ми хочемо, щоб президент Порошенко підтримав блокаду ОРДЛО і депутати БПП підтримали законопроект про заборону «торгівлі на крові», – заявив нардеп від «Самопомочі» Єгор Соболєв. В Києві не обійшлося без жертв: близько 10 осіб постраждали, також зазнав поранень один поліцейський. За даними Національної поліції, було затримано 5 осіб.

Наступного дня, 20 лютого, подібна акція відбулася в Запоріжжі. Близько півтори сотні городян, зокрема депутати Запорізької міської ради від фракцій «Укроп», «Батьківщина» та «Самопоміч» на мітингу на підтримку блокади висловили недовіру уряду та президенту. На щастя, цього разу обійшлося без сутичок.

25 лютого учасники «блокади Донбасу» заявили про розширення блокади та відкриття нового редуту в районі селища Новотроїцьке Донецької області. Зазначається, що це перший редут на Маріупольському напрямку. Його завдання – перекрити торгівлю на лінії Донецьк-Маріуполь. «Штаб планує й далі розширювати мережу редутів блокади на крові», – заявили організатори.

Однак вже 28 лютого стався інцидент на редуті блокадників у Кривому Торці. Учасники блокади заявляють про напад на них групи «тітушок» та повідомляють, що один з блокадників отримав ножове поранення. На думку учасників блокади, «тітушки» є працівниками однієї з охоронних фірм Ахметова і Нусенкіса. Поліція затримала 37 осіб, які вчинили напад на учасників блокади.

В той самий день «Штаб блокади» повідомив, що відмовляється вести переговори із прем’єр-міністром України Володимиром Гройсманом і планує розширити географію блокади. У відповідь Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звернувся до народних депутатів: «Шановні колеги, відсиджуватися вже потрібно закінчувати. Давайте приймемо закон, що кожен громадянин України має право перекривати залізничне полотно. Ви не хочете такого закону?». «Такого закону немає й, напевно, не буде. Тоді давайте дотримуватися тих, які є. І тоді давайте дамо ті повноваження силовим органам, щоб відновити тут ситуацію», – заявив Аваков.

Самі ж представники самопроголошених республік зажадали від Києва припинити транспортну блокаду Донбасу до початку березня. В противному випадку ватажки так званих «ДНР» і «ЛНР» погрожують ввести «зовнішнє управління на підприємствах української юрисдикції й перестати постачати вугілля Україні». Як йдеться в їх заяві, «на підприємствах з українською юрисдикцією в «ДНР» з нуля годин 1 березня вводиться «зовнішнє державне управління».

Не менший резонанс викликала й інформація стосовно візиту керівника українського центру звільнення полонених «Офіцерський корпус» Володимира Рубана та депутата Верховної ради України Надії Савченко в «ДНР» 24 лютого. Речник Служби безпеки України Олена Гітлянська повідомила, що Володимир Рубан був затриманий на Донеччині. В свою чергу, Володимир Рубан заявляє, що «сьогоднішній обмін, який повинен був відбутися поза Мінськими угодами, зірваний, тому що я не потрапив на ту територію». Він також повідомив, що народний депутат України Надія Савченко 24 лютого не перетинала КПВВ «Мар’їнка» разом з ним, вони зустрілися вже в Донецьку.

Згідно з цим фактом, СБУ закликало Надію Савченко надати пояснення з приводу її поїздки до Донецька. Пояснення своєї поїздки Савченко надала у  Facebook. «Я зараз свідомо пішла на ризик своїм життям, щоб визволити наших українських полонених й довести гуманітарну складову Мінського процесу до фіналу», – йдеться у повідомленні Савченко. Пізніше вона також зазначила, що її візит був погоджений у Москві.

Таким чином, запеклість риторики та сутички власне в українському суспільстві не поступається військовим ескалаціям на фронті. Кожна сторона звинувачує одна одну в зраді інтересів України й українського народу. Все це провокує ряд питань: хто більш небезпечний – внутрішній чи зовнішній ворог, та хто насправді зі сторін є тим самим внутрішнім ворогом?

Соціально-економічна ситуація

Соціально-економічна ситуація на сході України залишалася напруженою, насамперед, через питання блокади тимчасово окупованих територій. Також продовжується незаконна діяльність НЗФ.

В так званому «штабі блокади торгівлі з окупантами» заявляють про намір продовжити блокування на Донбасі. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій у Facebook у четвер. «Блокада буде продовжуватись! Всі погрози зі сторони корумпованої влади свідчать про те, що ми на вірному шляху і дають нам силу та натхнення перекривати шляхи фінансування тероризму та окупантів, які поки що лишаються вільними», – йдеться в заяві.

Видобуток енергетичного і коксівного вугілля в Україні в січні 2017 року збільшився на 13,7% в порівнянні з січнем 2016 року. Про це пише liga.net з посиланням на Міненерговугілля. Міненерго уточнює, що всього видобуток на українських шахтах становив 3,659 млн. тон. При цьому державні шахти видобули 466,5 тис. тон, що на 0,7% менше, ніж в січні 2016 року, а частка видобутку держшахт в загальному балансі становила 12,7%.

«Видобуток дефіцитних марок вугілля А (антрацит) і Т (тошак) на тимчасово непідконтрольних Україні територіях зріс на 49%, до 913,1 тис. тон. «ДТЕК Ровенькиантрацит» збільшив видобуток на 59% – до 348,6 тис. тон антрациту, а «ДТЕК Свердловантрацит» – на 36,7%, до 260 тис.  тон. На 49% зріс видобуток худого вугілля в компанії «ДТЕК Комсомолець Донбасу» – до 304,5 тис. тон», – повідомляє Міненерго.

Станом на кінець минулого року мовлення українських теле- і радіокомпаній було відновлено в 29 населених пунктах Донецької і Луганської областей. Про це заявив голова Нацради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко під час засідання комітету Верховної Ради з питань свободи слова, звітуючи про роботу в 2016 році, повідомляє «Укрінформ». Він додав, що наразі на сході України здійснюють мовлення 30 вітчизняних телевізійних компаній і 31 радіокомпанія.

ПАТ «Укртелеком» припиняє з 1 березня 2017 року надання послуг на непідконтрольній частині Донецької області через втручання невстановлених осіб у роботу мережі та захоплення офісу озброєними особами. Про це йдеться у повідомленні компанії «СКМ», що володіє контрольним пакетом ПАТ «Укртелеком». «Оператор втратив технічну можливість централізовано керувати обладнанням на непідконтрольній території Донецької області і, відповідно, локальний фрагмент мережі оперативно відключено від загальнонаціональної мережі. Припинено надання послуг телефонного зв’язку та доступу до мережі інтернет для майже 200 тисяч осіб», – йдеться у повідомленні.

Кабінет міністрів затвердив порядок ввезення та вивезення товарів з району проведення антитерористичної операції. Відповідне рішення було прийнято на засіданні 1 березня. «Суб’єктам господарювання забороняється переміщувати на тимчасово неконтрольовану територію та з неконтрольованої території товари за винятком харчових продуктів та ліків виключно у складі гуманітарних вантажів, товарів та продукції, що забезпечують функціонування та обслуговування або є необхідними у виробничому процесі металургійної, гірничо-збагачувальної вугледобувної та енергетичної галузі, об’єктів критичної інфраструктури».

Гуманітарна ситуація

Станом на другу половину лютого 2017 р. ситуація у зоні проведення АТО залишалась вкрай непередбачуваною та небезпечною для мирного населення. Жителі прифронтових міст піддавались тривалим обстрілам з боку бойовиків, потерпали від руйнування будівель, відсутності світла та води.

17 лютого голова Донецької військово-цивільної обласної адміністрації Павло Жебрівський повідомив, що внаслідок обстрілів бойовиками Авдіївки декілька будівель знаходиться у стані повного чи часткового руйнування. Зокрема він нагадав про п’ятиповерхівку за вулицею Гагаріна, де осунулась частина стіни, мешканці знаходяться під загрозою руйнування будинку.

Того ж дня начальник Головного управління Національної поліції в Донецькій області В’ячеслав Аброськін надав інформацію щодо обстрілу Авдіївки. Під вогонь потрапили стара частина міста і центр. В кварталі Ювілейний спалахнула пожежа. Один із снарядів влучив у житловий будинок, два юнаки 1997 та 2002 років народження зазнали осколкових поранень.

О 10 годині вечора цього ж дня незаконні збройні формування обстріляли й околиці Волновахи, гарячою точкою було село Трудівське. Двоє місцевих жителів (батько з сином) отримали осколкові поранення. 15-річний хлопець був доправлений до найближчої лікарні із серйозним пораненням передпліччя. Усього було пошкоджено 22 будівлі.

17 лютого був опублікований звіт Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ). За його даними наразі близько 1 млн. дітей потребують невідкладної гуманітарної допомоги ─ це майже вдвічі більше, ніж минулого року. У звіті зазначено, що діти знаходяться під постійним страхом, оскільки проросійські бойовики періодично завдають удару українським містам, крім того існує небезпека через міни та інші вибухові пристрої.

18 лютого представники Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні заявили про те, що Донецька фільтрувальна станція тривалий час знаходилась у «зоні ризику» і вкотре піддалась постійним обстрілам збоку проросійських бойовиків. Цього разу критичне становище було зумовлене бойовими діями у районі населених пунктів Авдіївка та Ясинувата. Донецька фільтрувальна станція була знеструмлена наприкінці січня і відновити її роботу було неможливо через обстріли, під які потрапляли і бригади ремонтників.

Ввечері того ж дня Донецька фільтрувальна станція як і Авдіївський коксохімічний завод залишилась без електропостачання. Окрім Авдіївки електрика була відсутня і в 10 інших прилеглих містах сходу України. Жителі знову залишились без води і світла. Українській стороні вдалось досягти домовленості із незаконними збройними формуваннями задля безперешкодного ремонту електромережі.

Уряд Німеччини підтримує програми Німецького Червоного Хреста з надання допомоги внутрішнім переселенцям в Харківській області, допомога буде надана насамперед людям похилого віку та багатодітним сім’ям. Про це йдеться у повідомленні посольства Німеччини в Україні, пише DW.com.Федеральний уряд Німеччини ухвалив рішення щодо надання фінансової допомоги програмам Німецького Червоного Хреста (DRK) для внутрішньо переміщених осіб в Україні до середини 2019 року. Німеччина надає для цих цілей додатково 4,5 мільйона євро. DRK, своєю чергою, додатково робить власний внесок у розмірі 285 тисяч євро.

Уряд Італії надав 1 мільйон євро Всесвітній Продовольчій Програмі ООН і ЮНІСЕФ для надання підтримки людям, постраждалим в результаті конфлікту на сході України. Про це повідомляє Центр новин ООН. «Внесок Італії дозволить ВПП надати продовольчу допомогу найбільш вразливим групам населення, які не отримують допомогу від інших гуманітарних організацій. ЮНІСЕФ, в свою чергу, планує розширити свою програму по поширенню інформації про мінну загрозу серед сімей, що живуть в зоні конфлікту», – йдеться в повідомленні.

24 лютого у результаті прямих влучань у резервуари №1 питної води та склад хлору робота Донецької фільтрувальної станції була вкотре зупинена, працівники були евакуйовані. Рішення щодо не функціонування ДФС було прийнято керівництвом, оскільки останнім часом місцевість неодноразово підпадала під обстріли. Містяни знову залишились без води.

Так само в цей день бойовики обстріляли контрольний пункт в’їзду-виїзду «Майорськ». Вони використовували стрілецьку зброю, у тому числі крупнокаліберні кулемети. Унаслідок обстрілу постраждалих не було. 28 лютого проросійські бойовики обстріляли й КПВВ «Мар’їнка». Під час обстрілу у межах контрольно-пропускного пункту не перебували мирні жителі, обійшлось без людських жертв.

Отже, протягом другої половини лютого 2017 р. жителі східних територій знаходились у досить непростій безпековій ситуації. Їх нелегке становище спостерігалось і цього разу. Втім, міжнародна спільнота проявляє небайдужість до подій, які відбуваються на Донбасі та продовжує підтримувати мирне населення.

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ

Незважаючи на чергові домовленості від 1 лютого 2017 р. про відведення військ, на цей раз у трикутнику Донецький аеропорт-Ясинувата-Авдіївка, обстріли з «Градів» мирних кварталів донецької агломерації продовжились. СММ ОБСЄ заявляє про використання з обох боків забороненого озброєння,але відеодокази надходили саме від членів «ДНР», які самі й знімають запуски з БМ-21 й викладають їх у відкритий доступ. В той же час, за даними бойовиків поступово зменшувалась інтенсивність обстрілів ЗСУ –  з  5600 до 80 під кінець першої половини місяця, а потім знову досягла відмітки 1200 наприкінці лютого.

У Донецьку снаряди потрапляють вже й у центральні райони міста. Хоча про потрапляння міни  на вул. Елеваторну 1 лютого в звіті СММ ОБСЄ  згадки не має. Цей епізод викликає питання, як й той що стався пізніше 3 лютого, де спостерігачі теж не змогли чітко визначити, що сталося в районі «Мотелю». Те що імідж СММ ОБСЄ в Донецьку підірваний показали події 15 лютого, коли члени «ДНР» відверто поглузували над Місією.

Взагалі район ДАП-Промзона-ДФС-Крута Балка залишався впродовж лютого найнебезпечнішою точкою на Донбасі. Тут бої за контроль над фільтрувальною станцією стали предметом стурбованості голови СММ Ертурула Апакана з приводу можливого екологічного лиха внаслідок потрапляння у цистерни з хлором снарядів. Він наполягає на розмінуванні зони ДФС та демілітарізації зони навколо неї. Хто саме обстрілює станцію і кому це вигідно ОБСЄ не може встановити, через відсутність повного доступу на об’єкт.

Не менш активно вибухи лунали на  маріупольському напрямку. Протистояння у районі Широкіне-Сартана-Саханка-Пікузи мало наслідком руйнування сільської інфраструктури. Не обійшлося й тут без реактивної артилерії.

Нагадала про себе Світлодарська дуга в останній тиждень лютого. Місія ОБСЄ фіксувала роботу артилерії та мінометів з Горлівки, Дебальцевого та Світлодарська. Під вогонь потрапила Курдюмівка.

Бої на Луганщині не мають наступально-інтенсивного характеру, якщо порівнювати с Донеччиною, але стрілецьке озброєння та артилерію використовують «за розкладом» та в традиційних містах: Калинове-Попасна, Троїцьке, Золоте, Новоолександрівка, Жовте, Кримське, Трьохізбенка, Сокольники, Щастя та Станиця Луганська.

Сторони не дотримуються процедури відведення та зберігання озброєнь, тому СММ кожного дня фіксує ці порушення.

У лютому члени «Л/ДНР» почали «сезон полювання» на спостерігачів ОБСЄ та їх обладнання, продовжуючи робити спроби обмеження діяльності СММ на підконтрольній їм території.

Міністр закордонних справ РФ С.Лавров звинуватив ОБСЄ в необ’єктивності висвітлення подій на Донбасі. Разом з тим колишній представник України у мінській контактній групі Роман Безсмертний вважає, що Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не здатна впоратися з безпекою в Європі.

У зв’язку з черговими вбивствами польових командирів «Л/ДНР» ОБСЄ не підтверджує спецоперації СБУ в ОРДЛО. Натомість заступник голови СММ ОБСЄ Александр Хуг в інтерв’ю розповів, що особисто зустрічався на Донбасі із людьми, які стверджують, що вони є членами підрозділів російської армії.

Голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Австрії С.Курц заявив,що ОБСЄ має намір збільшити число спостерігачів у складі своєї СММ в Україні, зміцнити її технічний потенціал і збільшити години патрулювання уздовж лінії зіткнення.

У автора викликала зацікавленість інформація про такі обмеження свободи пересування у виконанні мандата СММ. Так 4 лютого на блокпості «ДНР» у м. Горлівка озброєні чоловіки не дозволили патрулю СММ проїхати далі на північ після того, як спостерігачі відмовилися відкрити багажники своїх автомобілів. Патруль Місії вирішив залишити цей район, проте озброєні особи сказали спостерігачам не рухатися, допоки їхній «командир» не надасть «дозвіл».

У Донецьку чоловік, який агресивно керував автомобілем із табличками «ДНР» і жестами вказував на патруль Місії, навмисно двічі врізався в автомобіль СММ. Жоден зі спостерігачів не постраждав. Автомобіль Місії отримав незначні пошкодження.

На околиці підконтрольного «ЛНР» Калинового патруль СММ спробував відстежити сліди важкої техніки, які проходили через залізничну колію. Три озброєні чоловіки (віком 20–25 років) зупинили команду Місії, до яких приєдналися ще п’ятеро озброєних чоловіків після того, як спостерігачі попросили надати можливість переговорити з їхнім «командиром». «Командир» сказав спостерігачам, щоб вони негайно розверталися, оскільки за 20 метрів від них є мінне поле.

11 лютого на перехресті на півдні Донецька озброєні члени «ДНР», перш ніж дозволити патрулю проїхати далі, перевірили багажники автомобілів СММ і особистий наплічник одного зі спостерігачів.

Патруль СММ зупинився на дорозі поблизу підконтрольного «ДНР» м. Вуглегірськ, щоб дозволити вантажівці військового типу («Урал») проїхати повз автомобілі Місії, але вантажівка зупинилися перед машинами патруля, перекривши дорогу. З вантажівки вийшли три члени «ДНР», в одного з яких був автомат. Вони запитали в спостерігачів про ціль патрулювання та попросили керівника патруля показати службове посвідчення ОБСЄ. Після перевірки посвідчення особи чоловіки сказали спостерігачам, що їхня діяльність у цьому районі є вкрай небажаною.

Перебуваючи на спостережному пункті в підконтрольному «ДНР» Дебальцевому, спостерігачі чули 13 пострілів зі стрілецької зброї із західно-північно-західного напрямку від своєї позиції. Принаймні одна куля пролетіла приблизно за 10–20 м. від членів патруля Місії, після чого вони негайно залишили це місце та поінформували про це СЦКК.

Під час моніторингу ротації офіцерів російського представництва в СЦКК, патруль СММ зупинили на блокпості в підконтрольному «ДНР» м. Горлівка. Озброєні члени «ДНР» попросили спостерігачів показати їхні національні паспорти та документи на машини, а також повідомити дати народження та номери телефонів.

Тим часом так звані «гумконвої» РФ  21 та 28 лютого знову переїхали неконтрольовану ділянку українського кордону та прибули до Донецька та Луганська.