Огляд ситуації на сході України (16-30 квітня 2017 р.)

osce Donbas

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк

Однією з найбільш резонансних подій другої половини квітня 2017 р. став перший з початку конфлікту на Донбасі летальний випадок під час роботи співробітників СММ ОБСЄ. Унаслідок підриву автівки ОБСЄ у с. Пришиб на непідконтрольній Україні частині Луганської області один член Місії загинув, а двоє його колег були доставлені на обстеження в медичний заклад

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація


Геополітична ситуація

Міжнародний вимір «українського питання» у період другої половини квітня 2017 року відзначився низкою важливих подій, які викликали неабияку увагу вітчизняного політичного істеблішменту та представників мас-медіа.

Переговорний процес щодо вирішення ситуації на Донбасі залишається стабільним і незмінним. 18 квітня 2017 року представники України, Франції, Німеччини та Росії провели телефонну розмову, під час якої заявили, що альтернативи «нормандському формату» немає. Сторони наполягли на його збереженні у майбутньому та домовилися збільшити зусилля у встановленні тривалого перемир’я заради створення умов для політичного врегулювання на сході України. Більш того, у розмові також йшлося про активізацію зусиль щодо обміну полоненими за схемою «всіх на всіх».

Довгоочікуване рішення Міжнародного Суду ООН стосовно позову України до Росії пролунало 19 квітня 2017 року. З одного боку, українській стороні було відмовлено у затвердженні тимчасових заходів проти РФ за конвенцією щодо заборони фінансування тероризму. Причина відмови – відсутність достатньої доказової бази щодо умисності дії Росії та можливості тимчасових заходів зупинити заподіяння невідновлюваної шкоди (тобто Україна не дотрималася стандартів доказової бази, аби довести умисність перерахування коштів з Російської Федерації до «ватажків» ОРДЛО). Тим не менше, розгляд цієї справи продовжиться, оскільки на даному етапі не йде мова про непідсудність Росії Суду ООН, а лише про невиконання вимог для запровадження обмежень. Тож вищезазначене рішення Суду не обмежує Україну у подальших діях щодо цього звинувачення.

З іншого ж боку, Суд погодив запровадження запобіжних заходів за для захисту національних меншин на території Кримського півострова. Деякі свідчення, які надала українська сторона, були визнані такими, що відповідають визначенню дискримінації. Суд дійшов висновку, що кримські татари та етнічні українці у Криму залишаються вразливими, а тому Росія має виконати наступні міжнародні зобов’язання:

  • утриматися від обмежень прав кримських татар на представництво власних інтересів (включно з поновленням діяльності Меджлісу);
  • забезпечити поновлення освіти на території півострова українською мовою.

Окрім того, Суд зобов’язав як Росію, так і Україну дотримуватися Конвенції про запобігання усіх форм расової дискримінації та повністю виконувати всі положення досягнутих у Мінську домовленостей. Також під час оголошення рішень сторонам нагадали, що Рада безпеки ООН закликала Україну і Росію розробити комплекс заходів з виконання Мінських угод. 21 квітня 2017 року, стало відомо про те, що Міжнародний Суд ООН оголосить календарний розклад розгляду по суті справи «Україна проти Росії» 12 травня 2017 року. Пізніше ж голова української делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи Володимир Ар’єв повідомив, що 45 членів ПАРЄ підписали декларацію з вимогою до Росії виконати рішення Міжнародного Суду ООН щодо відновлення Меджлісу кримськотатарського народу і припинення переслідування української мови в Криму. За словами Ар’єва, підписанти також чітко зазначили, що відновлення співпраці РФ з ПАРЄ можливе лише після деокупації Криму.

Інша гучна подія за участі українських дипломатів стосувалася питання подальшого виконання обов’язків лояльного до Російської Федерації президента ПАРЄ. 24 квітня 2017 року була офіційно оприлюднена вимога депутатів Парламентської асамблеї Ради Європи про відставку голови ПАРЄ Педро Аграмунта. Підставою для такої заяви стало прибуття до Сирії у березні 2017 року делегації депутатів Асамблеї та Держдуми Росії на чолі з Педро Аграмунтом незважаючи на те, що останній не був уповноважений на здійснення такого візиту. Не останню роль у цій події зіграли українські представники – саме вони були одними з тих, хто найбільш активно наполягав на звільненні посади Аграмунтом через порушення головою принципів нейтральності і незаангажованості. Президент не лише відвідував Сирію, не узгодивши це з Асамблеєю, а і здійснив візит спільно з росіянами, які є в санкційних списках через свою причетність до введення військ в Україну і анексії Криму. Вже 28 квітня 2017 року у сесійній залі Парламентської асамблеї Ради Європи офіційно оголосили про висловлення недовіри Аграмунту. Відтепер він не уповноважений здійснювати офіційні візити, брати участь у засіданнях або робити публічні заяви від імені Асамблеї в якості голови. У заяві також відзначається, що Аграмунт поки не надав листа щодо зняття з себе повноважень президента ПАРЄ.

Російська загроза все частіше згадується у демократичних країнах європейського континенту. Нещодавно у своєму щорічному звіті Військова служба розвідки і безпеки Нідерландів (MIVD) висловила застереження стосовно загрози дестабілізації з боку Росії і та її кібератак, які стають більш суттєвими. У звіті підкреслюється, що загроза з боку Росії змінилася протягом декількох років. Тепер вона поєднує збільшення військової потужності, гібридну війну і вплив на перебіг виборів у європейських країнах. Продовжуючи думку щодо сьогоднішнього статусу Росії в євразійському регіоні, американські аналітики роблять висновок про те, що на сьогоднішній день Росія просто не здатна визнати суверенітет своїх найближчих сусідів. Її військові кампанії в Грузії, Молдові, Україні та, ймовірно, у майбутньому в Білорусі, мають на меті унеможливлення для суверенних пострадянських країн здійснювати незалежний від Росії політичний курс. Численні міжнародні зобов’язання РФ в рамках Статуту ООН, Гельсінського Заключного акту або Паризької хартії щодо поваги суверенітету і територіальної цілісності, а також відмови від застосування сили заради зміни кордонів, не втримують державу від вторгнення та анексії територій Грузії чи України. Через це у західної демократичної спільноти немає впевненості в тому, що Росія буде поважати «постійний нейтралітет» у міжнародних відносинах.

Таким чином, друга половина квітня 2017 року виявилася насиченою на події, які мають важливе значення для України. Часткове задоволення позову української сторони проти Росії в Міжнародному Суді ООН, а також подальша зміна керівництва в ПАРЄ підтверджують підтримку суверенітету і територіальної цілісності України з боку міжнародних демократичних інститутів. Тим не менше, враховуючи той факт, що Російська Федерація вже довгий час не виконує свої міжнародні зобов’язання, є великі сумніви щодо виконання нею рішень Суду ООН як у найближчий час, так і в довготривалій перспективі.

Політична ситуація

Однією з найбільш резонансних подій другої половини квітня 2017 р., став нещасний випадок з співробітником СММ ОБСЄ. Унаслідок підриву автомобіля ПММ ОБСЄ у с. Пришиб на непідконтрольній Україні частині Луганської області один співробітник Місії загинув, а двоє його колег були доставлені на обстеження в медичний заклад. Міжнародна спільнота одразу закликала до розслідування. Так, поточний голова ОБСЄ Себастьян Курц заявив, що необхідно провести ретельне розслідування, а винних притягнути до відповідальності.

Невдовзі після цього СБУ розпочало кримінально провадження за статтею «теракт», а СММ ОБСЄ заявило, що проведе власне внутрішнє розслідування. Чотири дні потому перший заступник голови СММ ОБСЄ Александр Хуг повідомив, що в інциденті винні ті, «хто обіцяв не закладати там вибухівку». «Учасники Мінського процесу обіцяли вилучити міни і не закладати нових. Розслідування інциденту триває, низка організацій вивчає обставини події, СММ здійснює внутрішню оцінку», – поінформував він. Тим не менш, СММ ОБСЄ прийняло рішення про часткове відновлення патрулювання в зоні АТО.

Тим часом, для окупованих територій, зокрема Луганська, розпочався новий виток блокади, на цей раз енергетичної. Національна енергетична компанія «Укренерго» повідомила, що з 25 квітня подача електроенергії на територію непідконтрольної частини Луганської області припиняється. Рішення щодо припинення постачання електроенергії було прийняте у зв’язку з відсутністю оплати за поставлену та спожиту на непідконтрольній території електроенергію. Питання щодо припинення електропостачання в окупованій частині Донецької області розглядається, але не стоїть так гостро, як в окупованій частині Луганської області.

Однак, уряд РФ вирішив забезпечити окуповану частину Луганської області України постачанням електроенергії, про що повідомив повноважний представник РФ в контактній групі з врегулювання ситуації на сході України Борис Гризлов. «Відповідно до дій влади України урядом РФ було прийнято рішення про забезпечення електропостачання з боку Російської Федерації в рамках гуманітарної підтримки», – сказав Гризлов.

Разом з тим, Україна, за словами Міністра з питань тимчасово окупованих територій на вимушено переміщених осіб Вадима Черниша, не буде припиняти постачання води на непідконтрольні території Донецької та Луганської областей з гуманітарних міркувань. При цьому міністр підкреслив, що підприємство, яке замовляє у КП «Вода Донбасу» поставки на непідконтрольні території, працює в українському правовому полі.

Продовжуючи тему блокування, варто згади й про проект державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації з блокування російського та сепаратистського мовлення в зоні АТО. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчинов просить прем‘єр-міністра Володимира Гройсмана виділити кошти на його реалізацію, повідомляється на сайті Турчинова. За його словами, керівництво Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації доповіло про детально розроблений проект інформаційного захисту, який «дозволить заблокувати антиукраїнське телерадіомовлення вздовж лінії розмежування в зоні проведення АТО». Зважаючи на невідкладність реалізації цього завдання, Турчинов звернувся до Гройсмана з пропозицією виділити з резервного фонду уряду фінансові ресурси, необхідні для реалізації проекту.

Соціально-економічна ситуація

Міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш заявив, що в Україні не існує єдиної системи обліку зниклих безвісти осіб і їх число може сягати 4 тис. людей. За його словами, Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) наводить число зниклих до 2 тис. осіб. При цьому В.Черниш одразу уточнює, що це не точна інформація, а виключно їхні оцінки. При цьому, за даними Служби безпеки України, офіційно осіб зі статусом зниклих безвісти в Україні 410. Міністр додав, що різниця в цифрах пояснюється тим, що людину не завжди можна визнати зниклою безвісти офіційно, адже вона може не перебувати за місцем проживання, а оточення може вважати, що вона просто поїхала.

Тристороння контактна група в Мінську на засіданні 26 квітня 2017 р. розглянула питання можливої зупинки Луганської ТЕС і припинення водопостачання в окуповані райони Донбасу. Про це повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. Міністр уточнив, що постачання вугілля на Луганську ТЕС можливе лише залізничним маршрутом, що проходить через окуповані території, або з РФ (з шахтоуправління “Обухівське”, що належить енергохолдингу “ДТЕК”), поставити вугілля з українських портів на цю станцію немає можливості. “Якщо не буде розв’язано це питання … можливо таке, що ми зупинимо Луганську ТЕС. По нашій території ми компенсуємо це за рахунок Сєверодонецької ТЕЦ, включимо блоки на газовому вугіллі, перекинемо зі Слов’янської ТЕС. Але забезпечити там ми не зможемо”, – резюмував міністр.

В Маріуполі делегація Норвегії вивчає соціально-економічне становище цього приморського міста. Про це у вівторок повідомили у Маріупольській міській раді. Зазначено, що з іноземною делегацією зустрівся заступник мера Олександр Голтвенко, який розповів, як на сьогоднішній день живе Маріуполь. В першу чергу він відзначив значну роль представників ОБСЄ в Маріуполі і в регіоні в цілому. За його словами, присутність в місті міжнародних організацій є стабілізуючим фактором, завдяки якому жителі відчувають себе в більшій безпеці. Також Голтвенко акцентував увагу гостей на розробленій Стратегії розвитку Маріуполя, розрахованій на п’ять років. Він підкреслив, що завдяки такій «дорожній карті» у міста сформувався чіткий вектор розвитку, виходячи з потреб городян і потенційно сильних сторін.

В Донецькій області запроваджується пілотний проект «Prozorro. Продажі», що спростить доступ до об’єктів державної власності усіх суб’єктів господарювання. Про це у вівторок повідомив на своїй сторінці у Facebook голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський. Він пояснив, що «Prozorro. Продажі» – це електронна система реалізації – продажу та оренди – об’єктів державної та комунальної власності, майна державних підприємств та товариств із суттєвою часткою держвласності. «Приєднуючисть до цього проекту, ми, насамперед, спростимо доступ до об’єктів державної власності усіх суб’єктів господарювання», – констатував Жебрівський. Він нагадав, що минулого року Донеччина першою з областей приєдналась до базової системи електронних торгів Prozorro. У 2016 році за сумою укладених договорів через Prozorro і за відсотком зекономлених коштів Донецька область, на території якої йде війна, посіла друге місце в Україні після Київської області і Києва. А за кількістю оголошених тендерів Донеччина на третьому місці в Україні. Економія бюджетних коштів по завершених торгах склала 403 млн грн (7%).

Гуманітарна ситуація

Друга половина квітня 2017 р. не привнесла видимих та очікуваних змін у становище цивільного населення, яке все ще знаходилось у межах найнебезпечніших районів України. Обстріли позицій українських військових бойовиками часто переходили й на контрольні пункти в’їзду-виїзду, помешкання мирних жителів, що призводило до пошкодження або й повного руйнування будинків, господарських будівель. Жителі потерпали від перебоїв у постачанні електроенергії, але питання водопостачання було врегульовано.

17 квітня під обстріл бойовиків потрапили житлові квартали населеного пункту Авдіївка. Потужний удар було завдано по будівлям на вулиці Тургенєва. Було пошкоджено одразу шість помешкань цивільного населення, у яких ще досі перебували мирні жителі. В одному з будинків унаслідок обстрілу було зруйновано дах. Згодом було повідомлено, що всього пошкоджено аж вісім будівель, один будинок повністю зруйновано.

18 квітня представники української делегації у межах розгляду ситуацій у Криму та на сході України закликали членів Ради Безпеки ООН звернути особливу увагу на гуманітарну ситуацію, дотримання прав людини на тимчасово окупованих територіях. Заступник Міністра з закордонних справ України Сергій Кислиця заявив, що питання цивільного населення є надважливим в урегулюванні конфлікту. Він додав, що своїми діями російська сторона прагне знищити ідентичність народів.

19 квітня у виданні «Українська правда» було опублікувало інформацію щодо німецької благодійної організації «Aktionsbündnis Zukunft Donbass», що має на меті підтримку жителів східних регіонів України, шляхом забезпечення лікарень Луганщини необхідним медичним обладнанням тощо. Але питання продовження надання такої допомоги є відкритим, оскільки побоюючись того, аби вантаж не був затриманий на блокпостах, речі були ввезені на межі Луганщини через Росію, що вважається нелегальним.

20 квітня у прес-центрі штабу АТО повідомили, що для того, аби очистити територію Донбасу від вибухонебезпечних речовин необхідно близько 10-15  років. Начальник координаційної групи з протимінної діяльності штабу АТО Сергій Зубаревський заявив, що вже очищено понад 300 гектарів землі. Також у повідомленні зазначалось, що всього з початку військових дій на сході України загинуло 42 дитини, ще 109 отримали поранення.

20 квітня проросійські бойовики знову направили міномети різного калібру на околиці Авдіївки. Цього разу постраждала стара частина міста. Зокрема згадується про два пошкоджених будинки. На щастя, під час обстрілу ніхто з мирних жителів Авдіївки не зазнав поранень. По закінченню ворожих дій представники ДСНС провели ремонтні роботи для відновлення електропостачання у межах зазначеної території.

У ніч із 20 на 21 квітня бойовики направили зброю на Мар’їнку та місцевість поблизу міста. Унаслідок довготривалого обстрілу було пошкоджено житлові будинки та знеструмлено частину Мар’їнки. Неподалік однієї із багатоповерхівок було знайдено нерозірваний 120-мм снаряд. Відбулись роботи із відновлення електропостачання.

22 квітня у прес-службі Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб повідомили, що було відновлено електропостачання Донецької фільтрувальної станції, але Авдіївка все ще залишалась знеструмленою внаслідок пошкодження лінії електропередач «Макіївка – Авдіївський коксохімічний завод» у результаті нічного обстрілу бойовиками місцевості. Станом на ранок 24 квітня електрика з’явилась у 15% домівок Авдіївки.

24 квітня відбувся обстріл Макіївки, унаслідок якого було пошкоджено ряд домівок місцевих жителів. На вулиці Орджонікідзе спалахнув дах літньої кухні одного з будинків. Працівникам ДСНС вдалось ліквідувати пожежу. Також під час обстрілу було поранено одного з волонтерів, який був доставлений до лікарні міста  Курахове з осколковим пораненням руки.

Того ж дня проросійські бойовики обстріляли контрольний пункт «Мар’їнка» Державної прикордонної служби України. Обстріл вівся з автоматичних гранатометів та стрілецької зброї збоку населеного пункту Олександрівка, що знаходиться під контролем бойовиків. Під вогонь потрапили і житлові квартали міста, було зруйновано помешкання, обійшлось без жертв серед мирного населення.

26 квітня на офіційному сайті Товариства Червоного Хреста України з’явилась інформація щодо ще одного проекту Лисичанського відділу Організації, який був направлений як на внутрішньо переміщених осіб, так і на мирних жителів, що досі знаходились на території проведення воєнних дій і потребували постійної гуманітарної підтримки. Ця програма збору коштів була запущена до Пасхальних свят. У її результаті потребуюче населення було забезпечено продовольчими наборами та одягом.