Огляд ситуації на сході України (16-30 листопада 2016 р.)

toretsk

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк, Владислав Літвін

Суперечливими виявились результати переговорів у «нормандському форматі» міністрів закордонних справ України, РФ, Німеччини та Франції, що відбувалися в Мінську 29 листопада 2016 року. Передусім, було погоджено подальше відведення військ від лінії розмежування на Донбасі, а також  здійснення до кінця цього року обміну великої кількості полонених. Водночас міністри не змогли домовитись щодо головної мети зустрічі – «дорожньої карти» втілення Мінських угод.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ


Геополітична ситуація

Протягом другої половини листопада стан «українського питання» у міжнародному вимірі залишався незмінним. Спостерігалися подальші провокації Російської Федерації як відповідь на осуд її дій з боку міжнародної спільноти. Це знайшло своє відображення і в ініціюванні Росією виходу з угоди щодо Міжнародного кримінального суду в Гаазі, і в порушеннях російськими літаками повітряного простору країн Балтії. Протягом тижня з 14 до 20 листопада 2016 року винищувачі НАТО, які беруть участь у місії патрулювання даної території, двічі піднімалися для супроводження військових літаків РФ.

За два тижні помітною стала й більш різка критика російського керівництва на адресу української влади. Так, 25 листопада у Міністерстві закордонних справ РФ заявили, що Україна «відверто саботує» реалізацію Мінських угод щодо врегулювання ситуації на Донбасі. А прийняту ще місяць тому парламентами України і Польщі Декларацію пам’яті та солідарності в Держдумі РФ назвали проявом русофобії і провокацією проти Росії.

Окрему увагу міжнародної спільноти викликала новина про можливе розташування Росією зенітно-ракетних систем С-400 та ракетних комплексів «Іскандер» у Калінінградській області. США відразу ж розцінили це в якості дестабілізуючого чинника для безпеки Європи та закликали утриматися від дій, що не відповідають зміцненню безпеки в євроатлантичному регіоні. У свою чергу представники НАТО заявили, що розміщення ракетного комплексу біля кордонів Альянсу є демонстрацією «агресивної військової позиції» Росії. Окрім цього, серед лідерів західних країн не припинялися розмови стосовно продовження дії антиросійських санкцій. 17 листопада 2016 року лідери США і європейських держав під час зустрічі у Берліні підкреслили важливість збереження існуючих санкцій проти Російської Федерації через її агресію проти України, поки Москва не виконає зобов’язань за «Мінськом». Не відстала у цьому контексті і Швейцарія, яка розширила список осіб, що не зможуть обходити санкції США і Євросоюзу, введені через агресію РФ в Україні. Про це йдеться в повідомленні швейцарського Державного секретаріату з економічних справ. Слідом за нею Канада розширила перелік фізичних та юридичних осіб Росії, щодо яких діють персональні санкції. До списку додані 15 осіб, у тому числі шість «депутатів Держдуми РФ», які були обрані на території анексованого Криму.

Темі санкцій приділялася увага і під час 18-го саміту Україна–ЄС 24 листопада. Ніякої конкретики, тим не менш, не наводилося. Країни лише зійшлися на тому, що санкції проти Росії мають бути збережені до повного виконання нею Мінських угод і відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, включно з Кримом. Це ж питання обговорювалося і під час нещодавньої телефонної розмови Петра Порошенка з Віце-президентом США Джозефом Байденом. Співрозмовники обговорили актуальні питання співробітництва між Україною і Сполученими Штатами та відзначили важливість координації зусиль із забезпечення виконання Росією її міжнародних зобов’язань.

Тим не менш, західні країни у своїй відповіді на російські провокації не обмежилися виключно економічними важелями тиску. За повідомленням прес-служби Апарату Верховної Ради України 19 листопада 2016 року Парламентська асамблея НАТО визнала факт російської агресії стосовно України, про що була ухвалена відповідна угода. В кінці листопада відбулося й ухвалення резолюції комітету у закордонних справах Європарламенту, в якій йшлося про необхідність єднання країн Євросоюзу у досягненні спільних зовнішньополітичних цілей спільноти, а також про необхідність розробки спільної «реалістичної стратегії» щодо Російської Федерації.

У цей же час під час спілкування Барака Обами з Володимиром Путіним в Лімі американський президент особисто закликав російську сторону виконати свої зобов’язання в рамках Мінської угоди, підкресливши прихильність США й партнерів суверенітету України.  Схожу до американського лідера позицію висловив і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган. Він також вкотре засудив російську агресію і пообіцяв підтримку у розв’язанні питання щодо звільнення окупованої української території.

До більш радикальних дій у відповідь на потенційну загрозу з боку РФ вдалася Польща. В країні ініціювали створення Військ територіальної оборони (ВТО), які розцінюються в якості найефективнішої відповіді на ймовірні дії російського спецназу в рамках гібридної війни, яку веде Росія. А 25 листопада 2016 року Міністри закордонних справ 14 країн Європейського Союзу підтримали перезапуск контролю над звичайними озброєннями у Європі і закликали розпочати новий діалог щодо цієї угоди через низку тривожних подій в останні роки, включаючи незаконну анексію Криму Російською Федерацією і подальшу тривалу кризу на сході України.

Українська ж дипломатія у другій половині листопада дещо активізувала свої дії стосовно міжнародного розслідування військових злочинів на Донбасі. 22 листопада 2016 року Делегація Генпрокуратури надала Міжнародному кримінальному суду докази причетності низки російських генералів до Іловайської трагедії. Тим не менше, невідомо, скільки часу займе розслідування та наскільки задовільними для України будуть його наслідки.

Суперечливими залишаються і результати переговорів у «нормандському форматі» міністрів закордонних справ України, Росії, Німеччини та Франції, що відбувалися в Мінську 29 листопада 2016 року. Передусім, було погоджено подальше відведення військ від лінії розмежування на Донбасі, а також  здійснення до кінця цього року обміну великої кількості полонених. Водночас міністри не змогли домовитись щодо головної мети зустрічі – «дорожньої карти» втілення угод, підписаних у Мінську в лютому 2015 року щодо врегулювання конфлікту на сході України, тож про позитивні результати таких переговорів для української сторони говорити ще зарано.

Таким чином, друга половина листопада не відрізнилася прийняттям доленосних для України рішень у питанні врегулювання кризи на Донбасі. Європейські лідери продовжують тиснути на Росію виключно погрозами санкцій, резолюціями та моральним осудом, у той час як Росія відповідає їм провокативним «словом і ділом», не забуваючи критикувати при цьому українську сторону.

Політична ситуація

Політична ситуація на сході України протягом другої половини листопада залишалась стабільно важкою. І якщо у геополітичному вимірі головною ареною бойових дій стали переговори у “нормандському форматі”, то внутрішньо-політична боротьба радше вийшла на інформаційний ринг.

Так, у Краматорську вже скоро зазвучить україномовна радіостанція “Країна ФМ”. А у Маріуполі почало мовлення військове радіо “Армія FM”, яке вже доступне у Краматорську, Бахмуті, Покровську, Костянтинівці, Щасті. Разом з тим, у Старомиколаївці, де й досі транслюють проросійські канали, скоро з’явиться можливість дивитися українське телебачення. Це стане можливе після введення у експлуатацію телевізійної вежі на горі Карачун, роботи над якою за твердженням прес-служби Держспецзв’язку будуть закінчені найближчим часом.

Однак навіть добудована вишка зможе забезпечити українське мовлення лише у радіусі 70 кілометрів. Для мовлення у підконтрольних сепаратистам Донецьку й Луганську знадобиться ще декілька побідних проектів. Втім за інформацією “Радіо Свобода” у місті Покровськ Донецької області планується побудова ще однієї вежі, що зможе поширити українське телемовлення й на окупований Донецьк.

Тим часом у самому українському телеефірі головною зіркою став екс-президент України Віктор Янукович. На прес-конференції в Ростові-на-Дону екс-президент говорив й про окуповані території. Він заявив, що “територіальна цілісність (України) повинна бути збережена, але без широкої автономії вирішити це питання не вдасться”. Віктор Янукович також вважає, що для виходу з цього конфлікту потрібно “створювати широку автономію. Тому що знадобиться багато часу, щоб з’явилася довіра і повага один до одного. Я маю на увазі Донбас і Україну”. Разом з тим, у подіях на сході України він звинувачує “радикалів, які почали проливати кров у Київ” При цьому він заявив, що з Росії в Україну їхали добровольці, яких не можна назвати найманцями.

Одночасно, волонтерам з розвідувальної спільноти InformNapam вдалося ідентифікувати “добровольців” з 75 російських військових частин, яких, за інформацією InformNapam, переправляли до України за наказом свого командування.

В самій Російській Федерації екс-ватажок “ЛНР” Болотов створює новий сепаратистський рух. За словами координатора групи “Інформаційний спротив” Дмитра Тимчука, головною метою цієї структури декларується об’єднання сил “республік Донбасу” з колабораціоністськими рухами Харківської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей у боротьбі за повне відділення від України. “Програмою руху передбачений “вихід” “ЛНР” з територіальних кордонів Луганської області та відродження проекту “Новоросія”.

Ця інформація корелює з заявою Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який стверджує, що на Україну чекає замороження конфлікту й подальша дестабілізація країни Росією, в тому разі, якщо ми не змусимо РФ виконувати хоча б фундаментальні кроки Мінських домовленостей. В свою чергу, РФ звинувачує Україну в “саботажі” реалізації Мінських угод. За словами російських дипломатів, “у таких умовах своє завдання російська сторона бачить у тому, щоб закликати західних партнерів, які мають вплив на керівництво України, спонукати Київ неухильно слідувати взятим на себе зобов’язанням у рамках мінського процесу”.

В таких умовах російські дипломати бачать своє завдання у підтримці зусиль  “не лише з питань безпеки, гуманітарних та економічних проблем, але й просування пакета політичних реформ”, про який, за їх твердженням, західні й українські колеги з “нормандського” формату постійно чомусь “забувають”.

Нагадаємо, що українська сторона наполягає на неможливості виконання політичної складової Мінських угод без реалізації безпекової й гуманітарної сторони домовленостей. Втім в українському парламенті триває обговорення й політичної складової. Так, у Верховній Раді вже кілька місяців працює неформальний дискусійний майданчик “мінська платформа”, де депутати різних фракцій і політичних груп обговорюють ситуацію на Донбасі, реалізацію мінських угод, зустрічаються з представниками мінських груп. За словами народного депутата України Ірини Геращенко, депутатів цікавили питання методології роботи спостережної місії ОБСЄ та здійснення ними моніторингу, багато питань стосувалися роботи політичної та безпекової груп. Також українські політики звернулися до координатора від ОБСЄ в ТКГ з проханням активізувати всі зусилля задля звільнення заручників.

Соціально-економічна ситуація

Незаконні військові формування продовжують свою діяльність по дестабілізації ситуації на тимчасово окупованих територіях. Так у п’ятницю, 23 листопада, до офісу чеської гуманітарної організації «Людина в біді» в Донецьку прийшли представники угруповання «ДНР» і заявили, що в «акредитації» чеській гуманітарній організації відмовлено. Важливо також, що при цьому в «ДНР» жодним словом причину свого рішення не пояснили.

Окрім того, в Торезі почали різати на метал давно непрацююче обладнання Центральної збагачувальної фабрики імені Кисельова, й це один з небагатьох проявів скрутної економічної ситуації на тимчасово- окупованих територіях.

Також, продовжується виділення гуманітарної та матеріальної допомоги Донеччині та непідконтрольним територіям. Зокрема, Місія Міжнародного Комітету Червоного Хреста направила на непідконтрольні Києву території Донецької області 8 вантажних автомобілів з гуманітарними вантажами. Транспортні засоби перевозили для мешканців Донецької області медикаменти, продуктові та гігієнічні набори.

До того ж, Віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко переконаний в тому, що відкриття на території України Офісу управління ООН з обслуговування проектів (UNOPS) підсилить можливості влади щодо відновлення Донбасу. Започаткування діяльності офісу UNOPS в Україні створить необхідні правові підстави для залучення прямих іноземних інвестицій та грантових коштів, сприятиме реалізації інвестиційних проектів, надаватиме послуги щодо організації управління складними комплексами господарської діяльності.

В рамках угоди передбачається застосування міжнародного досвіду UNOPS у сфері будівництва об’єктів цивільної інфраструктури, реалізації інвестиційних проектів та надання послуг у сфері закупівель.

На відновлення інфраструктури Донецької області наступного року планується виділити близько 10 млрд грн. Про це заявив 29 листопада на прес-брифінгу у Краматорську голова обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський.

Також продовжується розвиток та розбудова інфраструктури на сході України. Так, зокрема, у Лимані 23 листопада відкрили перший в Україні Центр безпеки громади. Ще, в цьому році, на Донеччині з’являться два нових Центри безпеки громади, про це на своїй сторінці в Facebook повідомив голова Донецької військово-цивільної обласної адміністрації Павло Жебрівський.

Майже удвічі планується збільшити пропускну спроможність контрольного пункту в’їзду-виїзду «Мар’їнка». За допомогою міжнародних організацій планується облаштувати до 10 додаткових робочих місць для інспекторів Прикордонної служби в обох напрямку перетину КПВВ. Про це повідомили представники Держприконрдонслужби під час відвідання КПВВ Міністром з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Вадимом Чернишем.

Гуманітарна ситуація

Станом на другу половину листопада, гуманітарна ситуація на Донбасі залишалась критичною. Кожного дня мирні жителі спіткались із ризиками власному життю та безпеці. Попри намагання як української влади, так і громадських організацій покращити існуючу ситуацію, повною мірою контролювати її було неможливо.

Функціонування контрольних пунктів в’їзду-виїзду досі залишалось нестабільним. 24 листопада роботу пункту пропуску «Золоте» було призупинено, оскільки на протилежній стороні сепаратисти не прийняли рішення про пропуск громадян на цьому напрямку. 24-25 листопада бойовики зі стрілецької зброї обстріляли пункт пропуску «Мар’їнка», його роботу було призупинено. Станом на ці дні саме біля даного контрольного пункту перебувала найбільша кількість транспортних засобів для перетину лінії розмежування. Тим не менш, українська влада не залишилась осторонь, так 28 листопада на офіційному сайті Міністерства з питань тимчасово окупованих території та внутрішньо-переміщених осіб України з’явилась інформація про збільшення пропускної спроможності КПВВ «Мар’їнка». Планується пришвидшити пропуск громадян, облаштувавши до 10 додаткових робочих місць для інспекторів Прикордонної служби в обох напрямках перетину.

19 листопада проросійські бойовики з мінометів обстріляли житловий район Красногорівки. Мирна мешканка була поранена внаслідок розриву снаряда біля власного під’їзду. Її госпіталізували до Курахово із численними осколковими пораненнями обличчя, правої кисті та контузією. 21 листопада бойовики встановили самохідну артилерійську установку в житловому кварталі Макіївки і почати стрільбу вбік промислової зони Авдіївки. 27 листопада сепаратисти обстріляли житловий будинок в окупованому селищі Саханка під Маріуполем.

23 листопада в результаті обстрілів гарячих точок Донецької області, один зі снарядів потрапив у водовід, який з’єднує Горлівку і Торецьк. Припинилось постачання води і в сусідні населені пункти. Наразі близько 49 тисяч жителів сходу України залишається без води. Окрім цього, у містах та містечках закриті школи, дитячі садки, у деяких мікрорайонах відсутнє опалення. Попри те, що з Дніпропетровської області було відправлено 2 фури питної води, Торецьк знаходиться на межі гуманітарної катастрофи. Українські комунальники були готові приступити до роботи одразу, але проросійські бойовики понад тиждень не давали жодних гарантій зі своєї сторони. 29 листопада саперам вдалось розмінувати прохід до пошкодженої ділянки водогону.

Тим часом, кількість заручників серед числа мирних жителів збільшувалась. Стало відомо про захоплення донеччанина-переселенця, Андрія Паламарюка. Родичі чоловіка не можуть зв’язатись із ним протягом місяця. За словами товариша, його взяли в полон ще 19 жовтня, коли той відвідав домівку, щоб забрати речі. Жодної інформації про полоненого не дає й СБУ.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста продовжив підтримувати людей, що перебувають у зоні проведення АТО. 19 листопада він направив у межі неконтрольованих Україні територій Донецької та Луганської областей 8 вантажних автомобілів із гуманітарним багажем. Транспортні засоби привезли жителям окупованих територій медикаменти, продуктові та гігієнічні набори.

26 листопада бойовик «ДНР» Денис Пушилін оголосив чеську громадську організацію «Людина в біді» поза законом із вимогою згорнення роботи на Донбасі та виїзду усіх працівників з території протягом 24 годин. Рішення про позбавлення її акредитації  було прийнято сепаратистами одноголосно. Організацію було звинувачено в корупції та презирливому відношенні до громадян «ДНР». Громадська організація надавала гуманітарну допомогу жителям Донбасу з серпня 2014 року. Лише протягом 2016 року вона надала підтримку близько 490 тисячам людей, що перебувають на тимчасово окупованих територіях, забезпечивши їх продуктами харчування тощо.

28 листопада в Ужгороді Українська Гельсінська спілка з прав людини презентувала підсумки моніторингового дослідження «Ті, що пережили пекло: свідчення жертв про місця незаконних ув’язнень на Донбасі».  Проект реалізувався Правозахисною Коаліцією громадських організацій та ініціатив «Справедливість заради миру на Донбасі» за підтримки Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини. Розповіді потерпілих є прямим доказом нелюдського поводження проросійських бойовиків по відношенню до жителів України. Один із ув’язених, Микола Марчишак, навів жахаючі факти: вперше він побачив їжу на п’ятий чи шостий день затримання, арештованих залучали до примусових робіт, за 21 день в’язниці він схуднув на 12 кілограм.
Отже, за цей проміжок часу мирні жителі окупованих територій спіткнулись із наступними проблемами: обстріли житлових районів міст та містечок, і пунктів пропуску, що призвело до збоїв у їх роботі; відсутність постачання води як наслідок пошкодження водопроводу; збільшення кількості цивільної частини населення в ув’язненні у проросійських бойовиків. Позитивним аспектом залишалось те, що мирні жителі знаходять підтримку в організаціях на кшталт Міжнародного Комітету Червоного Хреста, що породжує віру в те, що громадяни не залишились сам на сам зі своїм лихом.

Військова ситуація, діяльність СММ ОБСЄ

Ситуація в зоні бойових дій на Донбасі у другій половині листопада не зазнала істотних змін. Затяжні бої продовжуються по всій лінії зіткнення. Як і у першій половині місяця СММ ОБСЄ спостерігала велику кількість обстрілів на Донеччині-від 190 до 850 вибухів за добу. На Луганщині набагато спокійніше – від 50 до 100, іноді взагалі буває повна тиша. Найнебезпечнішим місцем у Донецькій області залишається ділянка авдіївської промзони, де майже ніколи не змовкає зброя. Камера СММ у Авдіївці зафіксувала прильоти кількох снарядів по місту, спостерігачі у Ясинуватій (під контролем “ДНР”) відмічають  використання артилерії 120-122мм, мінометів 82мм, СПГ, БМП-1, гранатометів та стрілецької зброї.

На Світлодарському виступі спостерігачі почули залпи с артилерії та мінометів у Світлодарську (під контролем ЗСУ) та у Дебальцевому(підконтрольне “ДНР”). Порівняно з попереднім періодом тут не використовували активно-реактивні снаряди чи РСЗВ. З Горлівки СММ фіксувала роботу мінометів, крупнокаліберних кулеметів, АГС. Куди прилетіли снаряди Місія у своїх докладах, нажаль, не інформує.

Перебуваючи у Донецьку на залізничному вокзалі, спальних районах, Місія та камера ОБСЄ біля ш.Октябрська констатує  перестрілки на північно-західних та західних окраїнах Донецька по лінії Піски-Красногорівка-Старомихайлівка. Дістається від влучань снарядів Мар’янці та Петрівському району Донецька.

На маріупольскому напрямку було неспокійно від Оленівки і майже до самого Маріуполя. В Пріазов’ї взаємні обстріли на ділянці Гранітне-Гнутове-Широкине-Лебединське-Саханка-Безимінне-Пікузи щодня фігурують у докладах СММ. Тут чути вибухи від РПГ, мінометів різних калібрів, СПГ та БМП.У Стилі (“ДНР”)  російський офіцер СЦКК продемонстрував спостерігачам нібито відстріляний снаряд від РСЗВ, який потрапив у будівлю.

В Луганській області, як і завжди напружена ситуація на мостах, де проходить лінія зіткнення у Щасті та Станиці Луганській. Крім того спостерігачі відмічають бойову активність малої інтенсивності у Троїцькому, Калиновому, Сокольниках, Кримському, Новозванівці, Попасній.

СММ продовжує виконувати моніторинг на 3 ділянках по розведенню сил та засобів. Тут продовжують зберігатися ті самі проблеми, як і в першій половині листопада. У Станиці Луганській, між нульовими позиціями сил на мосту, де знаходиться піший перехід для мирних мешканців, СММ  констатує мінну небезпеку та тривалі нічні обстріли, через це наказ ЗСУ на відведення не поступає, а “ЛНР” не припиняє спроби показати, що вони готові виконати відвід. Більш спокійно на КПВВ “Золоте-Первомайськ”, але й тут перешкодою є небажання членів “ЛНР” пропускати машини і людей зі свого боку. З української сторони пункт пропуску та гуманітарна складова відповідає усім вимогам. У Петрівському та Богданівці сторони заявляють про мінну небезпеку, яка не дає доступ і гальмує подальше виконання процедури.

Спостерігачі здійснюючи моніторинг місць зберігання техніки фіксують порушення з боку ЗСУ та «ЛНР», розташування озброєння яких не відповідає лініям відведення, або яке не можливо веріфікувати як відведене. З боку “ДНР” спостерігачі фактично не фіксують порушень, бо досі не мають доступу на бази зберігання.

24 листопада СММ у Донецьку і Луганську СММ побачила 15 та 12 вантажівок відповідно т.зв. чергового “гуманітарного конвою ”з РФ ,грузи з якого спостерігачі не змогли побачити через не допуск на бази.

17 листопада Посол США при ОБСЄ Денієл Беєр попередив про можливий наступ проросійських сил на Маріуполь. В той же час український військовий експерт О.Арестович підкреслив, що  всі спроби так званої “ДНР” захопити місто Маріуполь закінчаться безрезультатно.

18 листопада Д.Беєр заявив, що тільки на двох пунктах пропуску на кордоні між Україною і Росією ОБСЄ нарахувала більше 30 тисяч чоловік в уніформі військового зразка, які перетинали цю межу.

СММ при моніторингу стикалася з такими заборонами і затримками:

– ЗСУ не пропустила Місію через б/п біля Попасної через відсутність наказу; не допуск на базу ЗСУ; у Саханці члени “ДНР” наказали залишити район патрулювання;

– командир ЗСУ наказав не запускати БПЛА біля м.Щастя; затримка патруля біля Маріуполя через поліцейську операцію; член “ЛНР” у с. Сімейкіне наказав негайно залишити будівлю адміністрації; у Донецьку поліцейський “ДНР” затримав на 1,5 години авто СММ; у Горлівці на б/п перевірка багажників.

– військові ЗСУ вимагали національні паспорти та перелік озброєннь, яким цікавиться Місія; постріли по БПЛА у с.Вискріва (з боку ЗСУ);

– у с.Веселогорівка члени “ЛНР” зупинили патруль і дезінформували про вогневу активність на шляху прямування; у с.Тарамчук (ВСУ) озброєний чоловік зупинив патруль та дозволив їхати за умови супроводу; с.Оленівка (“ДНР”) командир не дозволив перебувати СММ біля блокпосту;

– на базі “ДНР” озброєний чоловік дозволив Місії побачити техніку лише з дистанції 15м;

– військові ЗСУ попросили показати паспорти спостерігачів для доступу на базу; на неконтрольованому  пункті пропуску “Маринівка” член “ДНР” не пропустив спостерігачів до зони контролю; члени “ЛНР” у с.Леонове супроводжували патруль та записали їх дані..

Підводячи підсумок другої половини місяця у військовій сфері потрібно зауважити, що гаряча фаза протистояння продовжує залишатися постійною тенденцією. Окрім цього спостерігачі СММ досі не мають чи не бажають мати допуск на бази “ДНР”, через це по  деяких ділянках не має взагалі інформації про обстріли, де використовується заборонена зброя. Звіти СММ та реальна ситуація в деяких випадках є дуже суперечливими та не дають повної картини протистояння.