Огляд ситуації на сході України (16-31 березня 2017 р.)

картинка сбербанк украина

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк

Президент України Петро Порошенко ввів у дію санкції до ПАТ «Сбербанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК» «в частині запобігання виведенню капіталів зазначеними юридичними особами за межі України на користь пов’язаних із ними осіб»

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація


Геополітична ситуація

Друга половина березня 2017 року відзначилася активізацією міжнародної демократичної спільноти у питаннях засудження агресивних дій Росії в Україні.  Велика кількість заяв представників західної політичної еліти пролунала в рамках третьої річниці анексії Російською Федерацією Кримського півострова.

16 березня 2017 року стало відомо про схвалення Європейським парламентом резолюції, в якій ЄС закликає Росію звільнити незаконно утримуваних громадян України. Більше того, в Європарламенті наголосили, що Росія повинна припинити видавати всім жителям Криму російські паспорти. Окрім відомств ЄС, засудження незаконної анексії Москвою українських територій та підтримку територіальної цілісності України висловили Сполучені Штати Америки, Латвія, Литва, Канада, Туреччина, а також Чехія та Фінляндія. Держави налаштовані й далі чинити тиск на російське керівництво шляхом економічних санкцій, аби зобов’язати Російську Федерацію поважати міжнародне право і суверенітет України.

Не забарилися закордонні партнери висловити свою реакцію й на рішення української сторони розпочати тимчасову блокаду залізничних шляхів і перевезення товарів на непідконтрольні території сходу країни. МЗС Франції виступило з закликом до українського уряду вжити зусиль задля зняття блокади, у той час як США збираються уважно спостерігати за подіями і очікувати вирішення питання мирним шляхом. Схожу думку поділяє і Європейський Союз, країни якого заявили про бажання відслідковувати вплив рішення про блокаду на цивільне населення.   Довгоочікувана зустріч канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа також принесла свої «плоди» для подальшого перебігу вирішення «українського питання». 18 березня 2017 року пролунала новина стосовно того, що США і Німеччина виступають за співпрацю в рамках реалізації Мінського процесу заради миру в Україні. Не менш важливою стала й інформація про чергову резолюцію щодо України, підготовлену американськими сенаторами. Резолюція стосується надання допомоги українській стороні та засудження російської агресії. Також американські політики зазначають, що анексія Криму Росією є порушенням міжнародних норм і загрозою регіональній стабільності.

Продовжили висловлювати свою думку щодо впливу Росії на регіональну безпеку і європейські країни. Нещодавно президент Литви Даля Грібаускайте заявила про занепокоєння майбутніми військовими навчаннями РФ («Захід-2017»), діями Москви в Калінінграді, та зазначила, що Росія становить загрозу не тільки для Литви, а й для всього регіону та Європи. Пізніше голова Міністерства оборони Великої Британії Майкл Феллон наголосив на тому, що поведінка Росії стає все більш самовпевненою і наполегливою; країна має змінити курс, виконувати Мінські домовленості та припинити дезінформацію. Колишній посол США в Україні Стівен Пайфер висловив припущення щодо продовження у майбутньому дестабілізації Кремлем ситуації на Донбасі, підігрівання збройного конфлікту, аби чинити тиск і дестабілізувати український уряд.

Тим часом 24 березня 2017 року відбулася зустріч лідера французької ультраправої партії «Національний фронт» Марін Ле Пен з російською стороною під час засідання комітету Держдуми РФ з міжнародних справ. Під час зустрічі кандидат у президенти Франції висловила думку щодо несправедливості та безглуздості антиросійських санкцій і підкреслила, що її позиція стосовно України збігається з російською. У цей же час пролунала інша суперечлива новина: голова Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунт висловив переконання, що російська делегація має повернутися в ПАРЄ після вивчення питань стосовно реформи регламенту асамблеї.

Під кінець березня 2017 року велика увага вітчизняних мас-медіа була прикута до зустрічей на вищому рівні представників дипломатичних відомств, залучених до вирішення конфлікту на сході України. По-перше, дипломати України, Німеччини, Франції та ОБСЄ без росіян обговорили підготовку зустрічі глав МЗС «нормандського формату», виконання «Мінську-2», а також гуманітарні, політичні та безпекові питання щодо ситуації на Донбасі. По-друге, 30 березня 2017 року генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на прес-конференції за підсумками засідання Ради НАТО-Росія закликав Москву використати свій значний вплив на бойовиків для повного виконання Мінських угод. Генсек наголосив, що Альянс та Росія продовжують мати чіткі розбіжності стосовно кризи в Україні, а порушення припинення вогню на Донбасі досягли рекордного рівня, що продовжує викликати серйозні занепокоєння. У цей же час, в рамках міжнародного арктичного форуму в Архангельську, президент Росії Володимир Путін попередив США, що протистояння в Україні може привести до глобального конфлікту.

Днем пізніше у ході засідання Комісії Україна-НАТО в Брюсселі сторони обговорювали ситуацію на Донбасі за участю держсекретаря США Рекса Тіллерсона, який перед засіданням підкреслив необхідність торкнутися питання позиції НАТО в Східній Європі з огляду на російську агресію в Україні.  Окрім того, держсекретар наголосив, що Сполучені Штати залишать в силі санкції проти Кремля, поки РФ не виконає умови Мінських угод і не поверне окупований Кримський півострів.

У підсумку ж країни «нормандської четвірки» (без урахування Росії) вирішили продовжувати тиснути на останню єдиним фронтом. Також тема російської агресії в рамках гібридних загроз була винесена на засідання Ради безпеки ООН, яка зібралася за ініціативою Києва. Більшість постійних представників РБ розкритикували позицію керівництва РФ за військову агресію в Україні та втручання у вибори в США, Німеччині та Франції.

Таким чином, події другої половини березня 2017 року відзначилися для України низкою позитивних моментів на дипломатичному поприщі. Сполучені Штати Америки разом з Європейським Союзом продовжують висловлювати стабільну підтримку територіальній цілісності української держави, демонструючи все більше занепокоєння дестабілізаційними діями Росії в регіоні.

Політична ситуація

Однією з найбільш гучних новин стало вбивство екс-депутата Держдуми РФ Деніса Вороненкова, який отримав українське громадянство та був свідком у справі про державну зраду Віктора Януковича. Як встановили співробітники Нацполіціі, він виходив з готелю зі своїм охоронцем. Невідомий відкрив по ним вогонь. Вороненков був убитий, охоронець поранений. При цьому охоронець зміг відкрити вогонь у відповідь і поранив нападника. Того ж дня вбивця помер у лікарні.

Вбивцею виявився громадянин України, уродженець міста Севастопіль. За словами члена колегії Міністерства внутрішніх справ, народного депутата України Антона Геращенка, «він (вбивця) вів звичайне життя, був приватним підприємцем без особливого успіху», однак у 2011 році його оголосили в розшук за економічні злочини. Рік він прослужив в одному з підрозділів Національної гвардії. У бойових діях участі не брав. Звільнився в серпні 2016 року. Пізніше генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив, що вбивця в березні цього року відвідував окупований Донецьк.

Луценко також заявив, що слідство розглядає дві версії вбивства колишнього депутата Державної думи РФ. Згідно з першою версією, колишнього російського депутата розстріляли в Києві за свідчення у справі про державну зраду екс-президента України Віктора Януковича. Друга версія пов’язана з гучною на початку 2000-х справою Трьох китів про контрабанду у ФСБ РФ.

В той же час, російський опозиціонер Владімір Мілов вважає, що  вбивство у Києві екс-депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова – це сигнал російським політикам, нелояльним до режиму Путіна. Він також підкреслив, що вбивство Вороненкова носило символічний характер, оскільки місцем було обрано саме готель «Прем’єр Палас», який знаходиться в центрі Києва.

Не менш резонансною подією стало засудження Віктора Назарова, якого обвинувачували в службовій недбалості, що спричинила катастрофу військово-транспортного літака Повітряних сил Збройних сил України Іл-76 влітку 2014 року. У зв’язку з цим рішенням військові почали виловлювати обурення тим фактом, що військових судить цивільний суд. Так, Герой України, генерал-майор Андрій Ковальчук звернувся до Президента з проханням звернути увагу на цю справу. «Кожен командир, починаючи від командира відділення, відчуває себе поставленим на коліна саме тому, що приймає управлінські рішення. А судять люди, які поняття не мають, що таке управлінське рішення саме у військовій сфері», – сказав Ковальчук. Він звернувся до Порошенка з пропозицією про відновлення військових судів. «Коли війна закінчиться, вони будуть непотрібні, але на сьогодні вони дуже потрібні», – підкреслив генерал. Цю думку підтримали й заступник командувача Високомобільних десантних військ ЗСУ Юрій Содоль, й керівник Генштабу Віктор Муженко. Згодом до цієї пропозиції долучився й сам Порошенко. Про це йдеться у його заяві, оприлюдненій на Facebook-сторінці. «Я планую запропонувати відновлення спеціальних військових судів відповідно до існуючих міжнародних практик. Оцінювати дії командирів у бойовій обстановці повинні військові спеціалісти, військові експерти і військові судді, а не цивільні. Принаймні зараз, поки триває ця жахлива підступна гібридна війна», – повідомив Порошенко.

Тож друга половина березня відзначалася напрочуд гучними подіями у політичному вимірі конфлікту на сході України. Замовні вбивства, спецслужби, військово-польові суди – все це нагадує голлівудський трилер, однак, сьогодні, на жаль, все це стало реаліями нашої країни.

Соціально-економічна ситуація

21 березня у Краматорську відкрилась виставка «Схід-Експо 2017» – нова ініціатива з підтримки малого та середнього бізнесу в Донецькій області, яка впроваджується ПР ООН за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні. «Схід-Експо 2017» – це комплекс заходів для власників бізнесу, представників бізнес-інфраструктури, міжнародних організацій, місцевих та загальнонаціональних органів влади, спрямований на розвиток підприємницької діяльності в Донецькій і Луганській областях.

Прес-центр Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб повідомляє у Твіттері про те, що до прифронтового міста Авдіївка з підконтрольної українській владі території побудують лінію електропередачі. Роботи триватимуть до 20 травня.

Проект експортної стратегії, опублікований на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі, оцінює втрати від російської агресії. Згідно з ним втрати українського експорту через окупацію територій Донбасу і Криму склали 12,9 мільярда доларів США при загальних втратах експорту в 25,2 мільярда доларів США за останні роки. Згідно експортної стратегії, частка Криму, Донецької та Луганської областей у загальному обсязі експорту українських товарів знизилася з 26,6% у 2013 році до 10,4% в 2015 році.

Уряд Японії надасть 3,9 мільйона доларів США для підтримки людей, які постраждали в результаті російської агресії на сході України, та для відновлення Донбасу. Про це на прес-конференції розповів надзвичайний і повноважний посол Японії в Україні Шігекі Сумі. Він нагадав, що від самого початку російської агресії Японія підтримує Україну і надає економічну та гуманітарну допомогу для врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях. За його словами, згадані кошти в розмірі близько 4 мільйонів доларів США є продовженням такої підтримки.

На лінії розмежування в КПВВ «Майорське» було встановлено 4 нових модулі на пішохідних напрямках. В них будуть нести службу прикордонники Краматорського загону під час здійснення контролю. Передача технічної допомоги відбулася від Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців для покращення умов у контрольних пунктах в’їзду-виїзду. Варто зазначити, що на початку березня такі ж модулі були встановлені в КПВВ «Новотроїцьке». Отримані в рамках міжнародної допомоги модулі облаштовані комп’ютерною технікою для здійснення контролю. Ккожен оснащений 5 робочими місцями для військовослужбовців Держприкордонслужби України. Їхнє використання дозволить збільшити кількість прикордонних нарядів для пришвидшення оформлення громадян на пішохідних напрямках. Два модулі встановлені на вхід та ще два на вихід до неконтрольованої території.

Речник Єврокомісії Майя Косьянчич зробила заяву щодо того, що  Європейський Союз слідкуватиме за наслідками для цивільного населення від рішення Ради національної безпеки та оборони України про заборону переміщення вантажів через лінію зіткнення. У ЄС наголосили, що в рамках неухильної підтримки України Європа виступає за дуже необхідний інклюзивний підхід до українських громадян, які проживають на нині непідконтрольних Києву територіях. «Нещодавні події, на жаль, суперечать цьому підходу та створюють ризик для подальшого негативного впливу на гуманітарну ситуацію», – зазначили в ЄС. Зокрема, йдеться про так звані адміністративні заходи із захоплення підприємств у Донецьку, уведення в обіг на непідконтрольних територіях інших валют, ніж українська гривня.

За період з 1 по 20 березня 2017 року українсько-російський кордон перетнуло понад 3,4 тисячі піввагонів з вугіллям. Про це свідчать статистичні дані РЖД. Таким чином, на територію Росії було вивезено понад 230 тисяч тон антрациту (понад 10 тис. т/добу), що в перерахунку на офіційну внутрішньодержавну ціну (1730 грн./т) еквівалентно 400 млн. гривень. З неконтрольованих територій вагони прямують до РФ через 2 залізничні станції – Гуково  та Успенська, які з українського боку закриті ще з 2015 року. До станції Гуково було відправлено понад 2,8 тисяч вагонів, до станції Успенська – понад 500 одиниць. Середньодобове завантаження за перші 14 днів березня по обох станціях становило 152 вагони на добу, 15-20 березня – вже понад 210 вагонів. Таким чином, після того, як бойовики захопили вугільні активи ДТЕК, кількість вагонів збільшилася на 60 одиниць щоденно. Найбільшим відправником, за статистичними даними, є російська компанія «РЖД Логістика» – вона відправила понад 2 тисячі вагонів. На другому і третьому місцях – «Южтранс» і «Федеральна вантажна компанія» відповідно. Серед компаній-відправників українського вугілля також є «СУЕК», яка є найбільшим виробником вугілля в Росії.

На підприємствах компанії «Метінвест» почався прийом на роботу співробітників з підприємств, що знаходяться на окупованій частині України. Для цих цілей в Маріуполі з 17 березня відкрито центр по їхньому працевлаштуванню. Таке рішення було прийнято керівництвом компанії після втрати контролю над своїми підприємствами на територіях, підконтрольних угрупованням «ДНР» і «ЛНР». 14 підприємств групи компаній «Метінвест» готові до прийому співробітників з окупованих територій. На даний момент в Маріуполі працює телефон «гарячої лінії» та центр з працевлаштування. Служба, організована для вирішення трудових питань своїх співробітників, працює без вихідних. Для підтримки співробітників компанія пропонує роботу на підприємствах, що знаходяться в Маріуполі, Запоріжжі та Кривому Розі.

Президент України Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 березня «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» щодо низки юридичних осіб. За повідомленням прес-служби президента, санкції терміном на один рік будуть застосовані до ПАТ «Сбербанк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ПАТ «ВТБ БАНК», ПАТ «БМ БАНК» «в частині запобігання виведенню капіталів зазначеними юридичними особами за межі України на користь пов’язаних із ними осіб». Як йдеться у відповідному указі, рішення РНБО ухвалене відповідно до статті 5 закону України «Про санкції» і з врахуванням пропозицій Національного банку України.

Гуманітарна ситуація

Станом на другу половину березня ситуація на Донбасі продовжувала залишатись нестабільною для мирного населення. Спостерігались обстріли житлових районів міст, що знаходяться на лінії зіткнення, контрольних пунктів в’їзду-виїзду. Незручностей завдавали і неполадки в постачанні електроенергії.

16 березня волонтери Донецької обласної Організації Товариства Червоного Хреста України розповсюдили серед потерпаючих жителів Авдіївки пляшки із водою загальним об’ємом у 8 тисяч літрів. Водні ресурси, у яких існувала нагальна потреба, були надані Організації  компанією «Кока-Кола Україна Лімітед».

17 березня міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко повідомив, що Донецьку фільтрувальну станцію було підключено до енергоживлення і запущено в роботу. Близько другої години дня мешканці Авдіївки отримали доступ до води. Однак ситуація із ДФС залишалась тривожною, оскільки проросійські бойовики час від часу відкривали вогонь поблизу місця розташування станції.

Того ж дня речник Єврокомісії Майя Косьянчич заявила, що Європейський Союз слідкуватиме за можливими негативними наслідками, до яких може призвести рішення Ради національної безпеки та оборони України про заборону переміщення вантажів через лінію зіткнення. Додавалось, що нещодавні події в рамках блокади ОРДЛО створюють ризик плачевного впливу на гуманітарну ситуацію на Донбасі.

Головне управління Національної поліції у Донецькій області повідомляло, що в ніч із 17 на 18 березня проросійські бойовики завдали удару по житлових кварталах Мар’їнки та Красногорівки. Найбільше постраждали вулиці Героїв Чорнобиля, Юбілейна та Лермонтова. Внаслідок обстрілу було пошкоджено три помешкання місцевого населення: вибиті вікна та зруйновані дахи.

19 березня близько обіду сепаратисти обстріляли стару частину Авдіївки. У результаті обстрілу було поранено мирну жительку 1949 року народження. Також було зруйновано житловий будинок на вулиці Колосовій, спалахнула пожежу. На місці працювала слідчо-оперативна група Авдіївського відділення поліції.

20 березня у прес-службі Міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб заявили про можливість вирішення проблеми з електропостачанням Авдіївки шляхом розгортання альтернативної лінії електропередачі з підконтрольної території. Планується, що будівельні роботи триватимуть до 20 травня.

Волонтери Товариства Червоного Хреста України продовжили ознайомлювати цивільне населення із правилами бажаної поведінки при нещасних випадках, спричинених небезпекою, яку несе за собою російська агресія на східних територіях України. Так, 21 березня у місті Попасна Луганської області було проведено тренінг із надання першої медичної допомоги. У рамках заходу особлива увага приділялась мінній безпеці.

24 березня близько обіду мирний житель Авдіївки внаслідок пострілу із окупованих територій отримав поранення плеча. 62-річний чоловік зазнав поранення, коли перебував на власному подвір’ї. Медики констатували у мешканця вогнепальне наскрізне поранення правого плечового суглобу.

25 березня у результаті мінометного обстрілу бойовиками населених пунктів Донбасу загинуло двоє мирних жителів Зайцевого. Чоловік 1959 та жінка 1964 років народження зазнали несумісних із життям поранень, перебуваючи на подвір’ї власного приватного будинку.

25 березня Міжнародний Комітет Червоного Хреста направив на східні території України вантажівки із гуманітарною допомогою. Цього разу одразу сім автомобілів забезпечили мирне населення, що потерпає від постійних обстрілів бойовиків, харчами та медикаментами загальною вагою 123 тони. Вони в’їхали на межі непідконтрольних територій через КПВВ «Новотроїцьке».

27 березня стало відомо про те, що Австрійський Червоний Хрест готує одразу два проекти допомоги, орієнтованих на жителів Луганщини. Один із них полягатиме у щомісячній видачі фармацевтичних ваучерів для придбання медикаментів, інший буде спрямований на фінансову підтримку трьох мобільних бригад медичної допомоги.

Ввечері 29 березня внаслідок пошкодження лінії електропередач «Макіївка-2» жителі Авдіївки вкотре залишились без світла. 30 березня до Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін на Донбасі було подано заяву щодо ремонту ліній електропередач у районі Авдіївки. 31  березня вона була погоджена, в результаті до відновлення роботи  ЛЕП приступили із 10 години ранку. Втім, роботи й досі не завершені.

30 березня, перебуваючи на брифінгу, перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Хуг заявив, що із початку 2017 року на Донбасі загинув 21 мирний житель, ще 95 осіб було поранено. Таким чином за 3 місяці постраждало 113 цивільних осіб. Він додав, що в період 23-30 березня було зафіксовано збільшення порушень режиму припинення вогню на сході України аж на 60 відсотків.

31 березня терористи з боку непідконтрольного Україні селища міського типу Олександрівка обстріляли контрольний пункт в’їзду-виїзду «Мар’їнка». Обстріл вівся зі стрілецької зброї калібром 7.62 мм. У момент збройного нападу на території КПВВ не перебувало мирних жителів, обійшлось без жертв серед цивільного населення.

Отже, за цей проміжок часу гуманітарна ситуація у зоні проведення АТО все ще залишалась неспокійною, жителі отримували серйозні поранення навіть перебуваючи на території власних домівок. Втім, волонтери Товариства Червоного Хреста продовжили підтримувати мирне населення, розповсюджуючи необхідні для життя продукти харчування, медикаменти; поширюючи інформацію щодо поведінки в надзвичайних ситуаціях тощо. Також невдовзі очікується додаткова допомога з боку Австрійського Червоного Хреста.