Огляд ситуації на сході України (16-31 жовтня 2016 р.)

Зустріч нормандської четвірки

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк, Владислав Літвін 

У другій половині жовтня увага українських та світових мас-медіа була прикута до подій навколо саміту “нормандської четвірки”, який відбувся у Берліні 19 жовтня 2016 року.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація

Військова ситуація


Геополітична ситуація

18 жовтня, Президент України Петро Порошенко вперше прибув з офіційним візитом до Норвегії, де пройшла зустріч із правлячими колами країни. Під час переговорів українським президентом була висловлена подяка норвезькій стороні за підтримку територіальної цілісності України, реформи в оборонній сфері та допомогу в модернізації Збройних Сил України. Окрім того, обговорювалася ситуація з безпекою на Донбасі, виконання Мінських домовленостей і де-окупація Криму.

Довгоочікувані переговори у Берліні на рівні глав держав України, Франції, Німеччини та Росії викликали різні оцінки в українській пресі та вітчизняних аналітичних агентствах. Під час зустрічі глави країн нормандської четвірки обговорили необхідність створення плану розробки дорожньої карти Мінських угод, вибори в ОРДЛО в контексті забезпечення безпеки. За домовленостями місто Дебальцеве повинен буде увійти в одну з чотирьох майбутніх зон розведення сил. Окрім нього туди має увійти ще чотири населених пункти. Тим не менше, Володимиром Путіним під час обговорення критично сприймалися пропозиції української сторони щодо розведення військових сил під Дебальцево. Також не було досягнуто порозуміння у питаннях звільнення українських громадян, які утримуються в Російській Федерації.

20 жовтня 2016 року розпочався саміт лідерів країн ЄС, на якому Європейська Рада засудила атаки Росії на цивільне населення в Сирії. Проте лідери ЄС не змогли досягти спільного рішення щодо нових санкцій проти Російської Федерації.

Цього ж дня відбулося ухвалення спільної “Декларації пам’яті та солідарності між Україною та Польщею”.  У документі підкреслюється, що обидві країни зазнали трагедій, зовнішню агресію, зокрема, через пакт Молотова-Ріббентропа. Також документ засуджує нинішню окупацію Росією українських територій і наголошує на необхідності боротьби за їх звільнення.

24 жовтня 2016 р. у Києві відбулася міжнародна конференція «Демократичний транзит в Росії. З чого почати», під час якої була створена міжнародна координаційна платформа для російської опозиції. У конференції брали участь представники різних партій та безпартійні делегати з України, Росії та Європи.

Тим часом НАТО вкотре висловлила підтримку територіальній цілісності та суверенітету України. 25 жовтня 2016 р. генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Йенс Столтенберг перед початком зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО у Брюсселі підтвердив наявність російських збройних сил на сході України та відзначив намір Альянсу продовжувати здійснення тиску на Росію, аби зрушити з місця процес в рамках Мінських домовленостей.

26 жовтня 2016 р. у Мінську пройшло засідання Трьохсторонньої контактної групи, під час якого обговорювалися питання звільнення незаконно затриманих осіб – українських громадян в Росії, а також можливість Міжнародного Червоного Хреста отримати до них доступ. Серед інших тем увага приділялася відновленню інфраструктури на Донбасі, безпеці та повному припиненню вогню. Українська сторона вкотре підіймала питання щодо розпуску незаконно сформованих «республік».

Цього ж дня засідання НАТО на рівні міністрів оборони ухвалило рішення про внесок країн-членів до спільних сил стримування у країнах Балтії та в Польщі. НАТО вирішило посилити країни-члени на сході Альянсу в якості реакції на агресивну політику Росії. В Латвії діятиме батальйон під проводом Канади, в Литві – під проводом Німеччини, в Естонії – під керівництвом Британії, у Польщі – під проводом США. Також Канада, Туреччина, Польща та США захищатимуть Чорне море в рамках спільних зусиль Альянсу.

27 жовтня 2016 р. у Польщі пройшов Варшавський безпековий форум, під час якого країни Центрально-Східної Європи та Балтії обговорили проблему агресивної політики Російської Федерації. Представники з Естонії, Литви та Латвії засудили російську пропаганду, окупацію російськими збройними силами Криму та спроби змінити сучасний світовий порядок силовими методами.

28 жовтня 2016 р. Президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Глава Української держави привітав турецький народ з 93-ю річницею проголошення Республіки Туреччина. Співрозмовники засудили порушення прав людини в окупованому Росією Криму. Президент Ердоган вчергове наголосив на невизнанні результатів російських парламентських виборів на території окупованого півострова.

29 жовтня 2016 р. Міністерство оборони Литви видало нову редакцію брошури з цивільної оборони, яка містить рекомендації на випадок вторгнення Російської Федерації. Автори попереджають, що Росія не втратить можливості використовувати силу проти своїх сусідів. Крім того, у виданні описані різні види російських танків, амуніцій та мін. Брошура поширюється через молодіжні організації, в публічних місцях та в соціальних мережах.

31 жовтня 2016 року вийшов Указ Президента України Петра Порошенка, який вводить у дію рішення РНБО про продовження на рік раніше ініційованих санкцій, а також про введення на рік додаткових санкцій проти ряду юридичних та фізичних осіб.

Загалом міжнародний вимір подій на сході України, як і політики Росії в Сирії, демонструє все більшу занепокоєність держав (передусім – Центрально-Східної Європи) щодо зростаючої агресивності з боку Російської Федерації.  Саме це пояснює інтенсифікацію дипломатичних зв’язків між Україною, Польщею та державами Балтії, а також поступове збільшення присутності НАТО в цьому регіоні.

Політична ситуація

16 жовтня у місті Донецьк загинув ватажок так званої «ДНР» Арсен Павлов, більш відомий як «Моторола». Як повідомляє «Інтерфакс», ліфт, у якому знаходився «Моторола» був підірваний за допомогою саморобного вибухового пристрою. Поки у самому Донецьку сепаратисти зганяли бюджетників на прощання з «Моторолою», кожна зі сторін конфлікту звинувачувала іншу в цьому вбивстві.

Так, наприклад, лідер сепаратистів Олександр Захарченко заявив журналістам, що «Моторола» був знищений українською диверсійно-розвідувальною групою. Більше того, він схильний вважати це оголошенням війни: «Я так розумію, Петро Порошенко порушив перемир’я і оголосив нам війну? Тепер чекайте. Вистачить, натерпілися, наобіцялися», – передає слова Захарченко «РИА Новости».

В свою чергу, українська сторона заперечує свою причетність до вбивства бойовика. Українські чиновники вважають смерть «Мотороли» результатом діяльності російських спецслужб, які позбавляються харизматичних, але неконтрольованих лідерів незаконних збройних формувань. Таку саму думку поділяють й західні експерти. Приватна американська розвідувально-аналітична компанія Stratfor стверджує, що версія про усунення «Мотороли» українськими спецслужбами не витримує серйозної критики, а найбільш ймовірними сценаріями його вбивства вважає конкуренцію між бандформуваннями на Донбасі та ліквідацію бойовика, що «багато знає», спецслужбами РФ.

Досить показовим є й епізод, пов’язаний з іншим відомим лідером бойовиків – Михайлом Толстих («Гіві»). Незабаром після загибелі «Мотороли» з’явилась інформація про втечу «Гіві» до невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР). Про це повідомляє екс-начальник служби безпеки президента невизнаної ПМР, голова Регіонального відділення Міжнародного союзу десантників Росії Валерій Гратов. «Мої хлопці з ПМР повідомили дивну для мене новину – командир «Сомалі» Міша Толстих («Гіві») вивіз свою дівчину до Придністров’я, а сам спішно продає свої 4 квартири та гаражі в Донецьку і Макіївці», – цитує його слова УНІАН.

Пізніше з’явилась інформація, згідно якої «Гіві» перебуває у конфлікті з Захарченко. «Я знаю, що Захарченко у своєму колі неодноразово висловлював претензії, що «Гіві» демонструє лояльність до російських кураторів, облизуючи їх з ніг до голови, але часто-густо саботує накази самого Захарченка. Після вбивства «Мотороли» напрошувалося, що «Гіві» — наступний кандидат»,  – повідомляє координатор групи «Інформаційний спротив». Сам «Гіві» спростовує побідні заяви та запевняє, що власності і подруги в нього немає, а сам він їхати з «ДНР» не збирається.

В той самий час відбувалась знакова зустріч у форматі нормандської четвірки. На цій зустрічі було узгоджено створення дорожньої карти з імплементації Мінських домовленостей. «Домовилися, що ніхто не буде перешкоджати діяльності ОБСЄ і для забезпечення підготовки до майбутніх місцевих виборів, коли безпекові умови дадуть нам можливість їх  проводити. Зараз ми зробимо спробу, щоб запровадити поліцейську місію ОБСЄ, яка буде забезпечувати безпеку як на час виборчого процесу, так і на перехідний період», – передає слова президента України Петра Порошенка з цього приводу «Українська Правда».

Дорожня карта узагальнить три вже існуючих документи: Протокол від 5 вересня 2014 року, Меморандум від 20 вересня 2014 року та «Комплекс заходів, спрямований на імплементацію Мінських домовленостей» від 12 лютого 2015 року. Й хоч за підсумками переговорів лідерів України, Німеччини, Франції та Росії не було підписано жодних документів, радник президента Костянтин Єлісєєв, а за ним і голова МЗС Павло Клімкін заявили: спочатку мають відбутися вибори на окупованому Донбасі, а потім Україна отримає кордон. Хоча подібні заяви різко контрастують з тим, що виголошував президент Порошенко до початку переговорів, озброєна місія ОБСЄ мала б стати компромісним варіантом для прогресу у рамках реалізації Мінських домовленостей.

Не зважаючи на те, що  самого документу, який би координував імплементацію досягнутих домовленостей, поки не існує, вже є певні напрацювання. Наприклад, він має враховувати, що вибори можливі лише після виведення окупаційних військ, що у виборах беруть участь українські партії. Він має дати відповідь, як саме голосуватимуть внутрішньо переміщені особи. Дату виборів має встановити український парламент і лише після того, як обстріли будуть припинені, а кордон контролюватиме поліцейська місія ОБСЄ.

Не розділяє оптимізму з приводу можливості контролю над кордоном з боку збройної місії ОБСЄ заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. Він стверджує, що пропозицій західних партнерів про озброєння спостережної місії ОБСЄ та збільшення її працівників на 500-1000 осіб недостатньо, а останнє в тому числі наштовхнеться на фінансові складнощі. «Це дуже великі фінансові навантаження. Бюджет ОБСЄ зараз, якщо я не помиляюся, становить 170 мільйонів євро, з них 100 мільйонів євро – йде на підтримку України. І навряд чи будуть знайдені гроші. Можливо, є ймовірність, що якісь гроші будуть надходити від донорів ООН. Я цього не виключаю», – передає УНІАН.

Соціально-економічна ситуація

Соціально – економічна ситуація на сході України визначається як стабільно напружена. Нагальними проблемами залишаються контрабанда, діяльність незаконних бандформувань, важкі побутові умови життя людей, що перебувають в зоні АТО, та тимчасово переміщених осіб, безробіття тощо. Проте, є позитивні моменти та зрушення, що дають надію на покращення ситуації в регіоні.

Упродовж жовтня в районі проведення АТО Служба безпеки України спільно з ДФС затримала 57 автомобілів з незаконними вантажами загальною вартістю більше шести мільйонів гривень.

Серед товарів, які на замовлення бойовиків «ДНР» намагалися незаконно переправити через лінію розмежування, є продукти харчування, цигарки, лікеро-горілчана продукція, мобільні телефони, майже одна тонна бензину, різноманітні опалювальні системи, комплектуючі деталі для авто та автомобільна хімія. Правоохоронці склали 57 адміністративних протоколів за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП. – повідомляє Прес-центр СБ України.       

Врешті решт була відновлена телевежа на горі Карачун, біля Слов’янська, яка може запрацювати з 16 листопада – до Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку – зазначає «Українська Правда».

Зараз вежу висотою 180 м повністю змонтовано – залишається прикріпити передавачі та фідери. Як пояснив журналістам головний інженер Краматорського Радіотелевізійного передавального центру (РТПЦ) Сергій Ільєнко, найбільш реальним терміном для початку роботи вежі є середина листопада.

«Для себе ми хочемо зробити свято на день українського радіо, щоб було включення. Це найбільш реальний термін. Якщо раніше, то навряд чи», – заявив Ільєнко.

Оскільки висота телевежі у 180 метрів не дозволить покрити українським мовленням усю територію Донецької області, яка підконтрольна Києву, планується побудувати додаткові телевежі у Покровську та в Луганській області.

«Ми з кінця минулого року подавали в Мінфін запити на виділення коштів – і нам тричі приходили відмови. За неофіційною інформацією, яку я чула на різних круглих столах, на вежу в Покровську скидаються місцеві ради Донецької області, – заявила УП колишній заступник міністра інформаційної політики Тетяна Попова.

Поблизу Майорська відкрили оновлений контрольний пункт в’їзду-виїзду, перенесений з «Зайцевого». Рішення про перенесення КПВВ «Зайцеве» ближче до лінії розмежування було прийняте для більш якісного посилення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів. Також, це дозволить зменшити можливість проникнення на підконтрольну територію злочинних елементів і ДРГ. Крім того, нове місце розташування КПВВ виведе із сірої зони такі населені пункти, як Зайцеве, Майорськ, Курдюмівка, Одрадівка, Миколаївка, Кодима, що зменшить соціальну напругу та виключить потребу у перетинанні КПВВ жителями цих населених пунктів.

Сам КПВВ «Майорськ» побудували за удосконаленою технологією, яка дозволить зменшити час очікування для осіб, які прямують в обидва напрямки. В КПВВ організовано 29 робочих місць для інспекторів прикордонної служби на 4 в’їзних та 4 виїзних смугах руху, а також облаштовано окрему смугу для руху місцевих жителів. Пропускна спроможність подорожуючих в пішому порядку буде збільшено вдвічі порівняно з «Зайцевим». Загалом пропускна спроможність контрольного пункту становить близько 7-8 тисяч осіб та 2 тисяч транспортних засобів. Державна прикордонна Служба України повідомляє, що з метою своєчасного реагування на збільшення пасажиропотоку в КПВВ є можливість для здійснення реверсивного руху. Також спостерігається збільшення інтенсивності пасажиро-транспортного потоку через контрольні пункти в`їзду-виїзду, що знаходяться на лінії розмежування (в середньому – 29 тисяч осіб та 3,9 тисяч транспортних засобів за добу в обидва напрямки).

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) активно долучається до освітніх проектів на Донеччині. Зокрема Фонд обладнує спортивні майданчики та забезпечує спортивним інвентарем школи, реконструкція яких проходить зараз в області – повідомляє Donbass.ua. Про це йшлося під час зустрічі голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського з представниками делегації ЮНІСЕФ.
Регіональний директор фонду у країнах Центральної та Східної Європи Марі-П’єр Пуар’є відзначила позитивний досвід співпраці з Донеччиною. «Я була тут минулого року і бачила стан речей. Тепер я отримала звіт за рік і, перебуваючи тут, бачу, як багато зроблено за цей рік. Хотілося б ваш позитивний досвід поширити на всю Україну», – зазначила пані директор. Павло Жебрівський подякував ЮНІСЕФ за підтримку та висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю. «Діти – це наше майбутнє. Треба дбати про їхній розвиток. Якщо ми виростимо розумне і працьовите покоління, то і людям старшого віку буде краще жити», – додав пан Жебрівський.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) працює у Донецькій області з 2014 року. Реагуючи на соціальні, гуманітарні виклики, ЮНІСЕФ постійно збільшує масштаби своєї підтримки регіону у створенні та впровадженні програм з освіти; доступу до води, санітарії та гігієни; охорони здоров’я; надання харчування та захисту для дітей протягом останніх трьох років повідомляє Департамент інформаційної та внутрішньої політики Донецької облдержадміністрації.      

До відновлення Донбасу, інфраструктуру якого пошкодила війна, долучилась Програма розвитку ООН. Глава Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заручився подальшою підтримкою ПРООН. Під час зустрічі із асистентом генерального секретаря, заступником адміністратора Програми розвитку ООН та директора регіонального бюро ПРООН по країнах Європи та СНД Джихан Султаноглу обговорювались проблеми відновлення житла та розмінування звільнених територій на Донбасі.

Візит Джихан Султаноглу до України відбувся в середині жовтня. За цей час вона зустрілася з урядовцями – віце-прем’єрами Павлом Розенком, Володимиром Кістіоном та Геннадієм Зубком, міністром з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Вадимом Чернишем, в.о. міністра охорони здоров’я Уляною Супрун, заступником глави МЗС Сергієм Кислицею. Головними темами під час обговорення були процеси реформування, реалізація цілей сталого розвитку та розробки середньострокового плану роботи ООН в Україні. На Донеччині Джихан Султаноглу відвідала металургійний завод та Донецьку торгово-промислову палату, які було перенесено до Краматорська, відремонтовану насосну станцію в Семенівці, яка забезпечує водою 3,5 мільйона людей, що мешкають по обидва боки лінії розмежування, та Центр сімейної підтримки в Святогірську, що допомагає переміщеним особам влаштуватися на новому місці.

Конфлікт завдав серйозної шкоди економіці Донецької та Луганської областей. Було зруйновано бізнеси, пошкоджено інфраструктуру, комунікації. Як наслідок відбувся спад у промисловому виробництві. З 2014 року рівень безробіття в обох областях сягнув понад 50%. Водночас інвестиції знизилися до найнижчого показника за весь період незалежності. Не дивно, що молодь залишає Донбас і шукає роботу деінде.

ПРООН проводить цілу низку заходів, щоб підтримати цей процес. Наприклад, у партнерстві з міжнародними донорами і партнерами в Україні ПРООН відновила 10 ключових об’єктів – мостів, водонасосних станцій і трубопроводів, очисних споруд і поштових відділень. Нещодавно було обрано ще десять ключових інфраструктурних об’єктів для відбудови, запланованої на другу половину 2016-го і 2017 рік. Більшість інженерних і відновлювальних робіт здійснюється місцевими компаніями, а це означає створення нових робочих місць для місцевого населення і переміщених осіб.

Понад мільйону людей довелося залишити свої домівки. ПРООН у тісній співпраці з донорами, місцевими органами влади, громадянським суспільством і приватним сектором відновила 44 критично важливих соціальних об’єкти, що обслуговують 200 тисяч людей. До їхнього переліку належить сім медичних закладів, реабілітаційні центри для людей з обмеженими можливостями і центри соціальних послуг для сімей, дітей та молоді.

Пошук роботи залишається найбільшою проблемою для багатьох внутрішньо переміщених осіб. ПРООН підтримала місцеві органи влади, неурядові організації і приватний сектор у створенні понад 2 тисяч робочих місць для переміщених осіб і місцевого населення Донецької та Луганської областей. Щоб урізноманітнити можливості працевлаштування і джерела життєзабезпечення, а також стимулювати місцеву економіку, ПРООН також підтримала 3 тисячі підприємців, які отримали знання та навики з розвитку бізнесу. Завдяки цьому було засновано 248 нових бізнесів. – зазначає «Главком», спираючись на своє інтерв’ю з пані Султанголу.

Лідер бойовиків у так званій «ДНР» Олександр Захарченко наказав підконтрольним представникам незаконних збройних формувань найближчим часом здійснити демонтаж виробничих потужностей одного з найбільших підприємств Донецького регіону – горлівського хімічного концерну «Стірол». Про це Укрінформу повідомило поінформоване джерело. За даними джерела, планується організувати та здійснити вивезення 90% обладнання та комунікацій підприємства на металобрухт до РФ. З метою уникнення акцій протесту серед місцевого населення процес ліквідації концерну тримається у таємниці. Співрозмовник агентства повідомляє, що бригади з демонтажу обладнання завозяться з Тореза, Сніжного, Шахтарська.

Гуманітарна ситуація

Станом на другу половину жовтня ситуація, в якій знаходяться мирні жителі в зоні проведення АТО, залишалася вкрай нестабільною та напруженою. Часті обстріли та руйнування, страх перед завтрашнім днем – усе це припадає на долю пересічного мешканця Донбасу.

В ніч із 15 на 16 жовтня у селищах Виноградне та Пищевик поблизу Мар’їнки внаслідок довготривалого обстрілу було пошкоджено міську поліклініку, два багатоквартирних та чотири приватні будинки, приміщення комунального підприємства, будівлю Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Селища зазнали численних матеріальних збитків, була поранена місцева жителька.

27 жовтня було обстріляно житловий сектор Торецька, що на Донеччині. Обстріл тривав декілька годин, пошкоджень зазнали будівлі по двох вулицях міста.

28 жовтня обстріл житлових кварталів відбувся у Макіївці. Представники Спеціальної Моніторингової Місії ОБСЄ повідомляють, що близько сьомої вечора побачили жінку зі скривавленим обличчям та жахаючими порізами. Її дочка розповіла, що силою вибуху їх повалило на землю, в результаті вони зазнали тяжких поранень. Окрім того, зазначається про двох загиблих в місті чоловіків.

29 жовтня обстріл Авдіївки, окрім сусідніх містечок, сколихнув і жителів Донецьку та Макіївки. За словами очевидців, він був найсильнішим за останній час.

Почастішало трагічних випадків поранення дітей, зокрема – через необережність та надмірну цікавість до невідомих об’єктів. 16 жовтня 13-річний хлопчик із села Пахар Луганської області постраждав у результаті вибуху патрона, коли він намагався зробити в ньому отвір. 27 жовтня у селищі Селезнівка 11-річна дівчинка отримала серйозні поранення, потрапивши в мінну пастку, коли вона намагалась набрати воду з криниці.

За вказаний проміжок часу відбулись випадки взяття в полон мирних жителів. Наприклад, 22 жовтня представники незаконних збройних формувань затримали українця, який приїхав на похорон батьків на непідконтрольну державі територію. 26 жовтня було затримано громадянку України, яку бойовики нібито підозрюють у підготовці викрадення одного із членів бандформувань.

Опубліковані звіти коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі”, що були підготовлені Східноукраїнським центром громадських ініціатив, благодійним фондом “Восток – SOS”, Луганським обласним правозахисним центром “Альтернатива”, громадськими організаціями “Мирний берег” та “Харківська правозахисна група”, свідчать про наступне:
1) “свобода пересування” для мирних жителів в зоні АТО обмежана, що знаходить свій вияв у нечисленності пунктів пропуску біля лінії розмежування (на даний момент функціонують 4 коридори; їх нестача більшою мірою проявляється в Луганській області, що зумовлює відсутність спілкування між українцями по обидві сторони лінії зіткнення; пункти пропуску працюють за графіком, але через порушення режиму припинення вогню вони закриваються на невизначений термін. Так, 28 жовтня бойовики не дали можливості відновити рух через пропускний пункт “Майорськ”);
2) на території Донецької та Луганської областей все більше дітей є залученими до незаконних збройних формувань, прямо чи опосередковано беручи участь у їхній діяльності (лише за три місяці стало відомо про 41 новий випадок такої «діяльності», 4 із яких у межах підконтрольних Україні територій);
3) станом на середину 2016 року кількість ґендерно-обумовленого насильства в зоні конфлікту на сході України, у порівнянні із минулими періодами, зменшилась, але кількість жертв і досі залишається критично високою. За даними правозахисників, кожна четверта особа, що перебуває в ув’язнені у проросійських бойовиків, є жертвою або свідком такого роду насильства. Причиною зменшення зареєстрованих випадків може слугувати небажання звернень до відповідних органів  у зв’язку із моральним станом осіб.

25 жовтня перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко  під час виступу в Раді Безпеки ООН в контексті гуманітарної ситуації на сході України наголосила на особливо складному становищі жінок та дітей. Вона навела наступні дані: із початку збройного конфлікту вже загинули 495 жінок та 68 дітей, 152 дитини отримали поранення, 1937 дітей стали сиротами, вдовами залишилось 1213 українок. Було відзначено, що незаконні збройні формування беруть у полон і жінок. Протягом двох років російської військової агресії відомо про 238 таких випадків.

В аспекті сучасного збройного конфлікту неурядові організації, включаючи міжнародні, працюють в зонах ув’язнення, відвідують місця незаконного позбавлення волі, спілкуються із жертвами викрадення, їх родичами тощо. Міжнародний комітет Червоного Хреста повідомляє, що попри  його завдання – сприяння покращенню умов затриманих відповідно до норм гуманітарного права – останнім часом знизився рівень доступу до незаконно утримуваних громадян на сході України. Якщо раніше представники МКЧХ наголошували на поодиноких випадках безперешкодних зустрічей із полоненими, то зараз про це не може бути й мови. Більш того, досі немає загального списку людей, які зникли безвісти, та на пошуки яких необхідно спрямувати ресурси. Також Міністерством юстиції України був ухвалений проект закону «Про попередження зникнення людей та сприяння в розшуку безвісно зниклих осіб», наразі він зазнає широкого обговорення та доопрацювання. Національна поліція Донецької області повідомляє, що вже почала функціонувати група з пошуку зниклих та викрадених людей. За інформацією можна звернутись одразу до трьох відділів, що знаходяться в Маріуполі, Краматорську та Селидовому.

Також непростою залишається ситуація для людей з інвалідністю, які стали заручниками збройного конфлікту. Про дотримання їхніх прав годі й говорити. Під час обстрілів вони розраховують лише на допомогу сторонніх осіб. В одному з інтернатів Луганської області персонал покинув напризволяще пацієнтів, що потребували допомоги. На превеликий жаль, такі випадки не є поодинокими. Якщо волонтерам спільними зусиллями вдалось вивезти людей з інвалідністю на підконтрольну Україні територію, то й тут вони наражаються на низку небезпек: проживання у непристосованих санаторіях, відсутність належного матеріального забезпечення. Значна частина переселенців із вадами здоров’я (інваліди по зору, інваліди-візочники, люди із психічними захворюваннями) із 2014 року перебували в санаторії «Куяльник», що на Одещині. У приміщеннях оздоровчого центру через заборгованість було відключено електрику та водопостачання, відповідно умови проживання стали надскладні. Дехто перебрався до Святогірська за рахунок власних сил та ресурсів. Тим хто залишився пообіцяли згуртоване переселення до інших, більш прилаштованих закладів.

Отже, гуманітарна ситуація на сході України у другій половині жовтня досі залишалася складною. Люди, які не мають можливості залишити рідну домівку та виїхати на підконтрольну країні територію, бідкаються через відчуття небезпеки, постійні ризику здоров’ю та життю в цілому. Попри як моральну, так і матеріальну підтримку з боку державних структур, неурядових організацій тощо, усвідомлення прикрої реальності та безнадійності переслідує жителів окупованих територій повсюди.

Військова ситуація

Початок другої половини жовтня характеризується  продовженням процесу фізичної ліквідації лідерів бойовиків «ЛДНР». На цей раз 16 жовтня у Донецьку, піднімаючись ліфтом до «звільненої від справжніх господарів» квартири, був вбитий польовий командир, громадянин РФ Арсеній Павлов («Моторола»).У шахті ліфта спрацював вибуховий пристрій. Як завжди лідер «ДНР» О.Захарченко звинуватив у вбивстві СБУ та пригрозив, що усі «українські  агенти та їх сім’ї» тепер знаходяться поза законом не тільки  в «ДНР», а й ще від Харкова до Львова. В ефірі  «Вечір з В.Соловьовим» лідер бойовиків фантазував, що військові підрозділи «ЛДНР» готові взяти штурмом Київ. Розглядаючи версії вбивства бойовика, треба відразу відкинути слід «українських ДРГ». Враховуючи   діяльність т.зв. «МГБ» бойовиків та охорону Мотороли  задля виконання такого складного завдання треба було б ризикувати групою або впроваджувати агента до бригади ремонтників. Втім, Павлов не був головною ціллю для українських спецслужб. До того ж можливостей ліквідувати разом усіх лідерів т.зв. «республік» більш ніж достатньо – в ОРДЛО кожен місяць, що не день, то якесь «державне свято». Друга версія вбивства – «абхазький слід». Влітку сім’я Павлових була в Абхазії, де дружина бойовика, побачивши усю «красу» життя в невизнаній республіці за 23 роки, дуже образила місцевих жителів своїм постом у Іnstagram. Тому реакція «горячих» абхазців передбачувана. Третя версія – зачистка російськими спецслужбами всіх, хто не підпорядковується  кураторам з Москви. Якщо в «ЛНР» вбивства командирів були пов’язані з невизнанням ними центральної влади І.Плотницького та битвою за контроль фінансових потоків, то в «ДНР» Моторола був  одіозним бойовиком, який визнавав вбивства полонених та жадав продовжувати воювати, не дивлячись на Мінські домовленості. В той же час версію щодо перерозподілу сфер впливу між бандформуваннями теж можна вважати цілком прийнятною.

На фоні зустрічі «нормандської четвірки» у Берліні 19 жовтня проросійські бойовики знизили інтенсивність обстрілів позицій сил АТО та населених пунктів. На переговорах було піднято питання про створення ще чотирьох «зон безпеки», одна з яких мала запроваджуватись навколо Дебальцево. П.Порошенко нагадав, що за «Мінськом-1» місто повинно бути під контролем ЗСУ. Пам’ятаючи «піррову перемогу» в лютому 2015 року, коли бойовики кинулм всі свої сили та резерви на захоплення Дебальцево та зазнали значних втрат, Путіну та його  «республіканським» маріонеткам ця ідея не сподобалась. Тим паче у випадку узгодження повернення міста під контроль ЗСУ позиції бойовиків в Горлівці, Донецьку,Стаханові, Первомайську та Алчевську опинялись під загрозою. Невдалі спроби проривів бойовиків під Мар’янкою та Білокам’янкою  влітку 2015 підтверджують негативні тенденції щодо боєздатності бандформувань та вимагають від їхніх лідерів відмовлятися від будь яких поступок.

Після завершення зустрічі в Берліні сепаратисти знову активізували бойові дії на Донеччині, насамперед на Маріупольському напрямку. Основними «гарячими» районами продовжує залишатися ділянка від Павлополя до Широкіно, західна околиця Донецька по рубежу Красногорівка – Мар’їнка, район Авдіївки, західні околиці Горлівки, Світлодарська дуга, район Попасна – Золоте. Обстріли продовжували мати місце, насамперед, в певних районах розведення сил сторін. Зокрема, з різних видів зброї піддавалася обстрілу Станиця Луганська. Також в цьому районі діяли й диверсійно-розвідувальні групи противника. Це підтверджують висновки представників СММ ОБСЄ щодо відсутності в Росії реальних намірів відводити свої війська та збройні формування бойовиків на узгоджені рубежі. Більш того, тривають заходи з нарощування російсько-терористичних військ на окупованих територіях України та інженерного обладнання позицій. При цьому, під різними приводами, російська сторона створює перешкоди у роботі спостерігачів ОБСЄ.

Міжнародне аналітично-розвідувальне співтовариство Inform Napаlm за допомогою OSINT-розвідки зафіксувала скупчення великої кількості бойової техніки біля Торезу та Оленівки, де виявлена новітня РЛС, що не експортувалася до України, а є лише на озброєнні РФ.

27 жовтня на окуповані території заїхав т.зв 57-й «гуманітарний конвой». Мешканці Донбасу знають прикмету: «заїхав гумконвой-чекай на біду». Що він віз, мирні мешканці Макіївки дізналися вже ввечері, коли на їх будівлі посипалися снаряди різних калібрів. Загинула 1 людина. По напрацьованій схемі бойовики звинуватили в обстрілі ЗСУ. Але до позиції ЗСУ 13-15км, та й снаряди повинні були летіти через Ясиновату. Це наштовхує на думку, що знову працювала не міфічна ДРГ, а бойовики з н.п. Яковлівка та Мінеральне продовжують здійснювати військові злочини. Таким чином, ситуація в зоні АТО залишається напруженою. Тільки продовження економічного тиску на Росію та консолідована позиція демократичного світу може її змінити.