Огляд ситуації на сході України (16-31 cічня 2017 р.)

обстріл-авдїївка

Олександра Давимука, Гліб Волоський, Олександр Злочевський, Яна Слободянюк

31 січня 2017 р. внаслідок погіршення ситуації в Авдіївці, де останній тиждень лунають постійні обстріли, під які потрапляє і мирне населення, почалась обмежена добровільна евакуація мешканців міста.

Геополітична ситуація

Політична ситуація

Соціально-економічна ситуація

Гуманітарна ситуація


Геополітична ситуація

Друга половина січня виявилася насиченою суперечливими новинами для вітчизняних дипломатів у контексті вирішення ситуації на сході України.

Без сумніву, важливим етапом для української сторони став позов проти Росії, який вона подала 16 січня 2017 року до Міжнародного суду ООН у Гаазі у зв’язку з порушенням Кремлем двох міжнародних конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Аргументи проти РФ зводяться до того факту, що остання надає зброю та інші види допомоги незаконним збройним формуванням, які вчинили низку терористичних актів на території України. Крім того, українські представники наполягають на визнанні участі Росії в кампанії дискримінації щодо неросійських громад, які проживають на окупованій території Кримського півострова, зокрема, спільнот етнічних українців та кримських татар. З огляду на вищезазначене, Україна вкотре вимагає притягнення Російської Федерації до відповідальності за порушення міжнародного права і просить Міжнародний суд ООН на час розгляду справи, в якості заходу забезпечення позову, заборонити РФ здійснювати будь-які кроки, що погіршують нинішню ситуацію. Також українська сторона вимагає від Росії припинення підтримки збройних формувань на українській території; відшкодування репарації всім, хто постраждав через дії проросійських збройних формувань; повного відновлення в правах української та кримськотатарської громад на окупованій території України, а саме в Криму та Севастополі. Наскільки вдалим для України буде рішення суду – покаже час, проте сам факт позову свідчить про позитивну тенденцію впевненого відстоювання Києвом власної позиції на міжнародній арені.

Не обійшлося у зазначений період і без тривожних новин. Основна увага українських та міжнародних ЗМІ щодо українського питання зосереджувалася на темі майбутнього антиросійських санкцій. Відтак, 23 січня 2017 року стало відомо про заяву Президента Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунта щодо необхідності зняття всіх політичних санкцій з делегації Російської Федерації. Президент, який до цього моменту виступав на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та засуджував дії РФ, тепер висловив жаль через рішення Росії не брати участь у роботі ПАРЄ. Він вважає, що триваюча анексія не є підставою для збереження санкційних обмежень, хоча він і засуджує дії Кремля. Такої ж думки дотримується один з фаворитів президентських виборів у Франції Франсуа Фійон, про що він заявив під час нещодавнього візиту в Берлін. За його словами, санкції Європейського Союзу щодо Росії не мають сенсу, а РФ та США можуть налагодити зв’язок, який виключатиме ЄС. Тим не менше, Фійон зазначив, що перш ніж санкції можуть бути скасовані, від Росії необхідні певні кроки, додавши, що Україна також не виконує те, що повинна виконувати для забезпечення миру. Водночас міністр закордонних справ Австрії Себастіан Курц заявив, що його країна під час головування в ОБСЄ у 2017 році докладатиме зусиль задля пом’якшення санкцій ЄС проти Росії.

Незважаючи на напруженість ситуації довкола питань із санкціями, минулий тиждень відзначився й обнадійливими подіями у цьому руслі. По-перше, вже відомі сенатор-республіканець Джон Маккейн та лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер найближчим часом представлять законопроект, який не допустить скасування санкцій щодо Росії президентом США Дональдом Трампом без схвалення такого рішення Конгресом. А 28 січня 2017 року з’явилася новина, згідно з якою Німеччина і Франція мають спільне бачення щодо скасування санкцій проти Росії, яке можливе виключно у випадку прогресу в мирному процесі на сході України. Таку заяву зробив міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Габріель на зустрічі зі своїм французьким колегою Жан-Марком Еро. Більш того, німецький міністр звернув увагу на важливість рішучої єдиної позиції Франції та Німеччини з цього питання і зауважив, що обидві країни створюватимуть двосторонні робочі групи для вирішення питань російсько-українських відносин.

Напруженими баталіями відзначилося і чергове засідання Парламентської асамблеї Ради Європи 25 січня 2017 року, на якому все ж не затвердили норму про те, аби вимагати від України проведення довиборів у Верховну Раду на територіях, непідконтрольних Києву. Поправка, в якій містилася така вимога, була запропонована проросійським депутатом Андрієм Гунько (Німеччина), та модифікована доповідачем Хорді Шуклою (Іспанія). Відомо, що нею пропонувалося затвердити норму стосовно проблеми непредставленості у Верховній Раді окремих регіонів Донецької та Луганської областей, яка має бути вирішена якнайшвидше. Ця норма була підтримана переважною більшістю голосів у профільному комітеті і через це мала значну імовірність підтримки в залі. Тим не менше, українська делегація та декілька проукраїнських депутатів скористалися правилами ПАРЄ, щоб не допустити постановку даної норми на голосування.

Активне відстоювання чіткої позиції українською стороною все ж не дає бажаних результатів в рамках «мінського процесу». Міністерство закордонних справ України знову закликало партнерів по нормандському формату посилити тиск на Російську Федерацію у зв’язку з невиконанням останньою Мінських угод. Відповіддю на цей запит стали зауваження канцлера Німеччини Ангели Меркель про збереження актуальності мінських домовленостей та нормандського формату попри порушення навіть першого пункту «Мінська». Така заява пролунала перед початком зустрічі канцлера з президентом України Петром Порошенком в Берліні 30 січня 2017 року. Меркель окремо підкреслила, що вважає життєздатним нормандський формат переговорів попри те, що зараз, напередодні президентських виборів у Франції, він фактично заморожений.

Підводячи підсумки, можна зазначити, що події довкола українського питання у другій половині січня залишаються напруженими як для України, так і для її закордонних партнерів. Активізація діяльності вітчизняних дипломатів в рамках міжнародних організацій поки що не дає короткострокових позитивних результатів, а настрої серед лідерів держав Заходу щодо пом’якшення режиму антиросійських санкцій можуть негативно відбитися на подальшому переговорному процесі щодо врегулювання подій на сході України.

Політична ситуація

Нова хвиля насильства на сході України дзеркально відобразилась на політичній ситуації в країні. Постали нові проблеми та розпочався ряд гострих дискусій, що сколихнули українське суспільство. Тому друга половина січня, не менше, ніж перші дні року, була насичена політичними скандалами, сумними та навіть трагічними подіями.

В той час як Авдіївка знаходиться на грані гуманітарної катастрофи, залишившись без тепла в вісімнадцятиградусний мороз, народні депутати України та група ветеранів АТО своїми діями можуть спровокувати подібну ситуацію в усій центральній та західній Україні. Справа полягає в тому, що 25 січня близько 55 людей у камуфляжі, серед яких народні депутати Семен Семенченко, Тарас Пастух і Володимир Парасюк, розмістили на залізничній колії три дерев’яні «їжаки» і заблокували вантажі, які переміщалися на непідконтрольну українській владі територію Луганської області. Такі дії, згідно заяви Голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза, несуть загрозу для енергетичної безпеки країни, адже в результаті були заблоковані порожні вагони, призначені для транспортування вугілля на підконтрольну Україні територію. «Якщо постачання палива не буде відновлено, без енергоносіїв залишаться теплоелектростанції Центральної і Західної України» – стверджує Юрій Гарбуз.

У відповідь на такі дії Прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом блокування транспортних комунікацій шляхом влаштування перешкод, що порушило нормальну роботу транспорту.

Дії депутатів розкритикував й Голова Служби безпеки України Василь Грицак, який також натякнув, що вони використовуються народними обранцями для власного піару. «Я не хочу скривдити названих вами депутатів, але як тільки хтось починає забувати якісь імена – депутати починають показувати якусь активність» – заявив Грицак.

Та ситуація, що склалася навколо залізниці в Луганській області, власне є практичним проявом тієї гострої дискусії, що відбувається в межах Верховної Ради та в українському суспільстві. Це протистояння між прихильниками реінтеграції окремих частин Донецької й Луганської областей та тими, хто вважає, що будь-які стосунки з окупованими територіями необхідно розірвати. Так, наприклад, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та переміщених осіб розробило план заходів, спрямованих на реалізацію деяких засад державної внутрішньої політики щодо окремих районів Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Цей план зокрема передбачає надання різних адмінпослуг на підконтрольній Україні території;дистанційну освіту в український навчальних закладах для студентів з неконтрольованих територій; патронат над дітьми, які потребують підтримки; організацію мистецьких та спортивних заходів; відновлення інфраструктури теле- і радіомовлення.

Однак фракція «Самопоміч» з трибуни Верховної Ради  назвала цей план «державною зрадою». Вона вимагає прийняти закон про «Тимчасово окуповану територію України» та покласти відповідальність за забезпечення цих земель на Росію.

З цим категорично не погоджується міністр з питань тимчасово окупованих територій та переміщених осіб Вадим Черниш. На його думку, визнати непідконтрольні території Донбасу окупованими – це фактично побудувати стіну. Він наполягає, що ці райони потребують реінтеграції, й для цього вже сьогодні потрібно закладати фундамент, на що й направлений план уряду. Не зважаючи на це, «Самопоміч» звернулася до Голови Служби безпеки України з вимогою перевірити причетних до цього плану осіб та їхні дії на ознаки державної зради.

Таким чином, в суспільстві відбувається серйозна дискусія між тими, хто вважає, що реінтеграція окремих територій Донецької та Луганської областей є найкращим варіантом, й тими, хто вважає, що наразі необхідно розірвати всі відносини з цими територіями, визнати їх окупованими, а питання реінтеграції підіймати лише після їх деокупації.

Соціально-економічна ситуація

Соціально – економічна ситуація на сході України впродовж даного періоду розвивалася у звичному для себе руслі. Відбувається поступове економічне зростання, кількість переселенців залишається значною, одночасно, спостерігається зменшення або взагалі припинення економічної та бізнес-діяльності малого та середнього бізнесу. Суттєво сколихнуло ситуацію також загострення бойових дій у Авдіївці.

Починаючи з останніх чисел минулого року намітилася тенденція до масового закриття підприємницької діяльності. За два тижні 2017 р. свою роботу припинило понад 180 000 приватних підприємців по всій країні. В Маріуполі з початку року за даними податкової інспекції закрили свій бізнес понад 500 підприємців.

Натомість промислове виробництво Донецької області (без урахування частини зони проведення антитерористичної операції) у січні-грудні 2016 року порівняно з аналогічним періодом 2015 року зросло на 6%.

Говорячи про статистику в сфері освіти, за даними Головного управління статистики у Донецькій області стало відомо, що у 2013/2014 навчальному році регіоні функціонувало 1115 загальноосвітніх шкіл, у яких навчалися 338,2 тис. осіб. Після окупації частини регіону на підконтрольній Україні території в 2014/2015 навчальному році залишилося 558 шкіл, які відвідували 158,9 тис. дітей. У поточному 2016/2017 навчальному році функціонує 563 школи, в яких навчаються 150,2 тис. учнів.

Щодо медичної сфери голова Донецької військово-цивільної обласної адміністрації Павло Жебрівський повідомив у Facebook що в Донецькій області в 2017 році заплановано вкласти в неї понад півмільярда гривень.

Найбільш загрозливою ситуація на Донбасі наприкінці означеного періоду залишалась в місті Авдіївці Донецької області, яке постраждало в результаті активних бойових дій. Проросійські бойовики пошкодили останню лінію електропередач на Авдіївку Донецької області, місто залишилося без води, електрики і теплопостачання. В ньому було оголошено надзвичайний стан.

Віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко доручив Міністерству економіки невідкладно підготувати проект рішення уряду щодо виділення коштів з державного бюджету для проведення аварійно-відновлювальних робіт в Авдіївці. Про це він написав у Фейсбуці за результатами засідання оперативного штабу щодо ситуації в місті.

Як повідомлялося, в Авдіївці оголосили режим НС у зв’язку із загостренням ситуації з боку бойовиків і загрозою гуманітарної катастрофи в цьому населеному пункті. В результаті обстрілу є поранені серед мирних жителів. Місто залишилося без води, електрики і тепла.

Представник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних сил України Володимир Лямзін заявив, що скоро в Авдіївку прибуде гуманітарна допомога від Червоного хреста.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський на своїй сторінці в Facebook написав, що 31 січня в Авдіївці було розгорнуто одинадцять пунктів обігріву, з яких три стаціонарних і вісім мобільних. У мобільних пунктах встановлено 7 генераторів потужністю 5-7 кВт кожен та теплові гармати. В резерві ще 7 генераторів і 1 теплова гармата. На їхнє обслуговування задіяно 25 чоловік особового складу. 31 січня в Авдіївці  також були розгорнуті 3 польові кухні (1 – від ЗСУ, 2 – від ДСНС).

Гуманітарна ситуація

Станом на другу половину січня гуманітарна ситуація на Донбасі продовжила залишатись неспокійною: підтвердженням цьому служать обстріли автобусу із цивільним населенням, житлових кварталів міст, смерті та поранення мирних жителів, ймовірність хімічного забруднення регіону та гуманітарної катастрофи, заборона бойовиків пропускати вантажівки ООН із медикаментами та будівельними матеріалами для жителів окупованих територій, обстріли Авдіївки та евакуація жителів міста.

16 січня прес-служба Міністерства соціальної політики повідомила, що в державі вже нараховано більше 1,65 млн. внутрішньо перемішених осіб. Близько 1,125 млн. сімей звернулись до Міністерства із проханням отримати фінансову допомогу. Наразі 1,037 млн. сімей було надано позитивну відповідь щодо надання цієї форми підтримки. Станом на жовтень 2016 року кількість переселенців коливалась у межах 1,696 млн. осіб, що на 46 тис. більше, ніж сьогодні.

19 січня у прес-службі Президента України повідомили про те, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста планує у 2017 році мобілізувати понад 60 млн. доларів на покращення гуманітарної ситуації в країні. Про це Петру Порошенку напередодні повідомив Президент Організації Петер Маурер. Він також зазначив, що ця гуманітарна місія стане однією із наймасштабніших за роки функціонування Комітету.

Зранку 20 січня бойовики обстріляли цивільний автобус у районі населеного пункту Оленівка. Внаслідок обстрілу поранень зазнала мирна жителька. У прес-центрі штабу АТО повідомляють, що такі дії можуть бути провокацією ЗСУ російськими найманцями. У ніч із 20 на 21 січня жителі східних районів України пережили одразу декілька масштабних обстрілів. Гарячими точками цього разу були Зайцеве та Авдіївка. У напрямку Маріуполя відбулось аж 17 обстрілів.

21 січня Перший заступник голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Олександр Хуг повідомив, що разом із іншими спостерігачами проведе патрулювання у таких населених пунктах, як Крута Балка та Новгородське. Представники СММ ОБСЄ дадуть оцінку ситуації з точки зору безпеки для життя цивільного населення. Після проведення патрулювання спостерігачі місії звернули увагу на критичне становище жителів означених селищ Донецької області. Олександр Хуг розповів про те, що мирне населення страждає від проблем із постачанням електроенергії, у результаті чого відсутні світло та інші можливості, на кшталт зарядження телефону чи прослуховування новин.

Також у ході брифінгу моніторингової місії ОБСЄ було повідомлено про високу ймовірність хімічного забруднення Донбасу. Річ у тому, що сховище хімічних відходів фенольного заводу, який розміщено поблизу населеного пункту Новгородське, знаходиться між позиціями ЗСУ з однієї сторони та проросійських бойовиків з іншої. Олександр Хуг додав, що припинення вогню і розведення сил на ділянці є вкрай необхідним.

26 січня зі слів заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгія Туки стало відомо про те, що поновлення руху пасажирських поїздів на окуповані території України все ще є неможливим через нестабільну безпекову ситуацію. Втім, у якості експерименту планується запустити поїзд на короткий маршрут із Первомайська у район Попасної.

26 січня у рамках «відеоконференції» Тристоронньої контактної групи відбулось обговорення роботи Донецької фільтрувальної станції. Про це повідомила прес-секретар представника України у ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер. Подальше продовження обстрілів території може призвести до гуманітарної катастрофи. Нагадаю, що за грудень 2016 року і початок січня 2017 року робота станції вже тричі була призупинена, жителі навколишніх міст залишались без води.

26 січня проросійські бойовики не пропустили на окуповані території вантажівки, які перевозили гуманітарну допомогу ООН.  Із 25 вантажівок, наповнених медикаментами та будівельними матеріалами, на непідконтрольну Україні територію найманці пропустили лише одну, інші до ОРДЛО вже не повернуться. У Державній прикордонній службі заявили, що це перший випадок, коли бойовики не пропустили на територію автомобілі з міжнародною допомогою.

У ніч із 26 на 27 січня бойовики обстріляли житлові райони Авдіївки. Більшою мірою обстрілу піддались помешкання по вулицях Лермонтова, Колосова і Тургенєва. Наразі відомо про руйнування шести будинків, у них вибиті вікна, пошкоджені паркани, дахи і фасади. На щастя, обійшлось без людських жертв.

27 січня Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба заявив, що кожна восьма дитина в державі постраждала від конфлікту на сході України. Він додав, що на сьогоднішній день на Донбасі перебувають близько 600 тис. дітей, ще 250 тис. мають статус переселенців, на самій лінії зіткнення знаходяться 100 тис. дітей дітей.

27 січня Спеціальний представник ОБСЄ в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі Мартін Сайдік висловив стурбованість щодо ситуації, яка спіткала цивільне населення у зоні проведення АТО. Відповідно до звітів ОБСЄ, протягом другої половини січня повідомляється про втрати (щонайменше – шість мирних жителів). Половина із них загинули під час обстрілів, інші підірвались на мінах. Також велика кількість мешканців були поранені, серед них і 3-річний хлопчик.

29 січня відбувся мінометний обстріл житлових районів Авдіївки, що знаходяться поблизу промислової зони, двоє місцевих жителів зазнали тяжких поранень. Чоловік отримав осколкове поранення спини, стегна та обличчя, а жінка отримала поранення правового стегна і зазнала сильної кровотечі. Також у результаті обстрілу місто було знеструмлено.

31 січня внаслідок погіршення ситуації в Авдіївці, де з 29 січня лунають постійні обстріли, під які потрапляє і мирне населення, почалась обмежена добровільна евакуація містян. Процес розпочався із старих районів Авдіївки. Раніше у ДСНС повідомляли, що вже відпрацьовано питання евакуації 12 тис. громадян, підготовлено 80 автобусів та декілька електропоїздів. Нагадаю, що внаслідок обстрілів жителі міста залишились без енергопостачання, електроенергії та тепла – і це в умовах надзвичайних морозів.

Отже, станом на другу половину січня гуманітарна ситуація у зоні проведення АТО залишалась нестабільною та небезпечною, але її покращення спостерігається в тому, що МКЧХ планує передати 60 млн. доларів США допомоги жителям сходу України; спостерігачі моніторингової місії ОБСЄ провели патрулювання в містах Донбасу та виокремили ряд питань, які потрібно вирішити у найкоротший термін; відбулось обговорення гуманітарної ситуації у рамках ТКГ.