Стан інституційних трансформацій в галузі забезпечення підтримки внутрішньо переміщених осіб

vnutrisnyo-peremisheni-osobi

Бушуєв Г.О.,  Кадельник А.В.

У статті досліджується питання інституційних змін у структурі Кабінету Міністрів України у контексті підтримки внутрішньо переміщених осіб. Проаналізовано законодавчі акти, що регулюють дане питання, виділене фінансування та пріоритети які ставляться на рівні міністерств. А також було визначені сильні та слабкі сторони існуючої  моделі комунікації між суспільством та владою у фарватері питання про ВПО.

2014 рік став переломним в історії сучасної України. Ми стали свідками двох протилежних процесів: з одного боку формування громадянського суспільства, а з іншого-військова агресія що включає в себе як анексію Криму так і гібридну війну на Донбасі. Результатом конфлікту стала вимушена внутрішня міграція українських громадян що проживали на території як Криму, так і окремих регіонів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).

Від самого початку вимушеного переселення саме представники громадянського суспільства надавали переселенцям допомогу в різних сферах: гуманітарної допомоги, працевлаштування, медичної допомоги, житла, правових консультацій, психологічної допомоги, навчальними програмами, організації дозвілля і інтеграції в місцеве співтовариство. Це такі недержавні організації, як «Дім вільних людей», ГО «Крим SOS», «Схід SOS», «Новий Донбас», «Центр зайнятості вільних людей».

За даними Міністерства соціальної політики, станом на 20.02.2017 статус внутрішньо переміщених осіб набули 1 627 738 осіб, що становить близько 4% від населення України.

Першою спробою з боку держави інституціонувати процес допомоги внутрішньо переміщеним особам було створення Держагентства з питань відновлення Донбасу і Держслужби з питань АР Крим та Севастополя.

Однак після відставки Кабінету Міністрів України на чолі з А.Яценюком, та з приходом уряду В.Гройсмана було прийнято рішення об’єднати вищезазначені інституції в Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на чолі Чернишом Вадимом Олеговичем.

Міністерство основними напрямками своєї роботи визначило  такі пріоритети:

  • Реінтеграція тимчасово окупованих територій та їх населення
  • Подолання наслідків гуманітарної кризи яка виникла внаслідок військових дій на Донбасі та окупації Криму
  • Захист населення під час збройного конфлікту та розбудова миру
  • Сприяння реалізації прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, які були вимушені покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Загальний бюджет виділений на діяльність міністерства в 2016 році склав 10,4 млн. грн. а в 2017 році їх бюджет зріс в 2,5 рази до 25,4 млн. грн.

На законодавчому рівні діяльність міністерства забезпечується наступними законами України:

  • Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»
  • Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»
  • Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»
  • Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»
  • Закон України «Про гуманітарну допомогу»

Також дуже важливим документом, що дозволяє краще зрозуміти напрямки діяльності, реалізовані ініціативи та пріоритети роботи на найближчий час є опублікований наприкінці 2016 року «План діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на 2017 плановий рік та 2018-2019 бюджетні періоди, що настають за плановим».

Згідно даного плану з моменту свого створення Міністерство переважно займалося розробкою інфраструктурних проектів, сприянням державній реєстрації та супроводженню проектів міжнародної технічної допомоги, спрямованої на відновлення та розбудову миру в Україні, створенням та законодавчою підтримкою необхідних для цього цільових фондів а також забезпеченням власної інституційної спроможності.

Міністерство виступає беніфіціаром таких зареєстрованих проектів, як «Допомога сім’ям, що постраждали від конфлікту на сході України» на суму 1,732 млн. дол. США (реалізується), “Допомога внутрішнім вимушеним переселенцям в Східній Україні” на суму 5,076 млн. дол. США (завершений). Також на різних етапах реалізації наразі знаходяться такі проекти, як: «Безпосередній захист і реагування на надзвичайні ситуації в Україні», «Надання термінової допомоги населенню, яке постраждало в результаті конфлікту на сході України», «Гуманітарна допомога з розмінування в Україні», виконавцем яких є Представництво Данської ради біженців в Україні на загальну суму 9,26 млн. євро, а також запланована реалізація наступних проектів: «Технічна допомога уряду України, використовуючи досвід Грузії» на суму 350 тис дол. США; Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні» на суму 2 млн. Євро; «Економічні можливості постраждалим від конфлікту» на суму 2,7 млн дол. США. «Українська ініціатива з підвищення впевненості» на суму 36,5 млн. дол. США.

Міністерство також веде переговори стосовно потенційних проектів  міжнародної технічної допомоги для відновлення інфраструктури територій, що постраждали внаслідок збройного конфлікту.

Окрім того Міністерство виступає координатором дій інфраструктурних відомств України стосовно відбудови пошкоджених об’єктів інфраструктури на Донбасі. Пріоритетними стали: залізнична інфраструктура (заходи з відновлення руху та збільшення пропускної здатності на перегонах, ремонт ліній та можливість запуску нових маршрутів),водопостачання (відновлення ключових об’єктів водопостачання, можливість впровадження альтернативних та автономних систем водопостачання населених пунктів по обидва боки лінії зіткнення), енергопостачання (аварійно-відновлювальні роботи на 12 пріоритетних енергооб’єктах для забезпечення стабільного енергопостачання), газопостачання (можливість відновлення газопостачання в населених пунктах Донецької обл., можливість будівництва нового газопроводу).

Варто зазначити той факт, що відповідно до звіту спільної місії Європейського Союзу, Організації Об’єднаних Націй та Світового банку “Оцінка шляхів відновлення та розбудови миру в Україні”, орієнтовний обсяг фінансових ресурсів для відновлення східних регіонів України станом на березень 2015 становить 1,52 млрд. доларів США. Але так, як повний розмір збитків визначити неможливо через продовження окупації, можна припустити, дана цифра значно виросте.

Але, маємо наголосити, що незважаючи на існуюче фінансування, та інституційну роботу, діяльність Міністерства може виявитись неефективною через об’єктивні проблеми. Насамперед це може виникнути в результаті дублювання Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб повноважень Міністерства соціальної політики, Міністерства інфраструктури, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, а також Міністерства енергетики та вугільної промисловості і Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ, що доповнюється неможливістю функціонування Міністерства без чіткої координації діяльності з іншими структурними підрозділами Кабінету міністрів України. Окрім того варто зазначити той факт, що міністерство є слабо розвинутим в інституційному плані, тобто не має територіальні представництва, які б координували та контролювали виконання поставлених задач на місцях. Вирішення цієї проблеми програмним документом відтягується на невизначений термін.

Ще однією проблемою є те, що стратегічний план не передбачає чітко окреслених дедлайнів з розбудови його інституційних спроможностей, однак міністерство вже запросило в міжнародних донорів близько 10,5 млн. дол. на реалізацію цієї ініціативи.

Підсумовуючи опрацьовану нами інформацію, ми можемо заявити, що держава робить значні кроки в сфері підтримки внутрішньо переміщених осіб та ліквідації наслідків збройного конфлікту на Донбасі. Однак, відсутність планомірного підходу в сфері розбудови інституційного забезпечення вирішення цих гострих для нашої держави проблем, при відсутності громадської ради  при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, та без чіткого моніторингу за діяльністю створених державою установ, урядові ініціативи щодо ліквідації наслідків військової агресії та окупації можуть виявитися неефективними або взагалі, нереалізованими.

Список використаних джерел:

  1. План діяльності Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на 2017 плановий рік та 2018-2019 бюджетні періоди, що настають за плановим [Електронний ресурс] // офіційний сайт Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України – Режим доступу :  http://mtot.gov.ua/wp-content/uploads/Strateg.plan-2017.pdf
  2. Дослідження «Внутрішньо переміщені особи: соціальна та економічна інтеграція в приймаючих громадах» / «Партнерство для розвитку міст» [Електронний ресурс] // – Режим доступу : http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2016/05/IDP_REPORT_PLEDDG_edited_09.06.2016.pdf
  3. Положенняпро Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України// офіційний портал Верховної Ради України – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/376-2016-п/paran10#n10