Тенденції розвитку збройних сил нейтральних країн Європи

збройні-сили-нейтральні-країни

Микола Замікула

Нейтральні країни Європи суттєво відрізняються за геополітичним положенням та фінансовими можливостями. Відтак, вдосконалення потужностей національних збройних сил (які, до речі, мають різні способи комплектації) відбувається специфічними шляхами та у відмінних масштабах. Загальною тенденцією для їхнього розвитку стає модернізація матеріально-технічної бази та – у випадку окремих країн – підвищення видатків на оборону. Важливим елементом безпекової політики Австрії, Швеції, Швейцарії та Фінляндії є наявність розвинутого оборонно-промислового комплексу, вироби якого частково забезпечують національні потреби та йдуть на експорт.

Австрійські збройні сили перебувають в стадії реформування, яке розпочалося в 2014 році після того, як оцінка їхнього бойового потенціалу продемонструвала його падіння протягом останніх десяти років внаслідок скорочення персоналу та матеріально-технічного парку. В лютому 2016 року програма реформ була переглянута. Було запропоновано припинити скорочення кількості військовослужбовців та збільшити обсяги коштів, спрямованих на їхню підготовку та забезпечення, перервавши тривалу тенденцію до поступового зниження оборонних витрат. Уряд погодився додатково виділити на ці цілі 1,2 млрд. євро у період з 2016 по 2020 роки. Сьогодні австрійські збройні сили комплектуються на основі призову. Термін військової служби в австрійській армії становить шість місяців; її можна замінити альтернативною дев’ятимісячною службою. В 2013 році в країні відбувся референдум щодо переходу до контрактної армії. Втім, 59,8% респондентів проголосували за збереження призову. Одним з аргументів проти контрактної служби стали побоювання, що такі дії загрожуватимуть концепції нейтралітету та наближатимуть державу до членства в НАТО.

Тенденцією в розвитку збройних сил Швейцарії є скорочення кількості військовослужбовців. Швейцарська армія традиційно комплектується виключно на основі призову. В залежності від роду військ призовники служать 18, 21 або 25 тижнів у віці 19-20 років, після чого протягом десяти років кілька разів викликаються для проходження тритижневих курсів з бойової підготовки. Сьогодні вважається, що в умовах сучасного конфлікту менша кількість призовників реально здатна виконувати з користю свої обов’язки. Компенсувати зменшення кількості військовослужбовців планується за рахунок модернізації оснащення та озброєння. Витрати на оборону протягом останніх років поступово зменшувались – від 0,75 до 0,65 % від ВВП. Торкаючись теми спрямування цих коштів відзначимо, що, на думку міністра оборони Швейцарії Гі Пармелена, поглибленої уваги заслуговують такі сфери безпекової політики, як боротьба з кіберзагрозами, модернізація системи протиповітряної оборони та військово-повітряних сил. Одним з основних напрямків підвищення боєздатності збройних сил стає вирішення проблеми із застарілим авіаційним парком національних ВПС. Втім, плани закупівлі шведських літаків Saab JAS 39 Gripen були відкинути за результатами референдуму, проведеного в травні 2014 року (53,4 % респондентів висловилися проти оборудки). Уряд повертається до вирішення цієї проблеми сьогодні – але практичного результату не варто очікувати в найближчі роки. Також Швейцарія планує закупити сучасні транспортні літаки, розглядаючи пропозиції різних виробників в цій сфері. На сьогоднішній день найбільш вірогідною вбачається купівля моделі Lockheed C-130 Hercules. Іншим напрямком розвитку збройних сил стає оновлення парку безпілотних літальних апаратів.

Шведські збройні сили комплектуються на контрактній основі. Втім, в 2016 році державі не вдалося залучити до служби заплановану кількість контрактників. Відповідно розглядається можливість повернення до призовної служби. Основним завданням збройних сил Королівства Швеція є територіальна оборона. Виходячи з цього та враховуючи активізацію російської загрози в регіоні здійснюється вдосконалення їхнього потенціалу, в тому числі – шляхом підвищення видатків на оборону (після тривалого періоду стабілізації на рівні 1,1-1,2 % від ВВП). В першу чергу кошти йдуть на модернізацію морського компонента збройних сил та облаштування військової присутності в стратегічно важливих точках регіону, таких як острів Готланд. Іншими перспективними напрямками є підготовка командирів нижньої ланки, реорганізація сухопутних сил, забезпечення психологічної безпеки громадян. В рамках програми переозброєння плануються поставки нової техніки до складу шведських військово-повітряних та військово-морських сил. В першому випадку мова йде про літаки вітчизняного виробництва Saab JAS 39 Gripen нової модифікації – 60 машин стануть до служби у період з 2018 до 2027 року. В другому – про проект побудови двох субмарин класу А26, які увійдуть до складу флоту до 2022 року. Його вартість оцінюється в 958 мільйонів доларів США.

Фінські збройні сили комплектуються на основі призову. Термін служби у Фінляндії складає від 6 до 12 місяців (при цьому в 2013 році він був скорочений на 15 днів). В той же час щороку організовуються навчання резервістів, які приписані до окремих підрозділів згідно з географією розселення. З 2015 року їхня інтенсивність зросла. Також було прийнято рішення створити в рамках збройних сил спеціальний елемент швидкого реагування, призначений вчасно відповісти на загрозу державному кордону Фінляндії. В умовах дестабілізації міжнародної системи безпеки уряд збільшує витрати на оборону. Після послідовного скорочення відповідного бюджету протягом 2012-2015 років в 2016 році він зріс на 6,8 %. В рамках підвищення боєздатності національних збройних сил Фінляндії заплановане оновлення їхньої матеріально-технічної бази. Передусім це стосується військово-повітряних та військово-морських сил.  В першому випадку мова йде про заміну основних бойових літаків фінських ВПС – F/A-18, які вичерпають свій ресурс в 2025 році. Остаточне рішення щодо наступника цієї модулі буде прийняте на початку 2020-х років. В той же час очікується, що обмеженість бюджетних коштів призведе до скорочення кількості літаків на озброєнні в результаті реалізації цієї програми оновлення. Щодо флоту у вересні 2016 року в рамках програми розвитку «Ескадра 2020» було узгоджено питання заміни чотирьох патрульних човнів та двох мінних загороджувачів кораблями класу корвет, придатними до використання в полярних широтах. Їхнє будівництво планується розпочати в 2019 році.  Сухопутні сили Фінляндії продовжуть отримувати основні бойові танки Leopard 2A6 в рамках укладеного з Нідерландами контракту. Завершити передачу 100 одиниць техніки планується в 2019 році. Вартість укладеної угоди оцінюється в 200 мільйонів євро.

Ірландія в рамках безпекового планування визначила 88 проектів в сфері безпеки та оборони, які мають бути реалізовані до 2025 року. Найбільш нагальними з них є зусилля з підвищення технічного потенціалу національних збройних сил – модернізація броньованих машин Piranha та заміна легких літаків Cessna, які знаходяться на озброєнні. Окрема увага приділяється підвищенню обороноздатності держави в кіберпросторі в рамках роботи спеціально створеного Національного Центру кібербезпеки.

Збройні сили Мальти є незначними та в основному призначені для підтримки поліцейських операцій (боротьба з незаконною міграцією та транскордонною злочинністю). Країна має робити свій внесок в забезпечення південного кордону ЄС. З цього погляду переваги при бюджетному плануванні віддаються підвищенню морських та повітряних спостережних можливостей. Головний проект в цьому контексті – побудова нового великого патрульного човна, який має відповідати сучасним вимогам (в тому числі – мати площадку для гелікоптерів). Вартість проекту, на який оголошено тендер, оцінюється в 40 мільйонів євро. Частково ці кошти будуть покриті за рахунок європейських фондів.